Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



РОЗДІЛ 3. МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ

ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ

Іменник як частина мови

Іменник (имя существительное) – це частина мови, що називає предмети, істоти, явища природи, узагальнені ознаки або дії і відповідає на питання хто? що? Наприклад: парта, біолог, дощ, читання. Іменники мають граматичні категорії роду (чоловічого, жіночого, середнього), числа (однина, множина), відмінка. Змінювані іменники поділяються на чотири відміни. До першої відміни належать іменники чоловічого, жіночого роду на –а, -я (Марія, фірма); до другої – чоловічого роду з нульовим закінченням (бюджет), закінченням –о (Дніпро), середнього роду із закінченням –о, -е, -я (знання, поле, місто); до третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням та іменник мати (швидкість, радість); до четвертої відміни належать іменники середнього роду, що мають закінчення –а, -я і при відмінюванні приймають суфікси –ат, -ят, -ен (ім’я – імені, дівча – дівчати, ягня – ягняти). Іменники першої та другої відміни поділяються на три групи – тверду (степ, студент), м’яку (зоря, день), мішану (межа, площа).

В українській мові є іменники, які не належать до жодної з названих відмін: 1) загальні і власні назви іншомовного походження на –а: бра, Нікарагуа; на – о: трюмо, Токіо; на –у (ю): рагу, Баку; на –е (є):фойє, Данте; на –і (ї): леді, Кутаїсі, Луї; 2) іншомовні загальні назви осіб жіночої статі та імена і прізвища з кінцевим приголосним: міс, місіс, мадам, Жаклін; 3) іншомовні імена і прізвища з кінцевими наголошеними голосними –о, -а, -я: Золя, Ніколя, Дюма; 4) російські прізвища на –их, -ово: Черних, Сірих, Острово; 5) українські жіночі прізвища на – о і приголосні: Галина Грищенко, Надія Вихованець; 6) буквені та комбіновані абревіатури: СБУ, ФІФА, міськвно.

Іменники за значенням поділяються на конкретні (університет), абстрактні (навчання); власні (Київ), загальні (місто); істоти (людина), неістоти (документ); збірні (студентство) та одиничні іменники (зернина – зерно); речовинні іменники (сіль).

Іменник може виконувати синтаксичну роль підмета, означення, іменної частини складеного присудка, обставини, додатка.


Читайте також:

  1. II. Основні засоби
  2. III. Медико-відновлювальні засоби
  3. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
  4. IX. НАУКОВИЙ СТИЛЬ І ЙОГО ЗАСОБИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ
  5. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
  6. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  7. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
  8. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
  9. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
  10. V Засоби навчання
  11. V розділ. Товарна політика підприємства
  12. VI розділ. Маркетингова цінова політика




Переглядів: 415

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Штампи у слововживанні | Категорія роду іменників у сучасній українській мові

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.