Основні методи збору інформації в дослідженні ринку праці

При проведенні досліджень сучасного ринку праці найчастіше застосовуються наступні методи збору інформації:

• анкетне опитування;

• інтерв'ю;

• спостереження;

• аналіз документів;

• соціометричне опитування;

• тестування;

• експеримент тощо.

Зокрема, як джерела одержання інформації про соціально-трудові відносини застосовуються також ділові й організаційні ігри. Вони дозволяють створити імітовану модель професійної діяльності, змоделювати трудові відносини, характерні для визначених виробничих ситуацій в підприємницькій структурі.

Застосування кожного з перелічених методів припускає попередню розробку інструментарію. Інструментарієм у практиці дослідження ринку праці називають спеціально розроблені документи: анкету, бланк інтерв'ю, соціокарту, спостережний лист тощо. Для перевірки якості підготовленого інструментарію доцільно провести пілотажне дослідження. І тільки після підтвердження надійності інструментарію варто приступити до конкретного дослідження ринку праці

Слід підкреслити, що для цих досліджень доцільно користуватися паралельно декількома методами збору інформації.

Так, найбільш розповсюдженим у сучасній практиці методом є анкетне опитування, що являє собою систематизований збір інформації в респондентів за допомогою анкет. Зокрема, таке опитування дає можливість одержати представлення про соціально-трудові взаємини в колективі, стресові ситуації, засоби впливу на активізацію взаємовідносин, задоволення роботою, заробітною платою тощо.

Класифікація запитань при анкетному опитуванні в системі ринку праці

Наявна своя особливість при поданні запитань у анкетах для дослідження ринку праці. Так, за структурою ці запитання поділяються на відкриті, закриті і напівзакриті.

Відкриті запитання - це коли респондент повинен сам формулювати свою відповідь, наприклад: «Що Ви думаєте з приводу того або іншого рішення курівника підрозділу?». Недоліком відкритих запитань є «розпливчастість» відповідей і трудомісткість обробки, а також висока ймовірність суб'єктивної інтерпретації, що відповідно призводить до непорівнянності результатів.

У закритих запитаннях утримується перелік можливих відповідей. Недоліком даного типу запитань є те, що в силу об'єктивних причин дослідник не може заздалегідь передбачати всі можливі варіанти відповідей, що звичайно (як показала практика проведення цих опитувань) викликає роздратування в респондентів.

Виходячи з останнього, ідеальним є напівзакрите запитання, коли після пропонованого переліку альтернативних відповідей респондентові дається можливість висловити свою особисту думку щодо певних положень ринку праці.

За формою запитання бувають прямими або непрямими. Прямі запитання стосуються безпосередньо сформованої ситуації, наприклад:« Чи влаштовує Вас робота, начальник, кояеги тощо?» Недоліком прямих запитань є небажання людей давати на них об'єктивну інформацію. Непрямі запитання, широко використовуються не тільки в анкетному, але й у інших видах опитувань та є більш досконалі для виявлення міжособистісних відносин у колективі, малих групах. Даний тип питання звичайно формулюється в такий спосіб: "Припустимо (або якби) Ви перейшли на нове місце роботи, хотіли б Ви продовжувати працювати з колишнім начальником, колегами тощо?."

За функціями запитання поділяються на основні, фільтруючі, контрольні і контактні.

Основні запитання призначені для одержання інформації про події і факти, зокрема, соціально-трудових відносин.

Фільтруючі запитання використовуються для того, щоб відсіяти некомпетентних респондентів і перевірити ступінь їхньої інформованості про ситуацію на ринку праці.

Контрольні запитання використовуються для уточнення правдивості відповідей на основні запитання, вірогідність і якість отриманої інформації.

Контактні запитання необхідні для адаптації респондента до анкети і встановлення контакту з ним.

Слід підкреслити, що доцільно щоб анкета починалася з контактного запитання, тому воно повинне бути простим для сприйняття і викликати бажання в респондента відповідати на подальші запитання і подавати щиру інформацію в контексті ринку праці.

Структура анкети включає вступну, основну і демографічну частини.

Вступна частина містить звертання до респондента, у якому обов'язково вказується, яка організація проводить опитування, мета цього опитування і яким чином будуть використані результати дослідження ринку праці; підкреслюється важливість і значимість особистої участі респондента в опитуванні, гарантується анонімність відповідей, викладаються правила заповнення анкети.

Основна частина анкети включає, як правило, кілька блоків запитань. Перший блок спрямований на одержання фактичної інформації і містить не дуже важкі запитання. В другому блоці питання ускладнюються, наприклад, виявляються ціннісні орієнтації, соціальні установки, думки й оцінки респондентів. Третій блок містить самі інтимні і контрольні запитання, мета яких - поглибити й уточнити інформацію.

Демографічна частина анкети містить запитання, що стосуються соціального статусу респондента і його соціально-демографічних характеристик, наприклад, посада, професія, родинний стан, стать, вік, стаж роботи, доход на одну людину родини тощо.

Анкетне опитування є універсальним методом збору інформації в системі ринку праці тільки при дотриманні правил опитування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Багатоступінчаста вибірка	\|	Основні правила, що забезпечують якість опитування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.085 сек.