Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Відтворення населення і ресурсів для праці

Відтворення населення це історично і соціально-еко­номічно обумовлений процес постійного і безперервного по­новлення людських поколінь.

У процесах відтворення населення розрізняють види руху, типи і режими.

Види руху (природний, міграційний, соціальний, еко­номічний) визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах.

Природний рух населення — це результат процесів наро­дження та смерті людей. Залежно від того, які процеси пере­важають, відбувається природний приріст або природне змен­шення населення. Ми бачили (див. табл. 1.1), що в 1992 — 1998 pp. показники смертності значно перевищували в Украї­ні показники народжуваності, і природне зменшення насе­лення з 1995 р. щорічно сягає 300 тис. осіб і більше.

Чисельність і склад населення змінюється також в ре­зультаті міграційних процесів (механічного просторового переміщення населення). Такі переміщення викликані різними, але завжди дуже серйозними причинами (політичними, еко­номічними, релігійними тощо). Розрізняють міграцію зовніш­ню, пов'язану зі зміною країни постійного проживання (емі­грацією називається виїзд за межі держави, імміграцією — прибуття з інших країн), та внутрішню, що відображає зміну людьми місця проживання в межах однієї країни. Внутріш­ня міграція найчастіше обумовлена особистими або економіч­ними причинами, зокрема значну її частку становить рух населення з сіл у міста (або навпаки) у пошуках заробітку.

Соціальний рух населення виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення. Кож­не нове покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти та культури, професійно-кваліфікаційною струк­турою, структурою зайнятості, статево-віковим складом і ба­гатьма іншими характеристиками.

Особливо звертаємо увагу на економічний рух населен­ня, що пов'язаний із зміною його трудової активності. Ре­зультати цього руху обумовлені передусім економічними чинниками: люди розпочинають або припиняють трудову активність, що призводить до відповідного збільшення або зменшення ресурсів для праці.

Природний, міграційний, соціальний та економічний рухи населення взаємозалежні та взаємопов'язані. У сукупності вони визначають чисельність і якісні характеристики населення.

У природному русі населення розрізняють типи його відтворення: традиційний (екстенсивний) та сучасний (інтен­сивний).

Традиційний тип відтворення характеризується високою нерегульованою народжуваністю і високою смертністю (з причин нерозвиненості медицини, низького рівня життя, війн, епідемій). В результаті взаємодії цих факторів загальні тем­пи зростання чисельності населення невисокі, в структурі переважає частка молодих людей. Цей тип характерний для ранніх етапів розвитку людського суспільства.

Сучасний тип відтворення обумовлений соціально-еко­номічним розвитком, зростанням рівня життя, досягненнями медицини, емансипацією і залученням в економічну діяльність жінок та іншими причинами, в результаті яких різко змен­шився рівень народжуваності, значно збільшилася середня тривалість життя, знизився рівень смертності, зросла частка людей старшого віку в структурі населення.

Розрізняється три режими відтворення населення: роз­ширене, просте, звужене. Розширене відтворення характери­зується переважанням народжуваності над смертністю (і в абсолютних показниках, і в розрахунку на 1000 осіб) та, відпо­відно, природним приростом населення. Просте відтворен­ня означає постійну кількість населення в результаті при­близно однакової народжуваності і смертності. Звужене відтворення, або депопуляція, характерне для країн, в яких показники смертності перевищують показники народжува­ності, в результаті чого відбувається абсолютне зменшення кількості населення, що ми і спостерігаємо зараз в Україні (див. табл. 1.1).

Особливості історичного розвитку України сильно впли­нули на динаміку чисельності всього населення, і зокрема ресурсів для праці. В XX ст. життя всіх поколінь і практично кожної людини було стривожене і погіршене тяжкими дра­матичними подіями як перша і друга світова та громадян­ська війни, індустріалізація, колективізація, голодомори, масові репресії, участь у військових конфліктах (зокрема, в Афгані­стані), чорнобильська трагедія, глибока криза 90-х років. В результаті не лише гинули або ставали інвалідами тисячі і навіть мільйони молодих здорових людей, але і різко змен­шувалася народжуваність, деформувалася статево-вікова структура населення. Тому відтворення населення і ресурсів Для праці в Україні відбувалося і відбувається не рівномір­но, а "хвилеподібно": певні підйоми змінюються глибокими падіннями.

Відтворення ресурсів для праці це процес постійного безперервного поновлення кількісних і якісних характе­ристик економічно активного населення.

Оскільки ресурси для праці є частиною населення, то і відтворення ресурсів для праці відображає стан і характер відтворення населення як частина цілого. Динаміка чисель­ності всього населення визначає динаміку чисельності еко­номічно активного населення, але ця залежність не проста. Тобто збільшення (зменшення) чисельності населення при­зводить до збільшення (зменшення) чисельності трудоактивного населення лише за інших однакових умов, а в реаль­ному житті, під дією різноманітних причин ці зміни відбува­ються не одночасно і не в однаковому масштабі.

Наприклад, народження дітей збільшує кількість насе­лення одразу, а кількість ресурсів для праці — лише через 15 — 20 років, і то за умови, що ці люди стануть економічно активними. Смертність непрацездатних людей зменшує кількість населення, але не змінює ресурси для праці. При незмінній кількості населення ресурси для праці можуть значно збільшуватися (зменшуватися) за рахунок зростання (спадання) трудової активності населення, наприклад вна­слідок зміни рівня життя.

У відтворенні ресурсів для праці, як і у відтворенні всьо­го населення, розрізняють види руху, типи і режими.

Природний, міграційний і економічний рух населення впливає на кількісні характеристики ресурсів для праці, со­ціальний — на якісні. Кожен вид руху обумовлюється дією численних різноманітних причин, а їх взаємодія і взаємоза­лежність визначають кількість економічно активного насе­лення, що є фундаментальним показником для будь-якого суспільства або держави. Тому важливо проаналізувати вплив на динаміку економічно активного (трудоактивного) насе­лення кожного з цих факторів окремо (табл. 1.3).

З таблиці бачимо, що на етапі переходу до ринкових відно­син відбулося безпрецедентне зростання кількості економіч­но активного населення. Але кардинальна відмінність цього етапу демоекономічного розвитку України від радянського періоду полягає не в темпах приросту чисельності трудоактив­ного населення, а в структурі цього приросту. Раніше основ­ним фактором приросту був природний рух населення, а в "перехідний період" приріст майже повністю викликаний еко­номічними чинниками. Таке різке зростання трудової актив­ності пояснюється передусім зниженням рівня життя населен­ня та зростанням економічних потреб, в результаті чого до праці залучаються люди, які раніше не мали необхідності заробляти. Причому оскільки радянська епоха загальної зайня­тості майже не залишила резервів поповнення робочої сили працездатного віку, джерелом цього поповнення стали пен­сіонери та молодь, яка все частіше відмовляється від освіти на користь заробітків або поєднує освіту з трудовою діяльніс­тю. Цей приклад наглядно засвідчує, що відтворення ресурсів для праці, хоча і має в основі відтворення населення, проте визначається специфічними законами.

Таблиця 1.3. Вплив факторів природного, міграційного та еконо­мічного руху на динаміку трудоактивного населення України,%

 

Фактор 1959-1969 1970-1978 1979-1988 1989-1996
Все трудоактивие населення
Природний рух 3,5 3,1 1,2 0,1
Міграційний рух 0,2 -0,1 -0,2 0,3
Економічний рух -0,2 1,2 -0,9 7,0
Разом 3,5 4,2 0,1 7,4
Трудоактивие населення працездатного віку
Природний рух 2,4 4,7 0,0 -0,9
Міграційний рух 0,0 -0,3 -0,3 0,5
Економічний рух 2,7 0,9 -0,7 -0,5
Разом 5,1 5,3 -1,0 -0,9
Трудоактивие населення пенсійного віку
Природний рух 3,4 -0,3 1,5 2,4
Міграційний рух 0,5 0,2 -0,1 -0,3
Економічний рух -6,1 -0,7 3,1 69,8
Разом -1,2 -0,8 4,5 71,9

 

Типи відтворення ресурсів для праці порівняно з типа­ми відтворення населення мають різне смислове значення. Екстенсивний тип відтворення ресурсів для праці означає зміну їхньої чисельності без зміни якісних характеристик економічно активного населення. Інтенсивний тип відтворення пов'язаний із зміною якості людських ресурсів: зростан­ням освітнього рівня, кваліфікації, покращанням здоров'я та розумових здібностей тощо, що означає нарощення трудового потенціалу.

 

 


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  2. II. Населення
  3. L. Ефективність праці: теоретичні аспекти
  4. TEMA 13. МОТИВАЦІЯ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
  5. VII. Правила техніки безпеки і гігієни праці.
  6. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  7. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продукту
  8. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
  9. Автоматизовані робочі місця облікового працівника
  10. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
  11. Адаптація працівників.
  12. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ




Переглядів: 687

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Трудові ресурси як соціально-економічна категорія | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.026 сек.