Нормовані метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки

Поряд з наведеними раніше характерними властивостями засобів вимірювальної техніки особливе значення мають їх нормовані метрологічні характеристики, які враховують види та типи засобів вимірювань, умови їх роботи, порядок визначення похибок та методи повірки.

Перелік нормованих метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки регламентується нормативно-технічною документацією на відповідні типи засобів вимірювальної техніки.

Нормовані метрологічні характеристики — це характеристики засобів вимірювальної техніки, які нормуються для застосування під час вимірювання і гарнтування допустимих меж, їхніх основних та додаткових похибок за визначених умов проведення вимірювань.

У технічній документації до засобів вимірювання визначаються умови контролю метрологічних характеристик; об'єм вибірки, кількість точок вимірювань та їх розміщення у діапазоні вимірювань, допустимі похибки вимірювань, умови проведення експериментів. Метрологічні характеристики контролюються щодо відповідності регламентованих значень як експериментальними, так і розрахунковими методами.

До нормованих метрологічних характеристик відносять.

1. Діапазон шкали засобу вимірювальної техніки, який вибирається зі стандартного ряду шкал для відповідних вимірюваних величин. Шкала засобу вимірювань може виражатися як в одиницях вимірюваної величини або відсотках, так і у нормованих одиницях (сигналах), які відповідають діапазону шкали і застосовуюються при імітаційних методах повірки (наприклад, діапазон шкали потенціометра в одиницях температури 0—600 °С, а нормоване значення шкали 0—49,11 мВ).

2. Межі допустимої похибки засобу вимірювальної техніки, які нормуються зведеною похибкою, яка відповідає його класу точності.

3. Основні похибки ЗВТ відповідно до нормативно-технічної документації для відповідного засобу, які подаються у вигляді сумарної похибки:

D —границя допустимої абсолютної похибки при довірчій імовірності Р не менше 0,95;

D _В — границя допустимої випадкової складової похибки при довірчій імовірності Р не менше 0,95;

s(D_В )— границя допустимого середнього квадратичного відхилення випадкової складової похибки;

D _С — границя допустимої систематичної складової похибки при Р =0,95;

М(D_С) — математичне сподівання систематичної складової похибки.

В інтервал, обмежений допустимими основними похибками та її складовими D, D_С, D_В мають вкладатися не менше 90 % усіх можливих значень основних похибок.

4. Додаткові похибки, які визначаються для кожної з величин, що впливають на вимірювання, відповідно до нормативно-технічної документації, а також регламентуються межі цих похибок. Додаткові похибки регламентуються зазвичай для нових або ЗВТ іноземного виробництва, які застосовуюються у промисловості.

5. Час проведення вимірювання фізичної величини чи технологічного параметра.

6. Термін експлуатації ЗВТ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклади нормування допустимих границь похибок та класів точності для різних ЗВТ	\|	Приклади нормування допустимих границь похибок та класів точності для різних ЗВТ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.