• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Рідини для гальмівних систем

Регулювання стоянкового гальма

Якщо стоянкове гальмо не утримує автомобіль на схилі 25 % при переміщенні важеля на 4... 5 клацань храпового пристрою, його необхідно відрегулювати в наступному порядку:

· підняти важіль стоянкового гальма вверх (від крайнього нижнього положення) на 2...3 зубці сектора;

· притримуючи ключем за квадрат 15 наконечника троса

(рис. 18. 20.) і обертаючи регулювальну гайку 9, натягнути

трос 11;

· перевірити легкість переміщення троса по вирівнювачу 10, при необхідності змазати трос;

· перевірити ефективність гальмування автомобіля при переміщенні важеля вверх на 4...5 клацань

Незалежно від стану троса хід важеля може збільшуватись за рахунок спрацювання накладок гальмівних колодок і автоматичного їх переміщення в сторону барабана; при цьому регулювальні можливості (довжина регулювального наконечника) не дозволяє утримувати автомобіль в загальмованому стані. В цьому випадку відкрутити регулювальну гайку 9 на 3...5 обертів, зняти барабан гальма і переставити розпірну планку 10

(рис. 18. 14.) на проріз із збільшеною відстанню і знову відрегулювати гальмо. Таку операцію рекомендується виконувати при огляді стану гальмівних накладок і заміні мастильного матеріалу в підшипниках. Якщо накладка по товщині спрацьована більше ніж на 50 %, бажано переставити розпірну планку.

Гальмівні рідини застосовують для заповнення гідравлічних систем гальмівного приводу і приводу керування зчепленням. Основні вимоги, яким повинні відповідати гальмівні рідини такі:

· якомога менша зміна в’язкості залежно від температури;

· низька температура застигання (- 40 ° С для районів з помірним кліматом );

· достатньо висока температура кипіння (не нижча + 115 ° С для гальмівних систем з барабанними гальмами);

· висока температура кипіння (не нижча + 190 ° С для гальмівних систем з дисковими гальмами);

· добрі змащувальні властивості, відсутність корозійного впливу на металеві деталі і руйнівного на деталі з гуми.

На автомобілях застосовують наступні марки гальмівних рідин:

“ Нева “ – складна композиція ряду синтетичних хімічних сполук, яку можна застосовувати при температурах + 50... – 50 ° С. Закипає при + 190 ° С. отруйна і вогненебезпечна. Розчиняється у гарячій воді. Забарвлена у ясножовтий колір. Обов’язкова для застосовування на автомобілях з дисковими гальмами (ВАЗ, ГАЗ – 3102 “ Волга “). Рекомендована для використання на легкових автомобілях з барабанними гальмами (ЗАЗ, ИЖ тощо) і вантажних автомобілях ( “Урал “, ГАЗ – 53А тощо).

“ Томь“– випускається за ТУ 6 – 01 – 1276 – 82.

БСК – суміш (у відношенні 1: 1) бутилового спирту та рафінованої рицинової олії. Має добрі змащувальні властивості. Роботоздатна до температури – 20 ° С, при розведенні етиловим або бутиловим спиртом ( у відношенні 1: 1) можна застосовувати при більш низьких температурах. Через недостатню високу температуру кипіння ( + 115 ° С) непридатна для застосування на автомобілях з дисковими гальмами. Вогненебезпечна. Забарвлена у червоний колір. ЇЇ застосовують на легкових автомобілях з барабанними гальмами (ЗАЗ, “ Москвич “, ИЖ, УАЗ) і вантажних автомобілях (ГАЗ – 53А).

ГТЖ – 22М – суміш гліколів, води і антикорозійної рідини. Має достатню змащувальну здатність. Роботоздатна в інтервалі температур

+ 50... – 50 ° С. Закипає при температурі + 140 ° С, тому непридатна для автомобілів з дисковими гальмами. Отруйна. Забарвлена в зелений колір. Призначена для застосування на автомобілях підвищеної прохідності (ЛуАЗ, ГАЗ – 66 тощо).

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
6. III етап. Системний підхід
7. IV. Розподіл нервової системи
8. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
9. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
10. IV. Філогенез кровоносної системи
11. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем
12. POS-системи

Переглядів: 749