• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація шкідливих речовин

В основу класифікації шкідливих речовин покладена їх дія на людський організм:

· Загальнотоксичні речовини, які зумовлюють отруєння всього організму людини, або впливають на його окремі системи (див.нижче – класифікація за виборчою токсичністю). Це оксид вуглецю, синільна кислота, динітрофенол і ін.

· Наркотичні - діють на ЦНС (спирти, ароматичні вуглеводи)

· Дратівні (подразнювальні) речовини викликають роздратування дихального тракту і слизових оболонок людського організму. Викликають пошкодження очей, легень, шкіри. Це хлор, аміак, пари ацетону, оксиди азоту, озон, пари кислот, лугів і ряд інших речовин.

· Сенсибілізуючі речовини діють як алергени, (приводять до виникнення алергії в людини). Цю властивість мають формальдегід, різні нітросполуки, розчинники, нікотинамід, гексахлоран .

· Канцерогенні речовини впливаючи на організм приведуть до виникнення і розвитку злоякісних пухлин (ракових захворювань). Канцерогенний вплив – переродження, трансформація різних клітин, злоякісний їх ріст. Канцерогенними є оксиди хрому, нікелю, 3,4-бензпирен, берилій і його з'єднання, азбест і ін.

· Мутагенні речовини при впливі на організм викликають зміну спадкоємної інформації. Впливають на хромосоми, ДНК, гени. Це наприклад, такі важкі метали як: марганець, свинець і т.д.

· Гонадотропні - речовини, що впливають на репродуктивну функцію організму. В першу чергу це ртуть, свинець, стирол, марганець, ряд радіоактивних речовин і ін.

· Тератогенні – речовини, які викликають появу виродливості у плода, порушення розвитку, вади.

· Ембріотоксичні-речовини, які спричиняють вродженні пошкодження (наприклад, спричинені алкоголем).

За вибірковістю, тобто класифікація за «виборчої токсичності» ділить шкідливі речовини на:

«легенєві»-(задушливі) –хлор, озон, оксиди азоту, аміак, фосген;

«серцеві отрути» - солі барію, калію, кобальту, кадмію, рослиного походж.;

«нервові отрути» - фосфорорганічні сполуки, СО, алкоголь, наркотики;

«отрути печінкові» - альдегіди, феноли, селен, фосфор, хлоровані вуглеводи;

«ниркові отрути» - важкі метали, етиленгліколі, щавлева кислота;

«отрути крові» -нітрити, анілін;

«шлунково-кишкові отрути»- ;

«метаболічні отрути» - метилбромид, діоксин.

ШЛЯХИ НАДХОДЖЕННЯ НХР ДО ОРГАНІЗМУ

В організм людини НХР можуть проникнути наступним шляхом:

* через органи дихання - самий небезпечний шлях. Практично всі ХР в пароподібному і аерозольному станах проникають в організм інгаляційним шляхом відразу в кров.

* через слизові очей;

* через шкіру (має значення розчинність у ліпідах);

* через шлунково-кишковий тракт;

* через ранову і ожоговою поверхні.

Найнебезпечніший шлях надходження Х.Р. – через легені. Другі шляхи мають захисні механізми, що знижують несприятливу дію Х.Р. (тучні клітини шкіри, цитохром Р-450 та МАО-моноамінооксидазна ферментна система печінки, система зворотних він та комплексів із глюкуроновою та сірчаною кислотою).

Найважливішою характеристикою ХР є токсичність. Токсичність (toxicity) - це міра несумісності речовини з життям (В. В. Саноцький, 1970).

Під токсичністю, як мірою несумісності хімічної речовини з життям, розуміють величину зворотну абсолютним значенням середньої смертельної дози ( I / DL50 ) або концентрації ( I / CL50).

При цьому під дозою мається на увазі кількість речовини, що впливає на організм. Величини середніх смертельних доз або концентрацій обрані тому, що ці величини, відповідні загибелі 50% піддослідних об'єктів, найбільш статистично достовірні. Із 100 піддослідних щурів – гинуть 50.

Токсичність визначається при дії на організм різними шляхами (в/м, в/ж, на шкіру і при вдиханні) і гранично допустимими концентраціями в повітрі (ГДК-мінімально відчутна концентрація, яка не викликає токсичних ефектів, а тільки відчутний фізіологічний ефект).

Класифікація НХР за токсичністю:

* Надзвичайно токсичні. DL50 = менше 1мг. ГДК 0,1мг/м3.

* Високотоксичні. DL50 =1-50мг/кг ГДК 0,1 -1 мг/м3.

* Сильно токсичні. DL50 =50-500мг/кг ГДК 1,1 - 10мг/м3.

* Помірно токсичні. DL50 =500мг-5г /кг.ПДК 10 мг/м3.

* Малотоксичні. DL50 =5-15г/кг ГДК більше 10 мг/м3.

* Практично нетоксичні. DL50 = более15г/кг.

Небезпека речовини (hazard) - це досить широке поняття, ніж токсичність, і характеризує імовірність шкідливого впливу речовини в реальних умовах виробництва та застосування.

Для розрахунку класів небезпек враховують не тільки шкірно-резорбтивную токсичність, інгаляційну токсичність, пероральну токсичність, а й коефіцієнт можливого інгаляційного отруєння (КМІО) - чим він вище, тим небезпечніше речовина.

max досяжна Сф у повітрі при t 20^оС

КМІО= --------------------------------------------------

DL₅₀ середньої для мишей

Наприклад, надзвичайно токсична, але не летюча речовина, зі слабким КВІО - може ставитися до помірно небезпечних ХР. А, наприклад помірно токсична, але дуже летюча речовина, може скласти надзвичайну небезпеку при умовах виливання ХР і попадання у верхні дихальні шляхи робітників.

КВІО - являє собою відношення концентрації насичених парів речовини в повітрі при 20° С до середньої смертельної концентрації речовини для мишей (при 2- годинної експозиції та 2-х тижневий термін спостереження).
Класифікація НХР за класом небезпечності:

1-й клас- надзвичайно небезпечні, що мають ГДКрз - менш 0,1 мг/м3 у повітрі (смертельна концентрація в повітрі менш 500мг/м3 );

2-й клас- високо небезпечні – ГДКрз - 0,1-1,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі 500-5000 мг/м3);

3-й клас- помірковано небезпечні - ГДКрз-0,110,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі 5000-50000 мг/м3);

4-й клас- мало небезпечні ГДКрз>10,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі > 50000 мг/м3).

Зверніть увагу: якщо ГДК Х.Р. висока, то клас небезпеки –нижчий.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ Х.Р.

ГДК – це максимальна концентрація, при дії якої протягом усього життя людини не виникає прямого або опосередкового несприятливого впливу. ГДК – це такий вміст шкідливої речовини у природному середовищі (воді, повітрі, грунту, харчових продуктах тощо), який при надходженні в організм людини не знижує:

- її працездатності і самопочуття;

-не шкодить здоров’ю у разі постійного контакту на протязі всього життя або тривалості праці;

-а також не викликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків.

За характером розвитку отруєнь розрізняють гострі і хронічні отруєння. Гострі отруєння розвиваються при одноразовому (на протязі годин, 1 доби, 1-єї зміни) надходженні в організм токсичної дози і різким, яскраво вираженим початком захворювання. Зона гострої дії, коли кратність перевищення ГДК у повітрі складає = 11 – 100 ГДК.

Хронічні отруєння виникають не менше як за 4 місяці або за роки впливання Х.Р. Кратність перевищення ГДК – 2-10 ГДК. При хронічних отруєннях відбувається тривале, іноді дискретне надходження шкідливих речовин у малих (субтоксичних) дозах. При цьому ознаки захворювання з'являються не відразу і не так яскраво виражені, як при гострих отруєннях.

2. друге питання лекції

· Для повітря робочої зони виробничих приміщень відповідно до ДСП 201-97 установлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин. ГДК виражаються в міліграмах (мг) шкідливої речовини, що приходиться на 1 кубічний метр повітря, тобто мг/м3. Вказують клас небезпеки.

· Далі встановлюють коефіцієнт комбінованої дії (Ккд). Ккд=√n, де n – кількість НХР.

КОМБІНОВАНА ДІЯ НХР- коли розраховується сумарне надходження всіх НХР із одного середовища (наприклад, із атмосферного повітря).см ДСП 201-97. Це сумісна біологічна дія одночасно присутніх в атмосферному повітрі забруднюючих речовин (сумація, посилення, послаблення або незалежна дія).

КОМПЛЕКСНА ДІЯ НХР- коли небезпечна хімічна речовина надходить в організм людини одночасно із різних середовищ (з атмосферного повітря + із питної води + з продуктами харчування). В таких випадках розраховують сумарне добове надходження НХР.

ПОЄДНАНА ДІЯ НХР – коли НХР надходять в організм людини разом з небезпечним чинником іншої природи (наприклад, із радіонуклідами).

· Далі, розраховується ГДЗ = Ккд ∙ 100%.

· При одночасній присутності в повітряному середовищі декількох шкідливих речовин, що володіють односпрямованою дією, повинне дотримуватися умова:

· (С1/ГДК₁) + (С2/ГДК₂) + (С3/ГДК₃) + …+ (Сn/ГДКn) £ 1,

де С1, С2, С3, ..., Сn – фактичні концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони, мг / м3; ГДК₁, ГДК₂, ГДК₃, …, ГДКn - гранично допустимі концентрації цих речовин в повітрі робочої зони.

Якщо НХР відносять до різних класів небезпеки, то ПЗф (показник забруднення фактичний розраховується за формулою:

С1 С2 Сn

ПЗф =-------- + ------ + ------ х 100%, де

ГДК1∙К1 ГДК1∙К2 ГДКn∙Кn

К- коефіцієнт призведення суміші до 3-го класу небезпеки - відповідно Кл.небезпеки Х.Р.- 1 кл -0,8, 2 кл. – 0,9, 3 кл. – 1,0, 4 кл. – 1,1.

ГДЗ – це гранично допустиме забруднення= Ккд ∙100%.

Далі (див. ДСП 201-97) розраховують кратність перевищення ГДЗ:

ПЗф / ГДЗ і на стор. 3 (ДСП) ми бачимо ступінь небезпечності комбінованої дії суміші НХР:

Найбільш сприятливий для подиху атмосферне повітря, що містить (% по обсягу): азоту — 78,08, кисню — 20,95, інертних газів — 0,93, вуглекислого газу — 0,03, інших газів — 0,01.

u Шкідливі речовини, що виділяються в повітря робочої зони, змінюють його склад, у результаті чого він істотно може відрізнятися від складу атмосферного повітря.

u У виробничих умовах у повітря можуть виділятися тверді і рідкі частки, а також пари і гази. Пари і гази утворять з повітрям суміші, а тверді і рідкі частки — аеродисперсні системи — аерозолі.

u Аерозолі - це повітря чи газ, що містять у собі зважені тверді чи рідкі частки. Аерозолі поділяють на пил, дим, туман. Пил чи дим — це системи, що складаються з газів повітря і розподілених у них часток твердої речовини, а тумани — системи, утворені газами повітря і частками рідини.

u Розміри твердих часток пилу перевищують 1 мкм (1 мікрометр = 10-6 м), а розміри твердих часток диму менше цього значення.

u Розрізняють крупно дисперсний (розмір твердих часток більш 50 мкм), середньо дисперсний (від 10 до 50 мкм) і дрібно дисперсний (розмір часток менш 10 мкм) пил. Розмір рідких часток, що утворять тумани, лежить у межах від 0,3 до 5 мкм.

u Пил, потрапляючи в організм людини, сприяє фіброгенному впливу, тобто дратує слизові оболонки дихальних шляхів. Осідаючи в легенях, пил затримується в них. При тривалому вдиханні пилу виникають професійні захворювання легень — пневмоконіози. При вдиханні пилу, що містить вільний двооксид кремнію (SiО2), розвивається найбільш відома форма пневмоконіозу — силікоз. Якщо двооксид кремнію знаходиться в зв'язаному з іншими з'єднаннями стані, виникає професійне захворювання — силікатоз. Серед силікатозів найбільш поширені асбестоз, цементоз, талькоз.

Читайте також:

1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
2. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
3. IV класифікація боргу.
4. IV. Запасні речовини
5. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
6. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
7. V. Класифікація і внесення поправок
8. V. Класифікація рахунків
9. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
10. Абсорбція лікарської речовини в організмі.
11. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
12. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище

Переглядів: 2682