Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Попит та пропозиція праці

Реальні ринки праці — різноманітні й дуже складні си­стеми. Щоб розібратися в них, необхідно мати просту абст­рактну модель ринку праці, яка б відтворювала лише його найсуттєвіші характеристики. Така модель ґрунтується на наступних обмеженнях і спрощеннях:

• діяльність кожної людини і кожного підприємства спря­мована на максимальне задоволення особистих інтересів. Для підприємств узагальненим головним інтересом є прибуток. Для працівника (підкреслюємо — спрощено й умовно) го­ловним інтересом, що враховується в цій моделі, є розмір оплати праці;

• на ринку праці продаються і купуються якісно однорідні трудові послуги, тобто припускається, що працівники мають робочу силу однакової якості і робочі місця не відрізняють­ся одне від одного;

• покупці і продавці трудових послуг мають вичерпну інформацію щодо можливих альтернатив і чітку ієрархію переваг, тобто вони здатні вибрати оптимальний (найвигідніший для себе) варіант;

• продуктивність праці є сталою величиною і не залежить від тривалості робочого часу та інших факторів;

• затрати підприємства на робочу силу не мають інших складових, крім оплати праці у відповідності з відпрацьова­ним часом. Отже, для підприємства має значення лише за­гальна кількість праці, яка купується;

• базова модель ринку праці передбачає досконалу конку­ренцію на ньому, основною умовою якої є велика кількість незалежних один від одного, конкуруючих між собою покуп­ців та продавців. Зазначимо, що крім базової моделі ринку праці з досконалою конкуренцією, яку ми зараз розглянемо, існують моделі монопсонічного (монополія одного покупця), монополістичного, обопільно монополістичного (монополія одного покупця і одного продавця), обмежено монополістич­ного (кілька покупців і кілька продавців), олігополістичного (кілька покупців і багато продавців або навпаки) тощо. Вони аналізуються в літературі, спеціально присвяченій дослід­женню ринку праці.

Нагадаємо, що за умови досконалої конкуренції жоден окремий продавець чи покупець не має можливості вплива­ти на ринкову ціну товару (на ринку праці — на ставки оплати праці). В процесі конкуренції ціна праці встанов­люється на такому рівні, при якому попит дорівнює пропо­зиції. Ціна, при якій попит дорівнює пропозиції, називається ціною рівноваги.

В базовій моделі ринку праці залежність попиту на працю від ціни праці визначається дією ефекту масштабу і ефекту заміщення,

Механізм дії ефекту масштабу такий: якщо з якихось причин зростають, ставки оплати праці, це призводить до збільшення витрат виробництва і, відповідно, ціни продукції, що викликає скорочення масштабів виробництва і в резуль­таті — скорочення попиту на працю. Навпаки, при змен­шенні ставок заробітної плати ефект масштабу спричиняє зростання попиту на працю.

Ефект заміщення відображає зменшення попиту на пра­цю у випадку її подорожчання в результаті заміни дорожчо­го фактора виробництва (праці) відносно дешевшим факто­ром (капіталом). І навпаки, зменшення ціни праці веде до заміни відносно дорожчого фактору (капіталу) відносно дешевшим (працею), що викликає зростання попиту на працю.

Як бачимо, обидва ефекти діють в одному напрямку і спричиняють обернену залежність попиту на працю від її ціни (ставок оплати праці). Таким чином, графік попиту на працю має вигляд, зображений на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Крива попиту на працю

Слід особливо підкреслити, що ця спрощена модель відоб­ражає залежність величини попиту на працю лише від однієї змінної — ціни праці. В реальному житті на попит впливає багато інших чинників, що збільшують або зменшують його при будь-якому рівні оплати праці. Наприклад, під час еко­номічної кризи внаслідок згортання ділової активності по­пит на працю дуже зменшується, а під час економічного підйо­му — різко зростає. В таких випадках змінюється не величи­на попиту, а весь попит на працю, і його крива зміщується на графіку вліво при зменшенні (П1), вправо — при збільшенні (П2) (рис. 2.3).

. Складніша залежність пропозиції праці від розміру її оплати, що в спрощеній моделі визначається дією ефекту доходу і ефекту заміни. Ця залежність проявляється супе­речливими тенденціями. По-перше, розмір оплати праці знач­ною мірою визначає рішення людей про участь у найманій праці: за інших рівних умов більше громадян захоче працю­вати при високих ставках оплати, ніж при низьких. Ця тен­денція пояснюється дією ефекту заміни, який найпростіше можна виразити приказкою "Час, який ми маємо, — це гроші, яких ми не маємо". Тобто, якщо гроші (тобто товари та по­слуги, які можна на них купити), зароблені за додаткову го­дину праці, корисніші для людини, ніж година вільного часу, людина надає перевагу найманій праці порівняно з вільним часом (заміняє вільний час оплачуваною працею), тобто збільшує пропозицію праці. Зрозуміло, що чим вища оплата праці, тим вищою буде її пропозиція під дією цього ефекту (відрізок АВ на рис. 2.4).

 

Рис. 2.3.Зміна попиту на працю під впливом нецінових чинників

 

По-друге, люди можуть змінювати кількість праці, яку вони пропонують на ринку. Іншими словами, вони можуть працювати від кількох годин на тиждень до двох повних ставок і більше. Добре забезпечені люди дужче цінують вільний час, особливо якщо його у них мало. Починає діяти ефект доходу, який найпростіше виразити приказкою "Гроші, які ми маємо, — це час, якого ми не маємо". Тобто якщо гроші, зароблені за годину праці, менш корисні для людини, ніж година вільного часу, людина надає перевагу вільному часу порівняно з найманою працею, зменшуючи пропозицію праці. Зрозуміло, що чим вища оплата праці, тим меншою буде її пропозиція під дією цього ефекту (відрізок ВС на рис. 2.4.)

Таким чином, графік залежності пропозиції праці від рівня її оплати має приблизно такий вигляд, який показано на рис. 2.4.

Як і стосовно попиту, ця спрощена модель відображає залежність величини пропозиції праці лише від однієї змін­ної — ціни праці. В реальному житті на пропозицію праці впливає багато інших чинників, що збільшують або зменшують її при будь-якому рівні оплати праці. Передусім до них на­лежить рівень життя населення, падіння якого веде до різко го зростання пропозиції праці. В таких випадках змінюється не величина пропозиції, а вся пропозиція праці, і її крива зміщується на графіку вліво при зменшенні (Пр1), вправо — при збільшенні (Пр2,) (рис. 2.5).

 

Рис. 2.4. Крива пропозиції праці

Рис. 2.5. Зміна пропозиції праці під впливом нецінових чинників

 

Зіставивши рисунки 2.2 і 2.4, ми одержимо найпрості­шу модель ринку праці (рис. 2.6). На ній можна розглянути механізм встановлення рівноваги на цьому ринку. Припус­тимо, що ставки оплати праці знаходяться на рівні W1. Як бачимо, попит за такого рівня оплати буде значно перевищу­вати пропозицію, виникне дефіцит працівників, і щоб залу­чити їх, роботодавці стануть підвищувати заробітну плату. Наприклад, ставки оплати праці піднімуться до рівня W2,. Це призведе до різкого скорочення попиту і, в той же час, зростання пропозиції праці. Безробіття, що виникне, вимусить працівників погоджуватися на нижчу заробітну плату, що, в свою чергу, спричинить зростання попиту і скорочення про­позиції праці. Внаслідок таких коливань попит і пропозиція наближаються до рівноваги, а ставка оплати праці — до рівня W0, при якому немає ні нестачі, ні надлишку, тобто робото­давці заповнюють всі робочі місця, а всі бажаючі працівни­ки знаходять роботу. Ринок праці знаходиться в стані рівно­ваги, доки ставки оплати праці залишаються на рівні W0.

Рис. 2.6. Модель ринку праці

 

Одразу підкреслимо, що все сказане вище стосується рин­ку праці високорозвиненої стабільної економіки. Особливості пропозиції праці у кризовій економіці, зокрема на україн­ському ринку, будуть розглянуті в наступному параграфі.



Читайте також:

  1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. L. Ефективність праці: теоретичні аспекти
  4. TEMA 13. МОТИВАЦІЯ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
  5. VII. Правила техніки безпеки і гігієни праці.
  6. А) Попит і пропозиція. Ринкова ціна.
  7. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продукту
  8. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
  9. Автоматизовані робочі місця облікового працівника
  10. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
  11. Адаптація працівників.
  12. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ




Переглядів: 781

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття та особливості ринку праці | Особливості пропозиції праці у кризовій економіці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.