Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (DР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, в свою чергу, визначається кількостю вибухової речовини Q і відстанню від досліджуваної точки до центру вибуху L.
Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який поділяють на три зони.
Зона І — зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) має радіус R1,:
,м (5.1)
де Q, тонн- кількість вуглеводневого продукту.
В межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху:
DР=1700 к/7а.
Зона - зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R2:
R2 = 1,7´R1. (5.2)
Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховується за формулою:
(5.3)
де L, м - відстань від центру вибуху до обраної точки в межах зони 2.
Зона 3 — зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск в цій зоні може бути розрахованим за формулою:
(5.4)
або визначеним за допомогою графіків (рис.1)
Рис. 1. Графіки залежності надлишкового тиску DР
від кількості пропану Q і відстані до центру вибуху L
Після визначення величину надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (див. таблицю додатку 1).