АЛГОРИТМ

(як складати план, тези і конспект)

1. Прочитайте текст, визначіть його тему та основну думку.

2. Поділіть текст на логіко-смислові частини.

3. Дібравши заголовок до кожної частини, складіть план тексту.

4. Поставте до кожної логіко-смислової частини тексту запитання: "Про що йдеться в цій частині".

5. Знайдіть в тексті відповідь, її треба записати стисло власними словами або словами автора (це становитиме тези).

6. Доповнивши тези конкретним матеріалом, фактами, взятими з тексту цитатами, матимемо конспект.

7. Складаючи план, тези чи конспект, треба записати прізвище автора, повну назву видання, рік, видавництво, назву журналу чи газети, де цей матеріал надруковано.

8. Виділіть в конспекті розділи, параграфи, пункти, відокремлюючи їх один від одного.

9. Після кожної закінченої частини доцільно робити інтервал (для нових заміткок).

10. Основні тези, ідеї бажано виділяти різними кольорами, підкресленням, значками тощо.

11. Можна скористатися таким розташуванням матеріалу

Поля для наступної роботи над записом	Конспект праці

Зазначимо, що існує загальноприйнята система виділення основних тез, ідей, зокрема:

а) підкреслення окремих фраз у тексті: пряма лінія - виділення важливої думки;

хвиляста лінія - незрозуміле або те, проти чого буде висловлена інша думка;

вертикальна лінія на полях - особливо важлива думка.

б) виділення на полях: ? - запитання; ?? - сумнівно, !!! - цікаво, звернути увагу; > - більше; < - менше; = - рівність; V - вставка, доповнення та ін.

Особливим способом запису змісту прочитаної наукової статті є цитування з посиланням на авторитетне джерело. Академічний етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту, адже найменше скорочення призводить до неправильного смислу, іноді далекого від авторського розуміння.

Загальними вимогами до цитування є:

1. Текст цитати подають в лапках і наводять у тій граматичній формі, що подано в першоджерелі, із збереженням особливостей авторського написання.

2. Цитування має бути повним, без довільного скорочення цитованого тексту і без перекручення думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускаються без перекручення цитованого тексту, на місці пропуску частини тексту ставляться три крапки.

3. При цитуванні кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, що подається відповідно до правил оформлення бібліографічного опису.

4. У разі непрямого цитування (переказу) необхідно бути якомога точним і коректним щодо оцінки того, що подається в тексті.

5. Цитати необхідно використовувати в міру. Численне цитування складає враження компіляції, а недостатнє - знижує цінність положення, що обґрунтовується.

6. Якщо потрібно висловити ставлення автора до окремих слів чи думок цитованого матеріалу, то після цитати ставиться знак оклику чи знак запитання, що подають у круглих дужках.

7. У разі виокремлення в цитаті деяких слів необхідно після цитованого тексту в дужках вказати ініціали автора: (курсив наш - М.С.).

Універсальною формою запису прочитаного, де вміщено план, тези, тематичні виписки, цитати, самостійне спостереження, зауваження і т.ін., є конспект - короткий, але зв'язаний і послідовний переказ змісту статті, книжки тощо. Особливістю конспекту є його лаконічність, стислість. . •

Розрізняють такі види конспектів: текстуальні, цільні, змішані. Якщо під час роботи над текстуальним конспектом потрібно знайти в праці текстуальну відповідь на поставлене запитання, то вільний конспект вимагає вміння висловити думку своїми словами, уникнути другорядного, зупиняючись лише на основних фактах. Змішане конспектування поєднує вільний виклад змісту з цитуванням. Виконуючи запис у конспекті необхідно використовувати різний шрифт, підкреслення тощо.

Фіксація нових відомостей передбачає аналіз базових понять дослідження. Поняття є "формою мислення, що відображає суттєві властивості, зв'язки, відношення предметів і явищ в їх суперечності та розвитку" (БСЗ.-Т.20.-С.353). Поняття слугують для складання тезаурусів. Тезаурус - це "опис системи знань про дійсність" (БСЗ.-Т.25.-С.358). За змістом тезаурус характеризується як словник дескрипторів. Останнє розуміється в педагогіці як слово чи словосполучення, якому надається узгоджено однозначний зміст. Наприклад, дескриптором є такі слова і словосполучення, як "урок", "метод переконання", "оптимізація навчального процесу", "принцип наочності", "методологія педагогіки" тощо. За допомогою тезаурусу здійснюється пошук необхідної інформації.

???

1. Підготуйте повідомлення з теми "Системний підхід до організації методичної роботи в районі" у вигляді тез, ключових слів, цитат.

Попередньо визначте, де (семінар, засідання методичного об'єднання, конференція, дискусія) ця форма повідомлення найдоречніша.

2. Подайте анотацію 3-4 статей з проблеми діяльності методиста в сучасних умовах реформації освітньої практики.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СПОСОБИ ФІКСАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ	\|	ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАУКОВОГО СТИЛЮ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.