• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Каролінське відродження.

Діонісій Ареопагіт

· «Про небесну ієрархію» «Про божественні імена», «Про містичне богослівя», «Про церковну ієрархію»

«Про небесну ієрархію»:

· розрізняє замисел світу і створення,

· Бог трансцендентний щодо сутності та існування.

· Світ єдиний.

· Бог створив світ з потребою існування блага.

· Ангели і люди – розуми, першим предметом пізнання яких є Бог.

· Три види пізнання:

1) апофатичне (що неможливо сказати про Бога),

2) катафатичне (те, що ми можемо сказати про Бога)

3) містичне (Бог не поєднується з тварним).

· Розум існує для споглядання діяльності Бога.

· Бог єдиний; Трійця – її назви, а сам Бог – ані одиниця, ані трійця.

· У людини обмежена свобода волі.

· Монофізист: Ісус – лише Бог.

Боецій (5-6 ст.)(420-524) «Розрада» субстанція, кількість, якість можуть бути застосовані до Бога.

Іоанн Дамаскін (7-8 ст.) (675-750).

· «Джерело знань», «Діалектика», «Трактат про єресі», «Про православну віру».

· Шість визначень філософії: теоретичні -істинне пізнання сущого, божественність речей людських, наука наук і мистецтв, практичні – вмирання чуттєвого, уподібнення до Бога, любов до Нього як до мудрості.

· Філософія є служницею теології.

Альдхельм Малмсберійський (7-8 ст.), і його Загадка.

Беда Достославний (7-8 ст.)

· «Церковна історія народу англів».

· Ввів літочислення до і після народження Христа.

· Вніс зміни у Вульгату, вигадав імена волхвів.

Алкуїн (8-9 ст.)

· «Libri carolini» - 4 книги.

· Чи можна поєднати логіку (діалектика) і теологію?

· Популяризація діалектики,

· боротьба з адаптацією єресі,

· користувався десятьма категоріями, які вважав августиновими.

· Адаптаціоністська єресь: Ісус – людина. Без Трійці. Адаптація Августина: його бачення категорій, аналіз душі, спрощення неоплатонічних понять і їх раціоналізація.

Йоган Скот Еріугена (9 ст.) (810-877)

· «Ніхто не потрапить на небеса, окрім філософії».

· Полеміка з Генцем Готшальком щодо подвійної наперед визначеності (praedistinatione – аргумент від природи Бога: Бог простий, неподільний, вічний -августин-). Він казав що її не може бути.

· Переклав три трактати Діонісія: «Про божественні імена», «про небесну ієрархію», «про церковну ієрархію».

· Його праця – «про природу».

· Неоплатонік. Рівні природи. Ближче до язичницького неоплатонізму.

Петро Даміан (11 ст.) (1007-1077)

· Бог не збирався рятувати людей за допомогою діалектики, логіка є не господинею, а служницею філософії.

· Захист фаліокви (Дух іде від Батька і Сина)

Ансельм Кентерберійський (11-12 ст.)(1033-1109)

· вивчав Августина,

· «Монологіон», «Прослогіон».

· «Вірю, щоб зрозуміти».

· Докази буття Бога: від міри досконалості, онтологічний (немає нічого більшого за Бога)

· не робить розрізнення між природною і догматичною теологіями.

· Почав писати твори від першої особи.

· Тісно повязує віру і розум.

· Прихильник Платона.

· Суперечка про універсалії: Реальні лише поняття, вони мають власне існування, загальні поняття мають власне існування незалежно від одиничних речей ,але пов’язані з ними

· Полеміка з Росцеліном Компєнським про філіокву. Росцелін – номіналізм (існують лише одиничні речі; три речі в Трійці)

Навчальні інституції 12 ст.:Монастирські школи, кафедральні (єпископські) школи, індивідуальні майстри (1050-1150), університети.

Сен-Вікторська школа –

· засновник Гюго Сен-Вікторський (1100-1141)

· гуманістична школа – гуманізм=гуманітарій.

· Бл. 100 творів: педагогічні, екзегетичні, спіритуальні.

· «Дидаскаліон» – потрібно вчитись, щоб досягти спасіння.

· Спіритуалізм: духовні доктрини про само покращення, позбавлення першородного гріха.

· Поділ наук: теорія, практика, логіка, механіка.

· Примордіальні причини – божественні ідеї.

· Світ – тіло – він єдиний.

· Світова душа.

Шартрська школа: Бернар, Пєрі Шартрський, Гільберт Поретанський. Платонізм не через Августиа, а через «Тімей» Платона.

Гільберт Поретанський (11-12 ст.) (1090-1154)

· магістр в Парижі, єпископ Пуатьє.

· засудив вчення Абеляра.

· Писав про жіночі начала в Бозі.

Паризький Оксфорд – найважливіше для історії філософії до 14 ст. університет і парламент – дві інституції, що дійшли донині.

Паризький університет – з 12 ст. центр вивчення логіки і теології, система вчених ступенів, найпопулярнішим був Абеляр.

П’єр Абеляр(11-12 ст.) (1079-1142)

· перший професор.

· «Історія моїх страждань», диспут з Бернаром Клервоським.

· «Етика, або Пізнай самого себе»: «Інтенція» як намір

· Теологія вищого блага, між розумом і вірою немає суперечностей.

· Природа є божественною мудрістю.

· Концептуалізм: універсалії не існують як одиничні речі, статус буття у сфері інтелектуального пізнання, утворюють третій «концептуальний» світ.

· Християнин походить від Христа, Христос – мудрість – християнин – філософ; Христос – логос; християнин – логік.

· Група августина: Зібрав близько 158 спірних питання з богословів в питаннях «так чи ні». Виходити треба з авторства Біблії.

· Етична доктрина – експлікація нових смислів людської свідомості;

· нові трактування гріха й чесноти,

· підґрунтя практики сповіді, покаяння.

Гільйом з Шампо(11-12 ст.) (1068-1121).

· Ланська школа – етика в рамках споглядальної філософії.

· Паризька школа.

· Заснування Сен-Вікторської обителі, школи містичного реалізму.

· Сентенції – диспут.

· Два види реалізму за Абеляром:

1) визначали універсалію через рід, тотожність субстанцій, речі мають одну субстанцію і відрізняються акциденцією і

2) універсалії – тотожність субстанцій в силу статусу субстанції, поодинокі речі мають особистісну сутність.

Бернар Клервоський (11-12 ст.) (1091-1153)

· містичний напрям в теології.

· Організатор другого хрестового походу; перший устав тамплієрів, спільне між католицьким і православним – шанування Діви Марії

Читайте також:

1. Діалектика епохи Відродження.
2. Епоха Відродження. Макіавеллі
3. Етичні доктрини доби Відродження.
4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. Понятття «Відродження», «гуманізму», «Studia Нumanitatis».
5. Історична характеристика епохи Відродження.
6. Народницький період національно-культурного відродження.
7. Натурфілософія епохи Відродження.
8. Початки українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство.
9. Початок українського національного відродження. Козацтво та його роль в суспільно-політичному житті українського народу, в боротьбі проти польського панування
10. Проблеми теорії політики в епоху Середньовіччя та Відродження. Протиставлення політики богослов'ю.
11. ТВОРЧІСТЬ ШЕКСПІРА ЯК ВЕРШИНА І ПІДСУМОК АНГЛІЙСЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ ВІДРОДЖЕННЯ.

Переглядів: 997