• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теоретичні підстави

Визначення запасів меду проводять на основі обліку всіх полощ медоносних рослин та угідь, де вони не займають суцільного масиву. Запас меду можна обчислити в зоні льоту бджіл окремої пасіки (площа в радіусі 2 км становить близько 1250 га), або на території землекористування одного господарства. Завдяки кочівлям пасік можна охоплювати нектарні ресурси далеко від стаціонарних точків. Розширюються міжгосподарські перевезення пасік в місця зосередження посівних площ певних медоносів. Для раціонального розміщення пасік з метою більшої ефективності медоносної бази й кращого запилення сільськогосподарських культур потрібен облік медового запасу в межах його використання бджолами.

Використання нектарних ресурсів пов’язане зі строками цвітіння медоносів та розміщенням пасік. Тому величина медозборів із різних рослин змінюється протягом сезону й дає змогу в одні періоди лише поповнити щоденні витрати на живлення, в інші – накопичити запаси меду й мати товарну продукцію.

Прогнозування строків і величини медозбору допомагає спланувати розміщення пасік біля посівів і насаджень нектароносів, забезпечити вчасне їх перевезення.

У весняний період медоноси лісів і плодових насаджень забезпечують поповнення кормових запасів у вуликах.

Цвітіння ріпака, потім еспарцету, білої акації, гречки та інших рослин, з яких бджоли приносять за день понад 0,4 кг корму, необхідного для їх живлення, створює продуктивний взяток.

Для встановлення строків медозбору потрібні дані про початок цвітіння основних рослин. Між датами найранішого і найпізнішого цвітіння визначають середні строки початку медозбору (додаток 5).

Величина медозбору залежить від кормової бази та кількості бджолиних сімей. Значне насичення території бджолами зменшує середній збір меду кожною сім’єю. Відповідність запасів кормової бази розмірам пасік легко встановити за допомогою контрольної сім’ї.Багаті запаси меду сприяють зростанню її маси за день на 2-6 кг і більше. Один або кілька медоносів, із яких бджоли збирають найбільшу кількість продукції, визначають тип медозбору. З них надходить в основному товарний мед. Наприклад, у степових районах України переважає збір меду з білої акації, соняшнику, буркуну, польового різнотрав’я.

В Лісостепу та деяких районах Полісся основні медоноси – гречка, еспарцет, біла акація, липа. Від них і походить назва типу медозбору.

Медоносний конвеєр пасіки являє собою безперебійне надходження нектару у бджолину сім’ю, тобто постійне забезпечення бджіл взятком протягом весняно-літнього сезону. Враховуючи строки цвітіння медоносів, нектаропродуктивність площ медодаїв, нектарозапас місцевості пасічник повинен організувати безперебійне перевезення бджолиних сімей до квітучих медоносів.

Читайте також:

1. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
2. L. Ефективність праці: теоретичні аспекти
3. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
4. Види вироків та підстави їх ухвалення судом першої інстанції
5. Види, підстави та процесуальний порядок накладення дисциплінарних стягнень.
6. Види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави
7. Вимоги до народних засідателів і присяжних. Підстави й порядок увільнення від виконання обов'язків народного засідателя та присяжного
8. Відсторонення працівників від роботи: підстави та умови.
9. Глобалізація та теоретичні суперечки навколо неї.
10. Громадянство України. Поняття громадянства. Підстави набуття громадянства
11. Громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України
12. Державно-правові підстави здобуття Україною незалежності.

Переглядів: 330