Порядок і процедура захисту реферату визначається викладачем – керівником курсу (під час семінарського заняття, на студентській конференції та ін.) за наступними критеріями:
· достатність списку літератури, необхідного для осмислення питання, зазначеного у якості теми;
· логічність побудови плану, його відповідність меті та завданням;
· якість аналізу матеріалу;
· відповідність реферату вимогам об’єктивності, коректності, грамотності, логічності, аргументованості, доведеності, зрозумілості стилю та чіткості викладу;
· узагальненість висновків, їх відповідність поставленим задачам;
· достатність методичного інструментарію;
· самостійність виконання роботи;
· відповідність усіх структурних елементів вимогам щодо оформлення.
ІІІ. Особливості написання та оформлення есе
Загальні положення щодо сутності есе
Есе (з франц. essai - спроба) – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми.
Есе – це письмова робота абсолютно іншого рівня культури навчальної діяльності. Не слід плутати есе з традиційним рефератом, який також сприяє поглибленню та закріпленню теоретичних знань, але при його написанні студент користується певною рекомендованою літературою, що обмежує його самостійність. На противагу цьому есе припускає власну точку зору автора, яка зазвичай є нестандартною (творчою) та оригінальною.