• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інформаційна частина методичної розробки

Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

1. Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія- топографо-анатомічна характеристика органів черевної порожнини та за очеревинного простору.

2. Фізіологія – функції очеревини в нормі.

3. Патологічна фізіологія – порушення функції органів черевної порожнини при їх травматичному ушкодженні.

4. Патологічна анатомія – морфологічна характеристика вогнепальної рани.

5. Рентгенологія –оцінка результатів оглядової рентгенограми черевної порожнини.

6. Загальна хірургія –клініко-морфологічна характеристика вогнепальної рани.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1. Обстеження хворого з травматичним ушкодженням живота для визначення клінічного перебігу та виникнення можливих ускладнень при закритих та відкритих (пораненнях) травмах живота.

2. Виконання алгоритму першої медичної та долікарської допомоги постраждалому з вогнепальним пораненням живота.

3. Виконання алгоритму першої лікарської допомоги постраждалому з вогнепальним пораненням живота.

4. Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень.

5. Формування клінічного діагнозу та організаційно-лікувальної тактики при вогнепальних пораненнях живота.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1. Актуальність проблеми травми живота, зокрема – вогнепальних поранень живота.

2. Визначення видів травматичного ушкодження живота та його органів.

3. Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізикального обстеження постраждалого) при тупій травмі живота без ушкодження внутрішніх органів.

4. Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізикального обстеження постраждалого) при тупій травмі живота з ушкодженням внутрішніх органів (паренхіматозних чи порожнистих).

5. Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізикального обстеження постраждалого) при вогнепальних пораненнях живота.

6. Алгоритм першої медичної та долікарської допомоги постраждалому з вогнепальним пораненням живота.

7. Алгоритм першої лікарської допомоги постраждалому з вогнепальним пораненням живота.

8. Принципи складання діагностичної програми при травмі живота.

9. Обгрунтування організаційно-лікувальної тактики при травмі живота, зокрема – при вогнепальних пораненнях живота.

Практичні навички, які закріплені за практичним заняттям:

1. Алгоритм першої медичної та долікарської допомоги при вогнепальних пораненнях живота.

2. Алгоритм першої лікарської допомоги при вогнепальних пораненнях живота.

1. Алгоритм першої медичної та долікарської допомоги при вогнепальних пораненнях живота:

- на полі бою (в осередку ураження) на вхідні та вихідні отвори рани накладають пов’язку;

- внутрішні органи, які випали із рани (пасма сальника, петлі кишок тощо), не вправляють, а покривають пов’язкою і прибинтовують до пораненого;

- вводять анальгетики;

- виконують швидку евакуацію з поля бою.

2. Алгоритм першої лікарської допомоги при вогнепальних пораненнях живота:

- виправлення накладеної пов’язки, при наявності евентрації – змочування петель кишок, що випали, і сальника стерильною вазеліновою олією для запобігання їх висихання;

- введення правцевого анатоксину;

- введення антибіотиків широкого спектра дії;

- введення анальгетиків, за показаннями – серцевих засобів;

- якщо є абсолютні ознаки проникаючого поранення живота, то показане застосування наркотичних анальгетиків;

- у холодну пору року поранених необхідно обігріти: обкласти грілками, завернути у ковдру або спальний мішок;

- пораненим у живіт з ознаками тривалої кровотечі показана інфузійна терапія (розчини кристалоїдів), якщо вона не викликає затримки на етапі евакуації;

- при внутрішньочеревній кровотечі, що триває, застосування інфузійної терапії є малоефективним, оскільки підвищення артеріального тиску посилює внутрішню кровотечу («ефект решета»);

- організація негайної евакуації до закладу, де може бути надана кваліфікована допомога.

Особливості обстеження постраждалих з вогнепальним пораненням живота:

1. При опитуванні постраждалого необхідно визначати:

- скарги хворого, особливо звернувши увагу на наявність ознак пошкодження внутрішніх органів (нудота, блювота, затримка газів і стільця) та внутрішньочеревної кровотечі (запаморочення, потемніння в очах або мерехтіння мурашок перед очима, відчуття нестачі повітря та ін..);

- анамнез захворювання: скільки часу минуло з моменту поранення, яка допомога біла надана потерпілому раніше.

2. При об’єктивному фізикальному обстеженні:

- визначити ступінь тяжкості стану потерпілого;

- визначити локалізацію ран на черевній стінці;

- визначити наявність симптомів проникаючого поранення живота:

а) абсолютні симптоми: випадання (евентрація) сальника або петель кишок у рану, поява в рані кишкового вмісту, жовчі, сечі;

б) відносні симптоми:

- біль в животі (у перші години після поранення він може біти відсутнім у поранених, що знаходяться у стані збудження або глибокого шоку);

- блювота, яка може бути одноразовою або повторною; домішки крові в блювотних масах дозволяють запідозрити поранення шлунку;

- спрага, відчуття сухості в роті, сухість язика;

- зміна характеру зовнішнього дихання х черевного на грудне;

- тахікардія - відзначається у більшості потерпілих з проникаючими пораненнями живота; іноді в перші години після поранення спостерігається незначне уповільнення пульсу, але в міру розвитку перитоніту і особливо при кровотечі, що продовжується, наростає тахікардія, знижується артеріальний тиск;

- напруження черевної стінки (у ранні терміни після поранення воно обмежене ділянкою поранення, а у міру розвитку і поширення перитоніту напруження розповсюджується по усіх ділянках черевної стінки – «дошкоподібний живіт»);

- болючість при пальпації, що спочатку обмежена ділянкою, яка прилягає до місця пошкодження парієнтальної очеревини;

- позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, що незмінно виникає при проникаючих пораненнях живота.

На підставі даних, отриманих при опитуванні та фізикальному обстеженні потерпілого, проводиться обґрунтування попереднього діагнозу – вогнепальне поранення живота.

3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

Лабораторне обстеження:

а) клінічний аналіз крові (прояви постгеморагічної анемії при кровотечі, лейкоцитоз зі зрушенням лейкоцитарної формули при розвитку перитоніту);

б) клінічний аналіз сечі (наявність еритроцитів, можлива макрогематурія при пораненні нирок та сечовивідних шляхів).

Апаратні та інструментальні методи дослідження:

а) оглядова рентгенографія черевної порожнини (можлива наявність сторонніх тіл, вільного газу при пошкодженні порожнистих органів);

б) сонографія (для оцінки стану паренхіматозних органів, наявності вільної рідини в черевній порожнині);

в) комп’ютерна томографія (за показаннями в складних діагностичних випадках).

4. Клінічний діагноз:

Формулюється на підставі клініко-статичтичної кваліфікації травм живота і органів черевної порожнини (дивись підручник «Хірургія, т.2» за редакцією Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, - Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-VAL», 2007).

5. Організаційно-лікувальна тактика:

Всі постраждалі з вогнепальним пораненням живота на етапі кваліфікованої медичної допомоги підрозділяються на чотири сортувально-евакуаційні групи:

а) Перша група –поранені з ознаками внутрішньої кровотечі, що триває, яких негайно направляють в операційну;

б) Друга група – поранені в стані шоку II-III ступеня і в термінальному стані, яких направляють в протишокові палати для підготовки до операції;

в) Третя група – всі інші поранені з ознаками проникаючого поранення, які підлягають операції; їх направляють в операційну слідом за тими, у кого є ознаки внутрішньочеревної кровотечі;

г) Четверта група – поранені в живіт, що не мають ознак шоку і гострої крововтрати, котрим необхідні додаткові діагностичні заходи для підтвердження або виключення проникаючих поранень або закритих пошкоджень внутрішніх органів; вони направляються, в залежності від стану, в операційну (перев’язувальну) або в госпітальне відділення для спостереження та дообстеження.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Актуальність проблеми травми живота і зокрема – вогнепальних поранень живота.

2. Види травм живота і його органів.

3. Клінічні прояви закритої травми живота без пошкодження внутрішніх органів.

4. Клінічні прояви закритої травми живота з ушкодженням паренхіматозних органів.

5. Клінічні прояви закритої травми живота з ушкодженням порожнистих органів.

6. Діагностична програма при закритій травмі живота.

7. Клінічні прояви при вогнепальних пораненнях живота.

8. Абсолютні симптоми проникаючого поранення живота.

9. Відносні симптоми проникаючого поранення живота.

10. Алгоритм першої медичної та долікарської допомоги при вогнепальних пораненнях живота.

11. Алгоритм першої лікарської допомоги при вогнепальних пораненнях живота.

12. Лабораторні дослідження при вогнепальних пораненнях живота та їх діагностичне значення.

13. Інструментальні методи дослідження при вогнепальних пораненнях живота.

14. Організаційно-лікувальна тактика при вогнепальних пораненнях живота.

Читайте також:

1. I. Вступна частина
2. II Основна частина
3. II Основна частина
4. II Основна частина
5. II частина
6. II частина.
7. II. Загальні вимоги до розробки екскурсії
8. II. Основна частина
9. II. Основна частина
10. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
11. III Заключна частина
12. III Заключна частина

Переглядів: 379