• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Міжнародний арбітраж (третейський суд)

Міжнародний арбітраж — це третейський суд для вирішення спорів між державами, створений на підставі угоди сторін, рішення якого мають для них обов'язкову силу.

Склад арбітражу (один суддя-арбітр або декілька), порядок його діяльності, а також норми права, що підлягають застосуванню, ви­значаються угодою сторін у спорі, що іменується компромісом.

Арбітраж завжди формується з непарної кількості членів, один із яких є суперарбітром, або головою.

Іноді арбітраж складається з одного арбітра.

Загальний акт про мирне вирішення міжнародних спорів 1949 року встановив, що якщо сторони не погодяться про інше, то арбіт­раж буде складатися з п'яти членів. Сторони можуть призначити по одному члену зі своїх громадян, два другі третейських судді і супер-арбітр обираються ними за згодою серед громадян третіх держав.

Якщо в компромісі не сказане інше, арбітри повинні застосову­вати норми, зазначені в статті 38 Статуту Міжнародного суду ООН. У резолюції 1958 року Генеральна Асамблея ООН рекомендувала державам брати до уваги зразкові правила арбітражного розгляду, підготовлені Комісією міжнародного права.

У Гаазі знаходиться і діє Постійна палата третейського суду, її адміністративна рада, що складається з міністра закордонних справ Нідерландів і дипломатичних представників країн-учасниць. У Па­латі є список міжнародних арбітрів, із якого держави вибирають собі арбітра для розгляду і вирішення справ. Національна група арбітрів складається з 4 чоловік. Ці арбітри вправі висувати кандидатів для обрання в члени Міжнародного суду.

Міжнародному праву відомі такі види міжнародного арбітражу (третейського розгляду):

— ізольований арбітраж (арбітраж ad hoc), який створюєть­ся внаслідок особливої угоди сторін, що сперечаються, для розв'язання конкретного спору, не вдаючись до допомоги міжнародних інституцій;

— інституціональний (постійний) арбітраж, який здійсню­ється постійно діючим арбітражним органом. Такий арбітраж передбачає наявність між державами особливої угоди, за якою вони заздалегідь зобов'язуються передавати здатні виникнути між ними спори на вирішення третьої (незацікавленої) сто­рони. Як приклад постійного арбітражу може бути наведена діяльність Палати третейського суду на підставі Конвенції про мирне розв'язання міжнародних зіткнень 1907року.

Читайте також:

1. O міжнародний.
2. Арбітраж у сфері інтелектуальної власності за законодавством України.
3. Арбітражне застереження, рекомендоване Морською арбітражною комісією при ТПП України
4. Арбітражний збір та витрати сторін у Морській арбітражній комісії при ТПП України
5. Вибір зовнішніх ринків фірмою і методи виходу на міжнародний ринок.
6. Визнання та виконання міжнародного комерційного арбітражного рішення
7. Виконання в Україні рішень іноземних судів і арбітражних судів.
8. Внутрішній і міжнародний маркетинг
9. Внутрішній ринок – національний ринок – міжнародний ринок – світовий ринок
10. Географія світового транспорту. Зовнішні економічні зв'язки. Міжнародний туризм.
11. Глава 17. ПРАВОВИЙ АКТ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР
12. Дедалі частіше вживають категорії «міжнародний ринок робочої сили» та «інтернаціональна вартість робочої сили».

Переглядів: 1476