• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гуманізація виховання

Основою ставлення вихователя до вихованця є гуман­ність, яка передбачає загальну позитивну налаштованість педагога до дитини, прагнення зрозуміти її потреби, інте­реси, сприяння її розвитку, формуванню самобутності, завдяки чому вона стає індивідуальністю. Дитина має зна­ти про наявність у собі істинного, вищого Я як джерела альтруїстичних почуттів, вищих потенційних можливо­стей, духовної енергії.

Гуманізація виховного процесу ґрунтується на таких засадах:

1) визнання індивідуальності, неповторності вихован­ця. Вони обов'язково мають гармоніювати із вселюдськи­ми, моральними цінностями;

2) заперечення насильства над дитиною. Педагог пови­нен сприймати учня як активного, рівноправного суб'єкта виховного процесу, носія власної волі;

3) розвивальна стратегія. Ця стратегія втілюється в
конкретних справах, турботах про зростання особистості
дитини, її потенційних можливостей, розвиток її самосві­домості, про відкриття нею власного Я з усіма сильними іслабкими сторонами.

Гуманістичний погляд на виховання прислужився утвердженню в цій сфері технологічного підходу, який ґрун­тується на визначенні сукупності (дерева) цілей виховання, характеризуванні процесу виховання (особливості активно­сті, діяльності його суб'єктів, діагностика, корекція, методи виховання), описуванні соціальних, педагогічних і психоло­гічних умов, чинників та механізмів, що зумовлюють та опо­середковують цей процес, прогнозуванні результатів, перед­баченні постреалізації технології (узагальнення, фіксування позитивного досвіду, оптимізація стилю виховання).

Цілі виховання ґрунтуються на баченні людиною цілей і сенсу свого життя, концепціях вікового та індивідуально­го розвитку особистості у конкретних соціально-економіч­них умовах. Загальна мета виховання полягає у становлен­ні різнобічно розвиненої, внутрішньо несуперечливої і психічно здорової особистості. її цілі полягають у:

1)становленні конструктивної концепції світу особи­стості;

2)становленні конструктивної Я-концепції особистості як запоруки і критерію її розвитку, психічного здоров'я;

3)забезпеченні постійного розвитку людських сил (спонукальна сфера, інтелект, здібності, знання, вміння, навички, звички тощо);

4)оволодінні дитиною особистісними засобами життє­діяльності (планування, прогнозування, рефлексування, трансцендентування, корекція, фіксування духовного та соціально-психологічного досвіду та ін.).

На становлення особистості впливають і чинники, що безпосередньо не піддаються ефективному психолого-педагогічному впливові і контролю (соціально-економічні процеси, засоби масової комунікації).

Читайте також:

1. IV. Самовиховання.
2. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
3. Аспекти фізичного виховання, його засоби в українській етнопедагогіиі
4. Б) Принцип народності виховання
5. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
6. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
7. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
8. В галузі фізичного виховання
9. В якому варіанті вказані принципи системи фізичного виховання?
10. В. Особливості навчання і виховання в Кисво-Могилянській академії
11. В.О. Сухомлинський про методику виховання колективу.
12. В.О. Сухомлинський про розумове виховання

Переглядів: 1902