Порушення рухової функції.

Тема: Патологія нервової системи.

Лекція №15.

Симптоми діабету

1. Гіперглікемія - підвищення цукру в крові понад 6,6 ммоль/л, пов'язано зі зниженням утилізації глюкози периферичними тканинами,
активацією глікогенолізу в печінці гліконеогенезу.

2. Глюкозурія-поява глюкози в сечі.

3. Поліурія -глюкоза в первинної сечі підвищує осмотичний тиск сечі, і вода виділяється назовні разом із глюкозою. Діурез 3-10 л.

4. Спрага (полідипсія)- наслідок гіперглікемії, дегідрації.

5. Схуднення - спричинена втратою глюкози, розпадом білків і жирів у процесі глюконеогенезу.

Ускладнення:

— Кетоацидоз - у результаті нагромадження кетонових тіл (метаболіта жирів).

У нормі інсулін гальмує находження жирних кислот у мітохондрії гепатоіцитів. коли зростають кетокислоти у кількості, шо обмежує синтез кетонових тіл. При зменшені інсуліну печінка змушена продукувати кетонові тіла в великій кількості, що викликає ацидоз. Ацидоз може закінчитися комою.

— Ангіопатії -характеризуються атеросклерозом , гіалінозом судин.

Майже 50% хворих на діабет помирають від інфаркту міокарда. Мікроангіопатії проявляються ушкодженням судин нирок (нефросклероз) і сітківки очей (сліпота). Уражуються судини ніг – гангрена стоп.

— Зниження імунітету -піодермії, сепсис та приєднання різних інфекцій.

План:

1. Порушення рухових функцій нейрогенної природи.

2. Розлади чутливості.

3. Поняття про вегетативну дистонію.

4. Поняття про нейродистрофію.

5. Поняття про неврози.

6. Загальне поняття про менінгіт, енцефаліт.

Розлади діяльності нервової системи можуть бути викликані фізичними факторами (травма, тепло, холод, шум), отрутами (наркотики, нікотин), збудниками інфекційних хвороб (сказ, ботулізм, токсоплазмоз, паразити), функціональними і органічними розладами мозкового кровообігу (крововилив, тромбоз, емболії), розлади нервових функцій виникають при ендокринних хворобах, при голодуванні, гіпоглікемії, печінкової коми. В основі патогенеза нервових хвороб лежить недостатнє утворення енергії в нейронах і порушення міжнейронних і нервово - м'язових синапсів внаслідок зниження синтезу медіаторів або блокади рецепторів.

— Рухи поділяють на довільні й мимовільні.

1. Порушення довільних рухіввиникають при пошкодженні будь-якої ділянки пірамідного шліху. За ступеням порушень рухів виділяють:

· Параліч -повна втрата довільних рухів,

· Парез -часткова втрата довільних рухів.

Бувають центральні та перефірічні паралічі (парези).

— Центральний параліч(спастичний) -виникає при ураженні кори мозку (де знаходяться центральні нейрони), а також внутрішньої капсули і стовбура мозку, де проходять пірамідні шляхи. Найчастіше ці паралічі виникають при порушеннях мозкового кровообігу, травмі мозку, пухлинах, нейроінфекціях. Прояви: підвищення м'язового тонусу (навіть до контрактур), підвищення спинальних рефлексів, поява патологічних рефлексів (розгинання великого пальця ноги при подразненні зовнішнього краю підошви-рефлекс Ьабінського), усі ці зміни настають внаслідок випадання гальмівного впливу кори великих півкуль на спинномозкові нейрони).

— Периферичний параліч (в'ялий)-спостерігають при ураженні стовбура, передніх рогів спинного мозку, передніх корінців, сплетень і нервів (травма, пухлини, поліомієліт). Для цих паралічів характерні: повна втрата рухів -і довільних, і рефлекторних, атонія (відсутність тонуса м'язів), арефлексія (зникнення сухожильних рефлексів), в м'язах атрофія та зростання сполучної тканини, в суглобах збільшується об'єм рухів ("розбовтаність" суглоба).

Види паралічів за ділянками уражень частин тіла:

— моноплегія (уражена одна кінцівка), геміплегія (уражени м'язи половини тіла), параплегія (ураженні верхні або нижні кінцівки), тетраплегія (ураженні всі кінцівки).

2. Порушення мимовільних рухів.Вони виникають при порушенні екстрапірамідного шляху, які приводять до розвитку судомних станів -гіперкінезіів.

Гіперкінези-це мимовільні насильні рухи пірамідного або екстра пірамідного пошкодження.

1. Пірамідні гіперкінези,їх види: тонічни судоми - тривалі мимовільні скорочення м'язів, клонічні судоми - м'язові скорочення чергуються з розслабленням.

Судоми небезпечні, тому що можуть супроводжуватися порушенням зовнішнього дихання та кровообігу. Генералізовані судомні приступи характерні для епілепсії. Вони складаються з двох фаз: тонічної і клонічної (можливі прикупування язика, дефекація, сечовиділення).

2. Екстрапірамідні гіперкінези.Це таки види: тремор (характерен для паркінсонізму, з'являється в стані спокою), міоклонія (швидкі й короткі м'язові здригання у вигляді залпів), хорея (неритмічні, швидкі, розмашисті рухи кінцівок і тулуба з елементами картинності).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Цукровий діабет	\|	Порушення функції вегетативної нервової системи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.