МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||
Філософська думка в Україні XX віку
Розвиток соціально-політичної і філософської думки в Україні у другій половині XIX – початку XX віків пов’язано з діяльністю М. Драгоманова, Лесі Українки і І. Франко. Кожний з них зберіг свою оригінальність мислення, свій метод дослідження, своє власне бачення проблем українського народу і шляху їх вирішення. У основі світогляду М. Драгоманова лежить ідея історичного і національного розвитку, прогресу. Ідеалом розвитку повинне бути громадянське суспільство, в якому панує гармонія особистостей. Він не розділяє поглядів на своєрідний шлях розвитку Росії за допомогою соціалістичної революції перестрибнути з стану рабства до стану свободи. Розглядаючи український національно-визвольний рух як складову частину загального національного прогресу людства, Драгоманів приходить до думки про необхідність глибокого синтезу національного і інтернаціонального на основі демократизму в справах національної політики. Світанок нації, її прогрес І. Франко бачить в єдності ідеалів економічної, соціально-політичної і духовної сфер. Ідеал національної самосвідомості повинен бути почутий серцем, усвідомленим розумом. Світогляд Леси Українки формувався під впливом ідей західного, російського і українського революційного демократизму. Характерною рисою філософських поглядів був матеріалізм з його діалектичним підходом до обгрунтування природних і суспільних явищ. Леся Українка чітко усвідомлює необхідність рішучих дій за національне і соціальне звільнення людей, за дійсний суспільний прогрес. Таким чином, ідея національного розвитку займає видне місце в діяльності і практичних справах М. Дрогоманова, Леси Українки і І. Франка. Кожний з них по-своєму бачив шляхи розвитку національно-державного розвитку українського народу, але всі вони були єдині в одному – за свободу і незалежність України необхідно боротися. Ідеї І. Франка – це “позитивна філософія”, яка засновується на природних знаннях, логіці наукового аналізу. Велике значення він надає науці, оскільки вона дає можливість пізнати закони і сили природи. Природа включає в себе все, що попадає нашому пізнанню. Людина є лише частина природи. Науки в суспільстві Франко ділить на природні і антропологічні. Серед антропологічних наук Франко віддає перевагу логіці, психології, історії, педагогіці, етнології, суспільній економіці. Центральною ідеєю світогляду І. Франко вважає науковий пошук істини. Він солідарний з Марксом відносно суспільного прогресу, заявляючи, що економічні відносини виступають складовою його частиною. Для філософського світогляду І. Франка характерне поєднання онтологічних, гносеологічних і морально-естетичних проблем, аналізуючи розвиток людського суспільства і людини. Формування української національної ідеї зачіпали представники різних галузей культури: письменники (Т.Г. Шевченко, П. Куліш, Леся Українка, І. Франко), вчені і політичні діячі (М. Костомаров, М. Драгоманов, М. Грушевський, М. Міхновський, Д. Донцов, Д. Чижевський). Після короткого сплеску національно культурного прогресу в Україні наступає період нової Руїни. У кінці 1920 року Червона Армія остаточно встановлює контроль над українськими землями. Марксизм-ленінізм стає єдино допустимою в суспільно-гуманітарній (і в філософській) сфері, офіційною, партійно-державною точкою зору. Особливо яскравим серед філософів цього періоду є В. Юринець. Він відомий своїми працями з історії філософії і сучасної філософії; досліджував діяльність В. Вінниченка, П. Тичини, М. Бажана. Однак в 30-х роках XX сторіччя багато які філософи зазнавали репресій, були вигнані з наукових установ: В. Юринець, Я. Білик, П. Демчук, Е. Гірчак, Т. Степовий, М. Логвин, Р. Левік, Я. Блудов, і інші. У 60-90-і роки в Україні сформувався великий загін фахівців в галузі філософії. Розробку філософських проблем здійснюють Інститут філософії НАН, філософський факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченко, кафедри філософії ведучих вузів України. Сьогодні, в незалежній Україні, філософія має теоретично осмислити нові умови суспільного розвитку і ті процеси, які відбуваються в самій філософії: переусвідомити методи діалектики під точкою зору її альтернатив і різних моделей, місце філософії в авангарді суспільної практики. Свою задачу філософія може успішно виконати, коли буде своєчасно осмислювати головні події в країні, на світовій арені.
Питання для самоконтролю 1. Які основні філософські проблеми розглядалися філософською думкою Київської Русі? 2. Роз’ясніть, яке значення мало виникнення Києво-Могилянської академії для розвитку філософської думки в Україні? 3. Які основні положення філософії Григорія Сковороди? 4. Які основні тенденції розвитку української філософії в XIX віці? 5. Які процеси впливали на розвиток української філософії в XX віці?
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||
|