Основна частина роботи

Кваліфікаційна робота бакалавра (її науковий або науково-практичний різновиди) складається з двох розділів, у яких викладається зміст дослідження.

Особливих регламентацій тут немає. Головне, щоб це було справді самостійне дослідження, аналіз, а не реферування чогось зробленого раніше. Цінною є та робота, яка відзначається умілою постановкою проблеми, послідовністю її дослідження, науковим мисленням, логічним обґрунтуванням власної точки зору.

NB! Треба враховувати той факт, що обсяг підрозділів, якщо вони виділяються, не може бути менше 6-7 сторінок!

Першою частиною наукової чи науково-практичної роботиє теоретичне обґрунтування питання, що досліджується. У ній мусить міститися розгляд основних здобутків науки. Тож доцільними є не тільки констатація прізвищ дослідників, а й аналіз їх праць. Не треба ігнорувати визнаних авторитетів, можна опиратись на концепції попередніх дослідників. Необов'язково це робити безапеляційно. При наявності аргументів та контраргументів варто вступити в полеміку. Але необхідно пам'ятати: робота в усіх своїх частинах мусить бути самостійним текстом.

Наявність цитат є обов'язковою її складовою. До цитування вдаються з метою підтвердження або спростування думки. Найбільш оптимальним варіантом є використання посилань у межах не більше 30 відсотків від обсягу розділу, незалежно від форми їх використання – дослівного (в лапках) чи світоглядно-змістового (своїми словами із зазначенням авторства думки). Робота, у якій відсутні посилання на прочитану й використану наукову літературу, не може мати позитивної оцінки.

У другому розділіавтор повинен дати аналіз як власних, так і журналістських матеріалів інших авторів з тієї чи іншої проблеми, оцінити їх актуальність відповідно до критеріїв оцінки журналістського твору (зразок одного з них подано у додатку Е), обов'язків журналіста (додаток Ж),кодексу професійної етики українського журналіста (додаток И), інших вимог. На нашу думку, такі матеріали мусять бути різні за жанрами (їх кількість не менше десяти).Саме тому необхідно подбати завчасно про наявність достатньої кількості матеріалів під час проходження навчально-ознайомлювальної та виробничої практик. У випадку їх відсутності варто підготувати спеціальні матеріали для захисту.

Залежно від теми дослідження, кількості творчих додатків доцільно один із підрозділів присвятити показу еволюції себе як журналіста (від перших публікацій у шкільні роки чи під час навчально-ознайомлювальної практики до моменту написання роботи). Можуть бути й інші варіанти побудови другого розділу. Все залежить від того, наскільки студент-журналіст, рекламіст, піарник зуміє знайти можливість для реалізації свого таланту в тому числі й при написанні науково-дослідної праці.

Оскільки кваліфікаційна робота журналістів, рекламістів, піарників тісно пов'язана з практичною діяльністю, варто знайти інші аспекти її висвітлення.

Навчаючись у ВНЗ, студенти аналізували роботу засобів масової інформації, переймали досвід журналістів – практиків, рекламістів, піарників. На наш погляд, дослідження буде неповним, якщо у ньому не знайде висвітлення діяльність майстрів пера та мікрофона, спеціалістів сфери рекламного бізнесу та ПР-діяльності з цього питання.

Тому варто проаналізувати специфіку їх професійної діяльності. У цій ситуації студент повинен розшукати когось із таких практиків, попросити їх про зустріч, старанно підготуватися до інтерв'ю чи бесіди з ним, провести фахову розмову з окресленої теми. Під час розмови варто зробити фотографію співрозмовника. Текст бесіди чи інтерв'ю варто спробувати опублікувати. Такий матеріал буде вагомим внеском до творчого додатку роботи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Варіант № 3. Науково-практична робота	\|	Висновки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.