• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції), що зумовлюють рух господарських засобів (основних і оборотних), а також джерел їх утворення (власних і залучених).

Бухгалтерський облік вивчає:

- активи – господарські засоби (майно і борги підприємству);

- пасиви – джерела утворення господарських засобів (капітал і зобов’язання підприємства);

- господарські процеси – постачання, виробництво і реалізація;

- господарські операції.

Складовими предмету бухгалтерського обліку є окремі об’єкти - це частина предмету, його конкретизація відносно окремої діяльності підприємств.

Господарські засоби підприємства за їх економічним змістом класифікують за двома ознаками:

1) за складом і розміщенням, тобто в залежності від ролі, яку вони відіграють у процесі виробництва і обігу, поділяються на:

а) необоротні активи – нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні активи;

б) оборотні активи:

- у сфері виробництва – виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів;

- у сфері обігу – готова продукція, товари, грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість.

2) за джерелами формування і цільовому призначенню засоби підприємства поділяються на:

а) власні джерела – статутний, додатковий, резервний, пайовий капітали, прибуток, доходи майбутніх періодів, забезпечення наступних витрат і платежів;

б) залучені джерела – довгострокові зобов’язання і поточні зобов’язання (короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість перед постачальниками та кредиторами), зобов’язання по розподілу суспільного продукту (по оплаті праці, перед фондами соціального страхування, перед бюджетом).

Наступна група об'єктів бухгалтерського обліку – це господарські процеси, які бувають трьох видів: постачання, виробництва і реалізації.

Процес постачання як об'єкт бухгалтерського обліку включає в себе господарські операції по заготівлі сировини, матеріалів та інших предметів праці, необхідних для виробництва продукції.

Процес виробництва – це виготовлення готової продукції, в ході якої продуктивні сили – люди, наділені здібностями до праці, і засоби виробництва (машини, устаткування, інструменти тощо), які впливають на предмети праці (сировину, матеріали тощо), змінюючи їх форму, придають їм якості готової продукції.

Процес реалізації – це перетворення виробленої продукції із товарної форми в грошову, тобто передача її покупцю і отримання за неї грошових коштів. Процес реалізації включає в себе господарські операції по відвантаженню покупцям готової продукції і отриманню грошових коштів від них.

Всі ці процеси виконуються на підприємстві одночасно і складаються із окремих господарських операцій.

Під господарською операцією розуміють корисний здійснений у діяльності підприємства факт, оформлений документом.

Результати господарських процесів виявляються у співставленні даних бухгалтерського обліку із кошторисом (планом). Результатом процесу заготівлі і виробництва можуть бути економія або перевитрата, а процесу реалізації – прибуток або збиток.

Сукупність способів і прийомів, за допомогою яких бухгалтерський облік здійснює контрольні функції, функції управління і аналізу господарської діяльності підприємства називаються методом бухгалтерського обліку.

Призначення методу бухгалтерського обліку – відобразити його предмет як єдине ціле, обґрунтовано згрупувати економічно однорідні активи, господарські операції, визначити витрати і результати у розрізі кожного господарського процесу і господарської діяльності підприємства (організації) в цілому, узагальнити облікову інформацію у системі форм аналітичної, періодичної та річної звітності.

Для конкретного вивчення методу бухгалтерського обліку зі всієї сукупності прийомів відображення предмету виділяють основні, принципові, які називають елементами методу бухгалтерського обліку або правилами ведення бухгалтерського обліку.

Основними елементами методу бухгалтерського обліку є:

1) документація та інвентаризація.

Документація – це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку і являє собою відображення господарських операцій у визначених носіях інформації — на паперових бланках або технічних носіях

Інвентаризація – це спосіб перевірки в натурі наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру й оцінки всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку.

2) рахунки і подвійний запис.

Рахунки є засобом групування поточного обліку і контролю засобів, запасів, грошових коштів, розрахунків, джерел. Всі рахунки за змістом можуть бути зведені у відповідні групи і види. Економічний зміст рахунків є основою побудови всієї системи рахунків бухгалтерського обліку й найважливішою ознакою їх класифікації.

План рахунків — це систематизований перелік найменувань і кодів рахунків та субрахунків бухгалтерського обліку, що використовується для відображення діяльності підприємства, установи, організації. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку).

Подвійний запис – це принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків.

3) оцінка і калькуляція.

Оцінка – це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.

Калькуляція – це латинський термін, що означає "набирати", тобто набирати витрати з метою визначення собівартості продукції та послуг як в цілому, так і поодинці. Собівартість є базою для визначення ціни виробничої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

4) баланс і звітність.

Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату.

Звітність на підприємствах, в організаціях, установах використовується для контролю за виконанням планів, аналізу господарської діяльності, формування прогнозів, бізнес-планів тощо. Звітність необхідна вищим організаціям для контролю за виконанням роботи підлеглими організаціями, виявлення недоліків у роботі, аналізу їх господарської діяльності, а також для керівництва їх роботою.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. Cum in corpore dissentiatur, apparet nuliam esse emptionem (D. 18.1. 9. рr.). - Когда есть разногласие в отношении самого предмета, то продажа, очевидно, недействительна.
3. D) методу мозкового штурму.
4. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
5. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
6. I Метод Шеннона-Фано
7. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
8. I. Метод єдиної подібності.
9. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
10. I. ПРЕДМЕТ И СПЕЦИФИКА ФИЛОСОФИИ
11. I. ПРЕДМЕТ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ИСТОРИИ. ИСТОРИЯ РОССИИ – НЕОТЪЕМЛЕМАЯ ЧАСТЬ ВСЕМИРНОЙ ИСТОРИИ.
12. I. ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГИИ

Переглядів: 485