• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Конституційне право України. Особливості розвитку конституційного процесу в Україні.

Микола Сціборський.

ДмитроДонцова

МиколаМіхновський.

СтаніславДністрянський.

- дав власне тлумачення понять „нація” та „народ” в яких вбачав тотожність. На його думку держава має історично-політичне походження, а нація – природно-етнічне;

- територію держави вбачав в межах існування певного народу;

- кожен народ має право самовизначення на своїй території з гарантуванням прав нац.. меншин (сьогоднішній статут ООН).

- державна самостійність є головною умовою існування нації;

- розглядав дві форми держав – „спілку держав”(федерація) та „унію держав”(союз монархічних держав);

- український народ має право здобути свою незалежність у революційній боротьбі. … хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців.

- відстоював силову боротьбу за здобуття української державності;

Відродження українства вбачав у відродженні нації на засадах:

- на стремлінні нації до життя без всяких обмежень;

- на стремлінні нації до боротьби;

- на побудові духу нації на романтизмі та релігійній традиції;

- на національному фанатизмі.

Вважав, що з часом націоналізм повинен синтезуватися в інтернаціоналізм і тим самим перетворити панування нації для користі людства.

- заперечував фашизм та відстоював право націй бути самими собою.

- українська нації повинна власними силами здобути незалежність;

- приватна власність на землю лише тим, хто на ній працює;

- нація понад класи;

- Держава – святе святих націй…. вище клас і партій;

- участь в державному керівництві нації (народу);

- глава держави повинен виконувати виконавчі функції.

План:

1. Історія становлення та розвитку конституційних прав і свобод людини на території сучасної України.

2. Поняття конституційного права України. Його методологія, ознаки, принципи, функції та джерела.

3. Конституційні права та обов’язки громадян.

4. Конституційні повноваження Верховної Ради України.

5. Конституційні повноваження Президента України.

6. Конституційні повноваження Кабінету Міністрів України.

7. Судова влада в Україні.

8. Громадянство України.

Самостійне опрацювання:

1. Виборча система України.
2. Місцеве самоврядування та його конституційні гарантії.
3. Світовий конституціоналізм (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія та ін. держави).
4. Конституційний процес періоду визвольних змагань 1917-1917 років (дати правовий аналіз Універсалам Центральної Ради).
5. Конституція УНР, її суть та зміст.
6. Конституційний процес радянського періоду в Україні (4 Конституції УРСР).
7. Особливості сучасного конституційного процесу в Україні.

Короткий зміст лекційного матеріалу:

1. Історія становлення та розвитку конституційних прав і свобод людини на території сучасної України:

- за нормами Руської Правди;

- за нормами Литовських статутів;

- за нормами Конституції Пилипа Орлика;

- за нормами Конституції УНР;

- за нормами Конституцій УРСР.

2 Слово „конституція” в українську мову прийшло з латинської constitution, що дослівно перекладається як „устрій, установлення, утвердження”. Вперше ідея створення конституції виникла в Англії у 17 ст., а першою писаною є Конституція Пилипа Орлика - 1710 року.

Конституція – це або єдиний правовий акт, або система актів, за допомогою яких встановлюються принципи устрою суспільства і держави, форми безпосередньої демократії, закріплюють права та свободи людини і громадянина, визначає статус влади та місцевого самоврядування.

Розрізняють юридичну і фактичну конституцію. Юридична – це закріплений державою Основний Закон, що регулює найважливіші суспільні відносини. А фактична – це той реальний стан суспільних відносин, які існують у державі.

За часом дії конституції бувають постійні та тимчасові.

За змістом і формою: монархічні чи республіканські, демократичні чи авторитарні, тоталітарні, федеративна чи унітарна.

За порядком внесення змін: гнучкі, жорсткі та змішані.

Залежно від процедури прийняття: прийняті народом, парламентом, установчими зборами тощо.

Наука конституційного права – це система ідей, концепцій, теорій, тобто вчення про конституційне право як галузь національної правової системи. Як галузь права конституційне право являє собою систему правових норм, що регулюють відносини народовладдя.

Предметом конституційного права є особливе коло суспільних відносин, що виникають у процесі організації та здійснення публічної влади в Україні – державної та місцевої.

Методологію конституційного права утворює сукупність прийомів та способів дослідження предмета конституційного права як системи суспільних відносин.

Методи конституційного права:

- метафізичний полягає у дослідженні суспільних відносин як вічних і незмінних інститутів;

- діалектичний вивчає суспільні явища на основі історичного досвіду розвитку людства, аналізує протилежні сторони суспільного процесу;

- соціологічний полягає у вивченні суспільної думки шляхом вибіркового опитування населення або у проведенні соціологічного державно-правового експерименту;

- порівняльний застосовується при дослідженні однорідних державно-правових норм, відносин та інститутів для виявлення особливостей окремих державно-правових явищ;

- статистичний широко застосовується при дослідженні результатів виборів у державні органи, вивченні складу депутатів та їх діяльності;

- системний базується на виявленні окремої системи і встановленні взаємодії з її складовими;

- історичний вивчає історичний досвід конституційного творення.

Об’єктом наукового дослідженняє конституційні правовідносини, відповідні правові інститути та норми, політичні, економічні, соціально-культурні та інші інституції, політичні та правові погляді тощо.

Особливістю конституційно-правової норми є те, що вона регулює особливий рід суспільних відносин, що стосуються народовладдя; встановлюють порядок створення правових норм інших галузей права; мають вищу юридичну силу щодо інших правових норм; в структурі правової норми відсутні санкції і може бути лише диспозиція(декларації).

Принципи: верховенства права; верховенства прямої дії Конституції; загальної демократії; політичного, ідеологічного, економічного плюралізму; поділ влади; гарантування прав і свобод людини та громадянина.

Джерелами конституційного права є Конституція України, Закони ВРУ, Укази Президента, Постанови Кабміну, Рушення Конституційного Суду.

3 Усі права і свободи людини та громадянина України закріплені в розділі 2 Конституції України. Перш за все слід зауважити, що ст. 21 даного документа передбачає усіх людей вільним та рівними в своїх правах і ці права є непорушним та невідчужуваними.

Ст. 23 передбачає вільний розвиток особистості, якщо при цьому не порушуються права інших осіб. Рівність громадян та рівність чоловіка і жінки передбачені статтею 24. Держава бере обов’язок піклуватися та захищати своїх громадян і поза її межами – ст. 25.

Слід зауважити, що Конституція України регулює в широкому спектрі природні права людини, а саме, невід’ємне права людини на життя – ст. 27; на повагу до гідності людини – ст. 28; на особисту недоторканість – ст. 29; недоторканість житла – ст. 30; свобода думки – ст. 34; право на власність – ст. 41; право на працю – ст. 43; на соціальний захист – ст. 46; кожен має право на житло – ст. 47; на безпечне для життя і здоров’я довкілля – ст. 50; право на освіту – ст. 53; на судовий захист – ст. 55.

Політичні права громадян передбачені ст. 36 (свобода об’єднання в політичні партії). Ст. 38 передбачає права громадян на управління державою та рівним доступом до державної служби.

В Конституції України також передбачені засади кримінального судочинства. Так, ст. 58 передбачає, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність. Ст. 60 говорить про те, що ніхто не повинен виконувати явно злочинні накази. В ст. 62 закріплено принцип презумпції не винуватості: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.

Стт. 65, 66, 67, 68 зобов’язують громадян відбувати відповідно військову повинність, не заподіювати шкоду природі, сплачувати податки та неухильно дотримуватись норм Конституції. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

4. Верховна Рада України є єдиним законодавчим органом – ст. 75. Народним депутатом може бути обрана людина, яка досягла 21 – річного віку та проживала на території України не менше 5 років. Строк повноваження її - 5 років – ст. 76. Чергові вибори проводяться в останню неділю місяця п’ятого року повноважень. Позачергові призначаються Президентом і проводяться в 60 днів з моменту припинення повноваження Верховної Ради(ст. 77).

Народні депутати здійснюють свої повноваження на постійній основі, тобто їм забороняються інші види діяльності (ст. 78). Перед вступом на посаду народний депутат складає присягу.

Повноваження народного депутата припиняються:

- за особистою заявою;

- набрання законної сили обвинувального вироку;

- визнання судом недієздатним або безвісно відсутнім;

- припинення громадянства;

- порушення вимог щодо несумісності посад;

- не входження до складу депутатської фракції від якої його обрано в парламент;

- смерті.

Верховна Рада працює сесійно, перша сесія в перший вівторок лютого і друга в перший вівторок вересня. Розробка законопроектів проходить у відповідних комітетах ВР. Голва комітету представляє законопроект на засіданні ВР, який проходить три читання і лише після цього підписується Головою ВР та на протязі 15 днів має підписуватися Президентом або повертатися на додаткове опрацювання. Можуть скликатися позачергові сесії у випадках надзвичайних ситуацій. Коаліція депутатських фракцій формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання. Коаліція пропонує Президенту кандидатуру Прем’єр-міністра та вносить пропозиції щодо кандидатур складу Кабміну.

Рішення ВРУ приймається виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Голосування депутатом України проводиться особисто(ст. 84).

Повноваження ВРУ:

- приймає закони;

- вносить зміни до Конституції;

- затверджує Державний бюджет;

- призначає вибори Президента;

- має право усунути Президента шляхом імпічменту;

- за поданням Президента призначає та звільняє Голову СБУ;

- призначає та звільняє Голову та членів Рахункової палати;

- призначає та звільняє Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

- за поданням Президента призначає та звільняє Голову Національного банку України;

- призначає та звільняє третину суддів Конституційного Суду;

- обирає суддів безстроково;

- достроково припиняє повноваження ВР Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею норм Конституції України;

- утворює та ліквідовує адміністративні одиниці;

- призначає чергові та позачергові вибори місцевого самоврядування. Всього 37 пунктів повноважень;

- приймає Закон „Про амністію”.

Президент достроково припиняє повноваження ВРУ:

- якщо протягом одного місяця не сформована коаліція;

- якщо протягом 60 днів після відставки Кабміну не сформовано нового складу;

- якщо протягом 30 днів не можуть розпочатися пленарні засідання;

- повноваження позачергово обраної ВР припиняються через рік після її обрання;

- повноваження ВР не можуть бути припиненими за шість місяців до закінчення строку її повноважень.

5. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина (ст. 102).

Президент обирається строком на 5 років таємним голосуванням на основі загального рівного виборчого права, не більше як на два строки. Чергові вибори Президента проводяться в останню неділю останнього місяця п’ятирічного повноваження Президента. Позачергові вибори проводяться в період 90 днів з моменту дострокового припинення повноважень (ст. 103).

Новообраний Президент вступає на посаду не пізніше 30 днів після оголошення результатів виборі, після складання присяги, а на позачергових виборах у 5 денний строк пілс оголошення результатів (ст. 104).

Повноваження Президента (ст. 106):

- забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

- представляє державу в міжнародних відносинах;

- приймає рішення про визнання іноземних держав;

- призначає та звільняє глав державного представництва у зарубіжних країнах;

- призначає всеукраїнський референдум;

- призначає позачергові вибори до ВРУ;

- подає до ВР кандидатури Міністрів оборони та закордонних справ;

- призначає та звільняє за згодою ВР Генерального прокурора України;

- призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України;

- вносить подання до ВР на призначення Голови СБУ;

- зупиняє дію актів Кабміну з одночасним зверненням до Конституційного Суду щодо конституційності даних актів;

- є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;

- очолює Раду Нацбезпеки;

- вносить подання до ВР в разі агресії про оголошення стану війни;

- призначає та звільняє третину Конституційного Суду;

- призначає суддів суду загальної юрисдикції на перші 5 років;

- нагороджує державними нагородами;

- приймає до громадянства України;

- здійснює помилування;

- підписує Закони ВР або накладає вето. Всього 31 повноваження.

В разі дострокового припинення повноважень Президента ці повноваження виконує Голова ВРУ(ст. 112).

6. Кабінет Міністрів є найвищим органом в системі органів виконавчої влади і відповідальний перед Президентом та підконтрольний парламенту(ст. 113).

До складу Кабміну входять Прем’єр-міністр, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри. Кабмін складає повноваження перед новообраною ВР.

Повноваження Кабміну:

- забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність;

- забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики;

- розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного та культурного розвитку;

- розробляє проект закону про Держбюджет України;

- здійснює заходи щодо обороноздатності держави та боротьби із злочинністю;

- організовує і забезпечує зовнішньоекономічну діяльність держави, митної справи;

- призначає та звільняє керівників центральних органів виконавчої влади. які не входять до складу Кабміну.

Виконавчу владу в областях і районах здійснюють місцеві державні адміністрації. Голів місцевих державних адміністрацій звільняє Президент за поданням Кабміну. Недовіра голові держадміністрації може бути виказана двома третинами депутатів відповідної ради, після чого їх відставку приймає Президент.

7. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судочинство здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції. В системі суддів загальної юрисдикції виділяють спеціалізовані суди: господарський, адміністративний, військовий. Окрему гілку недержавних суддів утворює третейський суд. Судові рішення ухвалюються іменем України є загальнообов’язковими до виконання на всій її території(ст. 124).

Професійні судді не можуть бути приналежними до любих партій чи об’єднань. Суддею суду загальної юрисдикції може бути особа не молодше 25 років із стажем в галузі права не менше 3 років, вільно володіти українською мовою і проживати на Україні не менше 10 років(ст. 127).

Засади судочинства (ст. 129):

- законність;

- рівність учасників процесу;

- забезпечення доведеності вини;

- змагальність сторін;

- підтримання державного обвинувачення прокурором;

- забезпечення обвинуваченому права на захист;

- гласність судового процесу;

- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження;

- обов’язковість рішення суду.

Вища рада юстиції:

- вносить подання про призначення суддів на посади;

- прийняття рішення стосовно суддів та прокурорів щодо сумісності;

- притягує до дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів

Утворена 20 чоловіками. За посадою входять Голова Верховного Суду, Міністр юстиції, Генеральний прокурор. ВРУ, Президент, з’їзд суддів, адвокатів, представників вищих навчальних юридичних закладів по 3 чоловіки, прокуратура – 2.

Припинення повноважень судді:

- власна заява;

- закінчення строку на який його обрано;

- досягнення суддею 65 років;

- за станом здоров’я;

- порушення вимог щодо несумісності;

- порушення присяги;

- набрання сили обвинувальним вироком;

- припинення громадянства;

- визнання безвісно відсутнім;

1. Громадянство України

Громадянство України визначає постійний правовий зв'язок особи та Української держави, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянство надає Президент України ( ст.106 Конституції України)

Громадянство України набувається:

1) за народженням;

2) за походженням;

3) через прийняття до громадянства України;

4) через поновлення у громадянстві України;

5) за іншими підставами, передбаченими цим Законом;

6) за підставами, передбаченими міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

7) при усиновленні та опіці

Прийняття до громадянства України

Іноземці та особи без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1) визнання і виконання Конституції України та законів України;

2) неперебування в іноземному громадянстві;

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.

Це правило не поширюється на осіб, які виявили бажання стати громадянами України, за умови, якщо вони народилися чи довели, що хоча б один із їх батьків, дід чи баба народилися на її території;

4) володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування;

5) наявність законних джерел існування.

До громадянства України не приймаються особи, які:

1) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид чи вчинили злочини проти держави або тяжкі злочини проти особи;

2) засуджені до позбавлення волі до зняття судимості;

3) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території іншої держави;

4) перебувають на військовій службі, в службі безпеки, в правоохоронних органах, органах юстиції або органах державної влади іноземної держави.

Громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу з громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Громадянство України втрачається:

1) якщо громадянин України добровільно набув громадянства іншої держави;

2) внаслідок вступу особи на військову службу, в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади іноземної держави без згоди на те державних органів України та за поданням відповідних державних органів України;

3) якщо громадянство України набуто внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;

4) якщо особа, яка перебуває за межами України, не стала без поважних причин на консульський облік протягом семи років. Поважними причинами вважаються: відсутність дипломатичних представництв або консульських установ України в країні постійного проживання, тривала хвороба, воєнні дії та інші ситуації надзвичайного характеру.

За громадянином України не визнається належність до іноземного громадянства до прийняття рішення про втрату громадянства України.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
4. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
5. II. Поняття соціального процесу.
6. III.Цілі розвитку особистості
7. III.Цілі розвитку особистості
8. III.Цілі розвитку особистості
9. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
10. IV. План навчального процесу.
11. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
12. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.

Переглядів: 794