Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Психологія засвоєння і розуміння знань і понять

Засвоєння знань є складним процесом, який охоплює механізм, шлях формування людиною індивідуального досвіду, що відбувається упродовж усього життя в результаті спостереження, узагальнення, прийняття рішень і власних дій, стихійно чи у спеціальних освітніх умовах; є складною інтелектуальною діяльністю людини, що поєднує в собі всі пізнавальні процеси (сенсорно-перцептивні, мнемічні, мислительні та метакогнітивні знання), які забезпечують прийом, значеннєву обробку, збереження та відтворення матеріалу; це результат навчання, навчальної діяльності (міцно, системно, якісно засвоєні знання).

Основним завданням навчання є опанування людиною теоретичними знаннями, які виникають через розумовий аналіз та узагальнення суттєвих відношень усередині об’єкта, а також між об’єктами усередині системи, що мають загальне значення для всіх її предметів. Оскільки теоретичне знання виробляється шляхом аналізу, воно встановлює генетичні корені розвитку явища: звідки явище виникає, як розвивається перед тим, як стати актуальним, які перспективи його розвитку тощо. Якщо емпіричне знання фіксує явище статистично, констатує як факт, то теоретичне пояснює його у змінах, відповідаючи на запитання: «Що з чого і чому саме так виникло?», «Звідки і чому так сталося?», «Для чого вироблено або задумано?». Як узагальнене знання про суттєве у предметах і явищах теоретичні знання завжди фіксуються в узагальнених термінах – наукових поняттях (людина, природа, транспорт, коло, ссавець), емпіричні – у словах-термінах (Володя, яблуко, автомобіль, кільце, верблюд). Виражене у понятті теоретичне знання є результатом узагальнення суттєвих властивостей безлічі предметів і явищ, об’єднання їх на цій основі в загальний клас предметів (явищ).

У процесі навчання учень повинен засвоювати насамперед теоретичні, а не емпіричні знання.


Читайте також:

  1. I. Актуалізація знань учнів
  2. I. Контроль і закріплення знань учнів
  3. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  4. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  5. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  6. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  7. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  8. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  9. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  10. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
  11. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
  12. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів




Переглядів: 588

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Алгоритмізоване навчання | Психологічні особливості засвоєння учнями знань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.