Міжнародна судова процедура

Судова процедура є одним із видів розв'язання міжнародних спорів. Міжнародний суд — це утворюваний на основі міжнародного договору постійний орган, покликаний вирішувати міжнародні спори шляхом судової процедури.

На відміну від арбітражу, склад, процедура, юридичні джерела рішень Міжнародного суду визначаються не спеціальною угодою

сторін, що сперечаються, у кожному окремому випадку, а постійним Статутом Міжнародного суду ООН, що є невід'ємною частиною Статуту ООН. Усі члени ООН є тим самим і учасниками Статуту.

Держави — не члени ООН можуть стати учасниками Статуту на умовах, визначуваних Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки (стаття 93 Статуту ООН).

Міжнародний суд ООН знаходиться в Гаазі, склад головного суду — 15 суден, що обираються Генеральною Асамблеєю і Радою Безпеки ООН на 9 років, серед фахівців у галузі міжнародного права. Міжнародний суд правочинний виносити не тільки обов'язкові рішення у спорах, переданих на його розгляд за згодою сторін, але і вправі давати будь-які консультативні висновки щодо будь-яких питань міжнародного права.

З моменту створення Міжнародного суду в 1946 році на його розгляд було передано більше 60 спорів між державами і викликано більше 20 консультацій міжнародними організаціями.

Судовий процес у рамках Міжнародного суду складається з двох частин: письмової й усної. Письмова частина полягає в повідомленні суду сторонами меморандумів і контрмеморандумів, що викладають позиції держав, які сперечаються, усна — у заслуховуванні представників держав, що сперечаються, їхніх адвокатів, свідків, експертів.

Рішення Суду юридично обов 'язкове для сторін, що беруть участь у справі. Воно не створює правового прецеденту для вирішення інших справ аналогічного характеру (стаття 59 Статуту Міжнародного суду ООН). Рішення Суду остаточне й оскарженню не підлягає. Невиконання його однією зі сторін надає право іншій стороні звернутися до Ради Безпеки ООН. Якщо остання визнає за необхідне, то вона може зробити рекомендації або вирішити питання про вживання заходів для виконання рішення (стаття 49 Статуту ООН).

Серед розглянутих Міжнародним судом справ основне місце посідають територіальні спори, що стосуються невеликих ділянок державної території (наприклад, голландсько-бельгійський спір про територіальні анклави), а також територіальні спори, подібні індійсько-португальському спору про право проходу через територію Індії, спори ФРН, Данії і Голландії про делімітацію континентального шельфу Північного моря.

Міжнародний суд ООН є не єдиним судовим органом, що розглядає міжнародні спори в порядку судової процедури.

Залежно від характеру розглянутих спорів міжнародні суди поділяються на суди з вирішення:

а) міждержавних спорів (Міжнародний Суд ООН, Економічний Суд СНД);

б) як міждержавних спорів, так і справ, порушуваних фізичними
і юридичними особами проти держав і міжнародних органі
зацій (Європейський суд з прав людини);

в) трудових спорів у рамках міжнародних організацій (Адміні
стративний трибунал МОП);

г) з притягнення до відповідальності фізичних осіб (Нюрнбер
зький трибунал);

ґ) різноманітних категорій спорів (Суд ЄС).

Слід, проте, зазначити, що в наш час юридичні спори, що виникають і мають суттєве значення, держави надають перевагу вирішувати не за допомогою судової процедури, а шляхом безпосередніх переговорів. Але це не впливає на зростання кількості міжнародних судів і розширення їхньої компетенції у розгляді справ між різними категоріями суб'єктів, а не тільки між державами.

У цілому можна відзначити, що в розвитку системи способів мирного розв'язання міжнародних спорів має місце тенденція зниження питомої ваги судової процедури і підвищення погоджувальної.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародний арбітраж (третейський суд)	\|	Спеціальні терміни

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.