Система статистичних показників цінних паперів

Для цих цілей розроблена система статистичних показників, що включає статистику:

– обсягів і структури операцій з цінними паперами;

– діяльності учасників ринку цінних паперів;

– курсів цінних паперів;

– якості цінних паперів.

Статистика обсягів і структури операцій із цінними паперами:

– вартісний обсяг і структура цінних паперів, що знаходяться в обороті;

– вартісний обсяг і структура нових емісій, кількість емісій (розраховуються, як правило, за рік);

– торговий оборот з цінних паперів, кількість укладених угод і проданих цінних паперів, їх оборотність;

– показники, що характеризують ризик, ліквідність і дохідність цінних паперів.

Перелічимо найбільш важливі показники статистики емітентів.

Показник «операційні результати» характеризує динаміку реалізації, прибутку та собівартості продукції, грошові потоки і їх структуру.

Показники прибутковості та покриття прибутком процентних і рентних платежів показують частку прибутку в реалізованій продукції, капіталовіддачу (прибуток по відношенню до капіталу), прибутковість активів (прибуток по відношенню до активів), покриття прибутком виплачуваних відсотків, рентних платежів, дивідендів по привілейованих акціях.

Показник матеріального забезпечення боргу – це покриття різних видів заборгованості матеріальними активами, сформованими за рахунок зазначеної заборгованості та акціонерного капіталу.

Для статистики інвесторів характерне використання тих же показників, які характеризують фінансово-господарське становище, що й для статистики емітентів.

Статистика курсів цінних паперів містить у собі статистичні спостереження за наступними видами цін на фондові інструменти:

- номінальна ціна – ціна, проставлена (для цінних паперів, що мають бланки) або оголошена (для паперів, що існують у вигляді записів) на цінному папері;

- ціна первинного ринку (емісійна ціна) – ціна розміщення на первинному ринку;

- ціна погашення – вид цін, що існує для облігацій, по яких дана облігація після закінчення строку викуповується в інвестора.

- ціна вторинного ринку (ринкова ціна) – ціна цінного папера, яка визначається ринком.

Крім того, ведеться статистичне вивчення цін попиту та пропозиції, які тільки вказують на наміри операторів ринку, але по яких угоди не були укладені (ціни покупки, ціни продажу, заявлені брокерами або встановлені дилерами як котирування для покупки-продажу цінних паперів за власний рахунок). Об'єктом статистики курсів цінних паперів є також спред (величина розриву між ціною пропозиції, що завжди вище, і ціною попиту на цінний папір, що завжди нижче).

Рейтингові показники. У міжнародній практиці рейтингові агентства є незалежними оцінювачами кредитного ризику цінних паперів і привілейованих акцій, тобто ризику того, що емітент не виконає своїх фіксованих грошових зобов'язань, пов'язаних із цінним папером.

В основу рейтингу покладена шкала якісних оцінок типу «вища якість», «належна якість», «вище за середній рівень якості» тощо. Кожен рівень якості має літерне позначення, наприклад, ААА, ВВ, С тощо. Чим далі за алфавітом, тим нижче рейтинг цінного папера, тобто тим вище кредитний ризик у порівнянні із цінними паперами, що перебувають вище по буквеній шкалі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Предмет та завдання статистики цінних паперів	\|	Оцінка цінних паперів та розрахунок їх доходності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.