Головне завдання парламентарів, які прагнуть відстоювати права людини, полягає у розумінні вимог національного та міжнародного законодавства у галузі прав людини. Норми національних законів та конституції можуть не викликати непорозумінь, але парламентарі мають прагнути до урахування більш широкої бази вимог щодо забезпечення прав людини, які є застосовними до їхньої країни. Чи ратифікувала держава усі дотичні міжнародні стандарти прав людини?
Парламенти можуть прийняти рішення про проведення аналізу існуючого законодавства на предмет виявлення необхідності у внесенні до нього змін з метою захисту конкретних прав на практиці. У ході такого аналізу можливе виявлення законодавчих норм, які видаються несумісними з міжнародними або національними стандартами прав людини або ж виявлення прогалин в існуючому законодавстві, коли конкретизація засобів захисту підвищить повагу до прав людини через закон.
Ключову роль члени парламенту можуть відіграти і в аналізі ефективності реалізації міжнародних зобов’язань держави щодо прав людини через права, передбачені її Конституцією. Така робота може складатися з надання рекомендацій про внесення змін до існуючих конституційних гарантій на забезпечення відповідності міжнародним нормам на практиці. Члени парламенту можуть відіграти важливу роль у забезпеченні визнання фундаментальних стандартів прав людини у державі та в її органах.