Психологічні особливості навчання на етапі зрілого дитинства

Основними психологічними новоутвореннями молодшого шкільного віку є довільність, усвідомленість, інтелектуалізація психічних процесів завдяки засвоєнню теоретичних знань; усвідомлення дитиною змін у собі (рефлексія) у результаті освоєння навчальної діяльності; набуття здатності вчитися, пізнавати самостійно, що свідчить про її готовність перейти до наступного вікового періоду розвитку.

У молодшому шкільному віці започатковується суспільне буття людини як суб’єкта діяльності, передусім навчальної. Готовність до шкільного навчання означає ставлення до школи, навчання, пізнання як до радості відкриття, входження у новий для дитини світ дорослих. З нею пов’язані налаштованість на виконання нових обов’язків, усвідомлення відповідальності перед батьками, школою, вчителем, класом. Інтерес до нового живить навчальну мотивацію молодшого школяра. На емоційному переживанні пізнавальної потреби ґрунтується внутрішня мотивація навчальної діяльності.

Фактором готовності дитини до школи є: її загальний фізичний розвиток, володіння достатнім обсягом знань, навичками самообслуговування, культури поведінки, спілкування, елементарної праці; володіння усною мовою; здатність до оволодіння письмом (розвиток дрібних м’язів кисті руки); уміння співробітничати і бажання вчитися. Інтелектуальні, особистісні, діяльнісні якості, які необхідні школяреві, формуються від народження. Від рівня сформованості цих якостей значною мірою залежить входження дитини у шкільне життя, ставлення до школи, успішність, включеність у навчальну діяльність.

У дошкільника парадоксально поєднуються низький рівень інтелектуальних можливостей (відсутність наукових знань) і високий рівень пізнавальних потреб. Ця суперечність є свідченням психологічної (мотиваційної) готовності дитини до навчання у школі. Дошкільник бачить, спостерігає те, що відбувається навколо, але йому важко це зрозуміти і пояснити. Йдучи до школи, він мріє все зрозуміти, всьому навчитися. Цим мотивом молодший школяр керується у своїй навчальній діяльності. Вчитель, який свідомо використовує допитливість як мотив навчальної діяльності, має максимально підтримувати її. Педагог не повинен змушувати учня заучувати готові відповіді, має ставити запитання, які б викликали зацікавленість, спонукали до роздумування вголос. Досить продуктивною є практика, за якої вчитель ставить себе на один рівень з учнями, зацікавлено обговорює з ними конкретні питання.

Допитливість слід підтримувати як головну рушійну силу навчальної діяльності школяра. З цією метою учень повинен постійно шукати відповіді на різноманітні питання, пояснювати все, що вдається спостерігати або теоретично виявляти. Якщо учень заучуватиме відповіді з книг, його допитливість, активна мотивація поступово зникнуть, а пізнавальний інтерес перестане бути рушійною силою навчальної діяльності.

Правильно організована навчальна діяльність молодшого школяра повинна допомогти йому усвідомити свої інтелектуальні можливості. Цій меті мас підпорядковуватись діалог учителя з учнем, спонукання думати над багатьма питаннями, що викликають зацікавленість. Учні повинні переконатись, що, відповідаючи на них, вони нічим не ризикують: за вдалу відповідь їх очікує похвала («Молодці!», «Правильно», «Ви мене переконали» тощо), за іншу – заохочення, підтримка. У процесі такої діяльності учні послідовно наближаються до мети, досягають її – з допомогою розмірковування засвоюють нове теоретичне знання. Стимулюють цей процес запитання вчителя, які збуджують зацікавленість, налаштовують на пошук, пізнавальну активність на уроці.

У початковій школі в дитини формуються навчальні навички й уміння, розвиваються форми наукового, теоретичного мислення, закладаються передумови самостійної орієнтації у навчанні, повсякденному житті. Навчальна діяльність (оволодіння новими знаннями, уміннями розв’язувати різноманітні завдання, радість навчального співробітництва, прийняття авторитету вчителя) є провідною у цей період. Молодший школяр як суб’єкт навчальної діяльності розвивається і формується у ній, засвоюючи нові способи аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вікові аспекти навчання	\|	Підліток як суб’єкт навчальної діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.