• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кормовий баланс пасіки

З довідникових данних (додаток 5) нам відомо, що медова продуктивність плодових, зокрема вишень та груш складає 20 кг на гектар, ріпаку озимого – 80 кг/га, люцерни – 130 кг/га, гречки посівної – 90 кг/га, соняшнику – 40 кг/га.

Розрахунок медової продуктивності (кг) посіву:

1) Плодові: Кістянкові та сім’янкові (вишня, груша)

50 га х 30 кг/га = 1500 кг

2) Ріпак озимий 250 га х 40 кг/га = 10000 кг

3) Люцерна 25 га х 200 кг/га = 5000 кг

4) Гречка посівна 125 га х 150 кг/га = 18750 кг

5) Соняшник 500 га х 30 кг/га = 15000 кг

Разом медова продуктивність усіх медоносів господарства складатиме 50250 кг, таблиця 19.

З довідникових данних (додаток 6) нам відомо, норма потреби бджолиних сімей на запилення одного гектару плодових, зокрема вишень та груш складає 2-3 бджолині сім’ї. Для ефективного запилення одного гектару ріпаку озимого необхідно використати 0,5-1 бджолині сім’ї, гречки посівної – 2 бджолині сім’ї і для соняшнику – 0,5-1 бджолині сім’ї.

Розраховуємо загальну потребу у запиленні бджолиних сімей відповідно площі посіву конкретного медоносу нашого господарства (бджолиних сімей):

1) Потреба бджолиних сімей у запиленні плодових культур (вишня, груша)

50 га х 3 б/с/га = 150 бджолиних сімей

2) Потреба бджолиних сімей у запиленні озимого ріпаку

250 га х 1 б/с/га = 250 бджолиних сімей

3) Потреба бджолиних сімей у запиленні люцерни

25 га х 10 б/с/га = 250 бджолиних сімей

4) Потреба бджолиних сімей у запиленні гречки посівної

125 га х 2 б/с/га = 250 бджолиних сімей

5) Потреба бджолиних сімей у запиленні соняшнику

500 га х 0,5 б/с/га = 250 бджолиних сімей

Оскільки бджоли здатні використати лише половину – 50% медового запасу місцевості, то доступний медовий запас господарства складає 25125 кг, при запланованому зборі 55 кг товарного меду кількість бджолиних сімей, що необхідно утримувати у господарстві складатиме 152 бджолині сім’ї.

25125 кг : 165 кг/б/с = 152 бджолині сім’ї

Відсоток забезпеченості у запиленні плодових культур розраховуємо наступним шляхом:

Аналогічно розраховуємо потребу у запиленні для інших культур.

Для 100 %-вого запилення плодових насаджень господарства вистачить власної кількості бджолиних сімей, але для ефективного запилення іньших медоносів господарства необхідно залучати (арендувати) додатково 98 бджолиних сімей.

Після проведення розрахунку креслимо графік строків і періодів цвітіння та продуктивності основних медоносів і пилконосів (додаток 7).

Кормовий баланс пасіки – це співвідношення між кількістю бджолиних сімей на пасіці та медоносними ресурсами місцевості.

Взяток (медозбір) – період цвітіння медоносних рослин та інтенсивного збору бджолами нектару та пилку.

Припинення виділення нектару одним медоносом та не початок цвітіння іншого, або припинення цвітіння медоносу в наслідок підвищення температури повітря у червні (південь України) може призвести до порушення безперервності медового конвеєру пасіки. Тривалий безвзятковий період від відцвітання акації білої до початку цвітіння соняшнику – 30-40 діб згубно діє на силу бджолиної сім’ї та її медову продуктивність. Зупинка надходження нектару до бджолиної сім’ї прямо впливає на зменшення кількості яєць, що відкладає матка, що в свою чергу призводить до зменшення сили самої сім’ї та недоотримання продукції.

Тому тривалі (більше 3-7 діб) перебої у надходженні нектару до бджолиної сім’ї під час активного періоду життєдіяльності бджолиної сім’ї не припустимі.

З метою виправлення безвзяткового періоду, що виник у господарстві в наслідок відомих причин, необхідно вжити заходів щодо його усунення, а саме:

1) Перевезення пасіки на інші медоноси, можливо інших господарств;

2) Якщо немає можливості для перевезення пасіки на медозбір, то бджолині сім’ї підгодовують цукровим сиропом 50% концентрації (імітація взятку в природі), – 500 мл на одну бджолину сім’ю щодоби. Сироп згодовують в вечорі після припинення активного льоту бджіл. Така підгодівля не спричинить зменшення відкладання маткою яєць та сили сім’ї перед головним медозбором;

3) Розширюють посівні площі цінних продовольчих культур;

4) Розширюють або створюють посіви нектаро-кормових сумішок забезпечує тваринництво різними видами кормів, а бджіл додатковим медозбором (соняшник з кукурудзою на зелений корм та силос, буркун білий з кукурудзою, фацелія з люпином кормовим, гірчиця біла з горохом);

5) Вирощування високопродуктивних медоносів у суміші з продовольчими культурами – фацелія з горохом вирощуваним на зерно, фацелія з гречкою;

6) Створюють поукісні та пожнивні посіви медоносів – гречка, яку висівають після весняного або раньолітнього збирання кормових культур. Висівають також соняшник із горохом або кукурудзою та редьку олійну на корм тваринам і як медоноси, забезпечують бджолині сім’ї кормом наприкінці сезону, тому важливі.

7) Вирощування медоносних культур у міжряддях саду;

8) Впровадження високонектароносних сортів сільськогосподарських культур;

9) Висівання медоносів на непридатних землях – схили балок, горбів, круч;

10) Використання в полезахисних, придорожніх, протиерозійних і озеленювальних насадженнях дерев і кущів, що добре нектароносять (клен гостролистий, польовий, липа серцеподібна, акація біла, софора та ін.);

11) Підсівання на луках і посовищах кормово-медоносних рослин (конюшина біла, лугова, люцерна хмелевидна та ін.);

12) Рекультивація земель під медоносні дерева та кущі після добування корисних копалин;

13) Відновлення у лісах цінних медоносних порід, дерев і кущів (липа, акація біла).

Завдання для самостійної роботи

1. Скласти медоносний конвеєр для Вашої пасіки з травня по вересень.

2. Накреслити графік строків і періодів цвітіння та продуктивності основних медоносів і пилконосів.

3. Визначити тип і характер взятку.

Контрольні запитання

1. Назвіть параметри за якими складають кормовий баланс пасіки?

2. Які культури потребують запилення бджолами?

3. Назвіть заходи виправлення безвзяткового періоду.

4. Де необхідно ставити пасіку на запилення?

5. Яка відстань рахується продуктивним льотом бджіл?

6. Що таке продуктивний льот бджіл?

7. Медоносний конвеєр пасіки це…

8. Кормовий баланс пасіки це…

9. На які культури підвозять пасіку на початок цвітіння медоносів?

10. Які культурні медоноси полюбляють вологу?

11. Яка потреба бджолиних сімей для запилення 1 га гречки? Назвіть медоноси, які висівають для бджіл?

12. При запиленні яких медоносів використовують дресирування бджіл?

13. Як збільшити інтенсивність льоту бджіл при запиленні ентомофільних культур?

14. Які фактори впливають на нектарну продуктивність ентомофільних культур?

15. На яку відстань можливо перевозити бджіл?

16. Як підрахувати кількість нектару, яку використовують бджоли?

17. Скільки треба меду та перги на рік одній бджолиній сім’ї?

18. Які типи взятку існують в Україні та особливості їх використання.

19. Які умови впливають на виділення нектару рослинами?

20. Як збільшити медову продуктивність медоносних рослин?

21. Як підготувати бджолині сім’ї до перевезення?

Читайте також:

1. III. Бухгалтерський баланс
2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
4. Анализ баланса предприятия
5. Аналіз балансу комерційного банку
6. Аналіз балансу підприємства
7. Аналіз ліквідності балансу
8. Аналіз складу й динаміки балансового прибутку
9. Аналіз структури та динаміки необоротних активів за даними Ф№1 «Баланс» (на прикладі ВАТ «Горизонт»)
10. Б- Суточный баланс воды в организме.
11. Баланс (2) 1.01
12. Баланс (Звіт про фінансовий стан)

Переглядів: 1345