Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Визначення психічного здоров’я та рівнів психологічної адаптації людини. Критерії здоров’я ВООЗ.

Категорії норми та патології, здоров’я та хвороби виступають основними векторами, що задають систему сприйняття і критерії оцінки стану людини в медичній психології. Категорія норми використовується як базовий критерій порівняння поточного (актуального) і постійного (звичайного) стану людей. З поняттям норми в нашій свідомості тісно пов’язаний стан здоров’я. Відхилення ж від норми розглядається як патологія і хвороба.

Норма - це термін, у який може вкладатися два основних змісти. Перше - статистичний зміст норми: це рівень або діапазон рівнів функціонування організму чи особистості, що властивий більшості людей і є типовим, що найбільш часто зустрічається. У цьому аспекті норма представляється деяким об’єктивно існуючим явищем. Статистична норма визначається за допомогою обчислення середньоарифметичних значень деяких емпіричних (що зустрічаються в життєвому досвіді) даних.

Згідно статуту ВООЗ, «здоров’я — це стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність власне захворювання або фізичних вад». Це загальне визначення передбачає такий стан людини, при якому:

1) збережені структурні і функціональні характеристики організму;

2) притаманна висока здатність пристосовуватись до змін у звичному природному і соціальному середовищі;

3) зберігається емоційне і соціальне благополуччя.

ВООЗ характеризує психічне здоров’я як стан благополуччя, при якому людина здатна реалізувати власний потенціал, долати звичайні життєві стреси, продуктивно й плідно працювати, а також вносити внесок в життя своєї спільноти. В цьому позитивному сенсі психічне здоров’я є підґрунтям благополуччя та ефективного функціонування для людини і для суспільства. Це основне поняття психічного здоров’я відповідає його широким та різноманітним інтерпретаціям в різних культурах.

Критерії психічного здоров’я по визначенню ВООЗ:

1) усвідомлення і почуття безперервності, сталості та ідентичності свого фізичного та психічного «Я»;

2) почуття сталості та ідентичності переживань в однотипних ситуаціях;

3) критичність до себе і до власної психічної продукції (діяльності) та її результатам

4) відповідність психічних реакцій (адекватність) силі та частоті середовищних впливів, соціальних обставин і ситуацій;

5) здатність керування власною поведінкою відповідно до соціальних норм, правил та законів;

6) здатність планувати власне життя і реалізовувати ці плани;

7) здатність змінювати поведінку в залежності від зміни життєвих ситуацій і обставин.

Таким чином, здоров’я взагалі і психічне здоров’я зокрема являють собою динамічне сполучення різних показників, тоді як хворобу, напроти, можна визначити як звуження, зникнення або порушення критеріїв здоров’я, тобто як особливий випадок здоров’я.

В оцінці стану здоров’я в рамках біопсихосоціальної моделі провідну роль відіграють психологічні фактори. Суб’єктивне здоров’я виявляється в почутті оптимізму, соматичного та психологічного благополуччя, радості життя. Цей суб’єктивний стан обумовлений наступними психологічними механізмами, що забезпечують здоров’я:

1) прийняття відповідальності за своє життя;

2) самопізнання як аналіз своїх індивідуальних тілесних і психологічних особливостей;

3) саморозуміння та прийняття себе, як синтез - процес внутрішньої інтеграції;

4) уміння жити в сьогоденні;

5) свідомість індивідуального буття, як наслідок – усвідомлено вибудована ієрархія цінностей;

6) здатність до розуміння та прийняття інших;

7) довіра до процесу життя - поряд з раціональними установками, орієнтацією на успіх і свідоме планування свого життя необхідна та душевна якість, що Е. Ериксон називав базовою довірою, іншими словами, це уміння слідувати природному плину процесу життя, де б і в чому б він ні виявлявся.

Поняття адаптації, яке міститься в критеріях здоров’я ВООЗ, доцільно розглядати з точки зору К.К. Платонова, який визначав адаптацію як «пластичне пристосування внутрішніх змін до змін зовнішніх». Механізм адаптації має певну структуру, що містить наступні взаємопов’язані рівні (компоненти):

· Психофізіологічна адаптація – властивість організму доцільно перебудовувати фізіологічні функції відповідно до вимог середовища

· Власно психологічна (психічна) адаптація – здатність до збереження цілісності та адекватному реагуванню на різні ситуації оточуючого середовища, ЇЇ порушення часто пов’язані з напруженістю, психологічним стресом

· Психосоціальна адаптація, або адаптація особистості до спілкування з новим колективом

Всі рівні адаптації одночасно але в різній мірі приймають участь в процесі регулювання життєдіяльності.

Джерела інформації:

1. Спіріна І.Д., Вітенко І.С., Напреєнко О.К. та ін. Медична психологія: державний національний підручник - Дніпропетровськ: ЧП «Ліра» ЛТД, 2012.

2. Загальна та медична психологія (практикум) Під ред. професора І. Д. Спіріної, професора І. С. Вітенко, Дніпропетровськ АРТ– прес, 2002.

3. Тюльпин Ю.Г. Медицинская психология, Москва “Медицина”, 2004.

4. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология, Москва “МЕДпресс–информ”, 2005.

5. Михайлов Б. В., Табачников С. И., Витенко И. С., Чугунов В. В. Психотерапия. – Харьков: ОКО, 2002.

 

 

Автор: асистент, к.м.н. Шустерман Т.Й.

 

Затверджено на засіданні кафедри

«____» __________________ 201_ р., протокол №___

 

 


Читайте також:

  1. A) Оцінка захисних споруд за ємністю – визначення коефіцієнта Квм.
  2. CMM. Визначення моделі зрілості.
  3. CMM. П'ять рівнів зрілості
  4. I визначення впливу окремих факторів
  5. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  6. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  7. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  8. III. КРИТЕРІЇ ДОПУСКУ ДО СКЛАДАННЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ (ЕКЗАМЕНУ).
  9. Ocнoвнi визначення здоров'я
  10. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
  11. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
  12. V. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ




Переглядів: 5689

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Принципи побудови комплексного психологічного дослідження з урахуванням віку та культуральних особливостей пацієнтів. | Методична розробка

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.