МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Взаємодія у навчальному процесіСутність навчання полягає у подаванні вчителем інформації, способів виконання певних дій, обробці її учнем. Закономірності цього процесу зумовлюють кількість інформації комуніканта та якість її осмислення, трансформації реципієнтом, що залежить від його суб’єктного досвіду. Повідомляючи інформацію, вчитель своїм емоційним ставленням до неї засвідчує її цінність. Навчання актуалізує у дітей і педагогів пізнавальні потреби та особистісні структури. Як і вчителі, учні виступають активними суб’єктами цієї діяльності: учитель впливає на учнів, а вони на нього, що змінює поведінку обох суб’єктів взаємодії. Між ними виникають певні стосунки, вони виявляють ставлення до предмета своєї діяльності. Таким є навчальне спілкування рівноправних, однаково значущих суб’єктів навчального процесу. Навчання за своєю суттю – спілкування, своєрідне переплетіння стосунків, ставлень і взаємодій, які можуть мати різні конфігурації: учень ставиться до вчителя позитивно за негативної поведінки на уроці; ставлення до вчителя негативне, але поведінка учня позитивна; ставлення до вчителя негативне, що проявляється в поведінці; позитивне ставлення до вчителя за аналогічної поведінки. Різним може бути і ставлення учителя до дітей: позитивне – за негативної поведінки, негативне – за позитивної поведінки; негативні ставлення і поведінка; позитивні ставлення і поведінка. Кожен суб’єкт реалізує свій стиль поведінки і дій. Взаємодія утруднюється, якщо не відповідає ні ситуації, ні поведінці партнера. На думку Е. Берна, кожен учасник може обрати одну з трьох позицій, які умовно позначені так: Батько («Треба»), Дорослий («Хочу» і «Треба»), Дитина («Хочу!»). За ефективної взаємодії позиція учасників спілкування адекватна їх потребам і стилю. Це стосується навчання, у процесі якого вчитель і учні займають позиції Батька, Дорослого і Дитини. Стилі їх дій бувають ритуальними (вітання, запитання, відповіді, поведінка у класі); маніпулятивними (використання домовленостей для досягнення мети); гуманістичними (визнання унікальності особистості учня, повага до нього, навіть якщо він не захоплює своєю поведінкою). Неодмінною умовою ефективного навчання є внутрішня активність суб’єктів, що допомагає уникнути механічного передавання знань, умінь і навичок, шаблонного їх засвоєння. Внутрішня активність учня актуалізує механізми запам’ятовування, стимулює переробку інформації, пошук нових знань і принципів діяльності. У навчанні актуалізується минулий досвід школяра і створюється новий (засвоєні знання, розумові дії, навички й уміння), виникають пізнавальні потреби та інші новоутворення, які свідчать про розумовий розвиток, формування соціальної зрілості школяра. Читайте також:
|
||||||||
|