МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Каролінське відродження.Діонісій Ареопагіт · «Про небесну ієрархію» «Про божественні імена», «Про містичне богослівя», «Про церковну ієрархію» «Про небесну ієрархію»: · розрізняє замисел світу і створення, · Бог трансцендентний щодо сутності та існування. · Світ єдиний. · Бог створив світ з потребою існування блага. · Ангели і люди – розуми, першим предметом пізнання яких є Бог. · Три види пізнання: 1) апофатичне (що неможливо сказати про Бога), 2) катафатичне (те, що ми можемо сказати про Бога) 3) містичне (Бог не поєднується з тварним). · Розум існує для споглядання діяльності Бога. · Бог єдиний; Трійця – її назви, а сам Бог – ані одиниця, ані трійця. · У людини обмежена свобода волі. · Монофізист: Ісус – лише Бог. Боецій (5-6 ст.)(420-524) «Розрада» субстанція, кількість, якість можуть бути застосовані до Бога. Іоанн Дамаскін (7-8 ст.) (675-750). · «Джерело знань», «Діалектика», «Трактат про єресі», «Про православну віру». · Шість визначень філософії: теоретичні -істинне пізнання сущого, божественність речей людських, наука наук і мистецтв, практичні – вмирання чуттєвого, уподібнення до Бога, любов до Нього як до мудрості. · Філософія є служницею теології.
Альдхельм Малмсберійський (7-8 ст.), і його Загадка. Беда Достославний (7-8 ст.) · «Церковна історія народу англів». · Ввів літочислення до і після народження Христа. · Вніс зміни у Вульгату, вигадав імена волхвів.
Алкуїн (8-9 ст.) · «Libri carolini» - 4 книги. · Чи можна поєднати логіку (діалектика) і теологію? · Популяризація діалектики, · боротьба з адаптацією єресі, · користувався десятьма категоріями, які вважав августиновими. · Адаптаціоністська єресь: Ісус – людина. Без Трійці. Адаптація Августина: його бачення категорій, аналіз душі, спрощення неоплатонічних понять і їх раціоналізація.
Йоган Скот Еріугена (9 ст.) (810-877) · «Ніхто не потрапить на небеса, окрім філософії». · Полеміка з Генцем Готшальком щодо подвійної наперед визначеності (praedistinatione – аргумент від природи Бога: Бог простий, неподільний, вічний -августин-). Він казав що її не може бути. · Переклав три трактати Діонісія: «Про божественні імена», «про небесну ієрархію», «про церковну ієрархію». · Його праця – «про природу». · Неоплатонік. Рівні природи. Ближче до язичницького неоплатонізму.
Петро Даміан (11 ст.) (1007-1077) · Бог не збирався рятувати людей за допомогою діалектики, логіка є не господинею, а служницею філософії. · Захист фаліокви (Дух іде від Батька і Сина)
Ансельм Кентерберійський (11-12 ст.)(1033-1109) · вивчав Августина, · «Монологіон», «Прослогіон». · «Вірю, щоб зрозуміти». · Докази буття Бога: від міри досконалості, онтологічний (немає нічого більшого за Бога) · не робить розрізнення між природною і догматичною теологіями. · Почав писати твори від першої особи. · Тісно повязує віру і розум. · Прихильник Платона. · Суперечка про універсалії: Реальні лише поняття, вони мають власне існування, загальні поняття мають власне існування незалежно від одиничних речей ,але пов’язані з ними · Полеміка з Росцеліном Компєнським про філіокву. Росцелін – номіналізм (існують лише одиничні речі; три речі в Трійці) Навчальні інституції 12 ст.:Монастирські школи, кафедральні (єпископські) школи, індивідуальні майстри (1050-1150), університети. Сен-Вікторська школа – · засновник Гюго Сен-Вікторський (1100-1141) · гуманістична школа – гуманізм=гуманітарій. · Бл. 100 творів: педагогічні, екзегетичні, спіритуальні. · «Дидаскаліон» – потрібно вчитись, щоб досягти спасіння. · Спіритуалізм: духовні доктрини про само покращення, позбавлення першородного гріха. · Поділ наук: теорія, практика, логіка, механіка. · Примордіальні причини – божественні ідеї. · Світ – тіло – він єдиний. · Світова душа.
Шартрська школа: Бернар, Пєрі Шартрський, Гільберт Поретанський. Платонізм не через Августиа, а через «Тімей» Платона. Гільберт Поретанський (11-12 ст.) (1090-1154) · магістр в Парижі, єпископ Пуатьє. · засудив вчення Абеляра. · Писав про жіночі начала в Бозі.
Паризький Оксфорд – найважливіше для історії філософії до 14 ст. університет і парламент – дві інституції, що дійшли донині. Паризький університет – з 12 ст. центр вивчення логіки і теології, система вчених ступенів, найпопулярнішим був Абеляр. П’єр Абеляр(11-12 ст.) (1079-1142) · перший професор. · «Історія моїх страждань», диспут з Бернаром Клервоським. · «Етика, або Пізнай самого себе»: «Інтенція» як намір · Теологія вищого блага, між розумом і вірою немає суперечностей. · Природа є божественною мудрістю. · Концептуалізм: універсалії не існують як одиничні речі, статус буття у сфері інтелектуального пізнання, утворюють третій «концептуальний» світ. · Християнин походить від Христа, Христос – мудрість – християнин – філософ; Христос – логос; християнин – логік. · Група августина: Зібрав близько 158 спірних питання з богословів в питаннях «так чи ні». Виходити треба з авторства Біблії. · Етична доктрина – експлікація нових смислів людської свідомості; · нові трактування гріха й чесноти, · підґрунтя практики сповіді, покаяння.
Гільйом з Шампо(11-12 ст.) (1068-1121). · Ланська школа – етика в рамках споглядальної філософії. · Паризька школа. · Заснування Сен-Вікторської обителі, школи містичного реалізму. · Сентенції – диспут. · Два види реалізму за Абеляром: 1) визначали універсалію через рід, тотожність субстанцій, речі мають одну субстанцію і відрізняються акциденцією і 2) універсалії – тотожність субстанцій в силу статусу субстанції, поодинокі речі мають особистісну сутність.
Бернар Клервоський (11-12 ст.) (1091-1153) · містичний напрям в теології. · Організатор другого хрестового походу; перший устав тамплієрів, спільне між католицьким і православним – шанування Діви Марії
Читайте також:
|
||||||||
|