Методичні поради

У першому питанні проаналізуйте історіографію проблеми “Робітничий, селянський і загальнодемократичний рух в Україні напередодні Першої світової війни”.

Розпочинаючи висвітлення другогопитання, з’ясуйте причини наростання страйкового робітничого руху у 1900-1903 рр. Під якими гаслами відбувалися робітничі мітинги і демонстрації? Висвітліть посилення антивоєнного руху в солдатському середовищі. Політична демонстрація як форма протесту ще восени 1904 р. охопила українські міста – Харків, Катеринослав, Одеса, Миколаїв (вкажіть масштаб). Дайте характеристику страйковому руху у містах Східної Галичини і Буковини.

Слід зауважити, що в період революції 1905-1907 рр. аграрне питання з суто економічного перетворилося у політичне і стало в основі соціальних конфліктів. Назвіть причини селянських заворушень. Які райони були охоплені аграрним рухом у 1900-1903 рр.? Визначте особливості селянських виступів на Наддніпрянщині і в Західній Україні. Дослідіть форми селянської боротьби з поміщицьким землеволодінням. Доведіть, що селянський рух був стихійним і неорганізованим. Висвітліть активізацію пропагандистської та організаційної роботи на селі політичними партіями. Аграрному питанню чимало уваги було приділено в програмах різних політичних партій (яких саме?). Наслідком впливу на селянське бачення породжених революцією факторів був подальший розвиток національної свідомості селян (наведіть приклади).

Які фактори сприяли піднесенню політичної активності ліберально-демократичних верств населення? Висвітліть опозиційний рух ліберальної буржуазії. Дайте характеристику заходам, здійснюваним земськими діячами та ліберальною інтелігенцією. З якими вимогами виступало українське студентство?

Назвіть причини розгортання системної кризи, результатом якої стала революція 1905-1907 рр. Охарактеризуйте політичні страйки робітників Харкова, Києва, Миколаєва, Горлівки, Кадіївки, Луганська, Маріуполя та ін. міст. Під якими гаслами вони проходили? Дослідіть наростання масової боротьби пролетаріату протягом 1905 р. Визначіть завдання професійних спілок утворених восени 1905 р.

Прослідкуйте хронологію селянських виступів і заворушень протягом 1905 р. Доведіть, що селянські спілки сприяли розвитку політичної активності селян. Восени 1905 р. селянський рух посилився (обґрунтуйте). Який відгук знайшли події 1905 р. – революційного року в Російській імперії – у Західній Україні?

З’ясуйте причини заворушень в армії та гасла, під якими вони відбувалися. У червні 1905 р. розпочалося повстання на кораблі “Князь Потьомкін Таврійський”, що стало наслідком, перш за все, діяльності в середовищі матросів соціал-демократів із Севастопольської матроської “централки” (О.Петрова, І.Яхновського, О.Волошина, Г.Вакуленчука та ін.). У чому полягало значення повстання на “Потьомкіні”?

Виокреміть збройні виступи матросів у Севастополі під керівництвом П.Шмідта, а також солдатів саперної бригади Київського гарнізону на чолі з підпоручиком Б.Жаданівським.

Охарактеризуйте революційні події в Україні восени 1905 р., а також вплив на їх хід рад робітничих і солдатських депутатів та профспілок. Визначте історичне значення маніфесту, яким запроваджувалися в Російській імперії політичні свободи, в тому числі і свобода слова.

Загальнореволюційне піднесення в Україні, активізація лівих зумовили розгортання боротьби з царизмом взимку 1905 р., яка переростала у збройні сутички між робітничими бойовими дружинами і царськими військами (прослідкуйте хронологію соціальної боротьби). Висвітліть методи придушення царизмом виступів робітників.

Дослідіть робітничий і селянський рух у 1906-1907 рр. Чому він за кількістю учасників і гостротою боротьби поступався попередньому етапу? Виокреміть заворушення в армії в окреслений період. Проаналізуйте масштаб каральних акцій російського самодержавства. Дайте характеристику періоду столипінської реакції. Яким чином вона впливала на розмах робітничого і селянського руху у 1907-1913 рр.? Під якими гаслами виступали учасники демонстрацій, мітингів, страйків і т.п.? Останні два передвоєнні роки пройшли під знаком неухильного наростання страйкової активності пролетаріату (доведіть). Розкрийте питання політизації профспілкового руху.

Назвіть причини пожвавлення вічевого руху в Галичині і Буковині у 1905-1907 рр.

Утретьому питанні висвітліть діяльність ліберальної опозиції. Державні думи і українське питання. З восьми українських губерній до Думи було обрано 95 осіб (визначте їх національний склад). Під час існування І Думи (27 квітня по 8 липня 1906 р.) 44 депутати Думи від України утворили Українську парламентську громаду – УПГ (проаналізуйте її діяльність). Ілля Шраг: політичний портрет. Підтвердіть або спростуйте висновки про те, що Думу “скликано просто як декоративну оздобу конституційного характеру до самодержавного будинку”, які пролунали зі сторінок “Нової Громади”. Дайте характеристику розробленому УПГ законопроекту про національні права, автономію України і рідну мову. Чому ці законопроекти не розглядалися на засіданнях Думи? Визначіть роль УПГ у процесі політизації українського національного руху.

На яких питаннях зосередилися українські представники в ІІ Державній думі (з 20 лютого по 3 червня)? Передайте зміст декларації від 24 травня “Од Української Думської Громади”. Думська діяльність сприяла зростанню національної свідомості українців (доведіть). Дайте характеристику низці законопроектів запропонованих Українською парламентською громадою у ІІ Думі. Газета УПГ “Рідна справа – Вісті з Думи”. Чому М.Грушевський 1906 – першу половину 1907 р. називав “політикою пригодою” царського самодержавства? Незважаючи на відсутність реальних кроків модернізації Російської імперії, робилися деякі поступки, зокрема, було надане право легального існування профспілкам, в Україні з’явився цілий ряд нових видань.

Обґрунтуйте відсутність української фракції у ІІІ Думі. Чи погоджуєтеся ви з твердженням про те, що саме з мовчазної згоди ІІІ Думи почалося планомірне знищення здобутків українства періоду 1905 р.?

Висвітліть дискусію навколо законопроекту про українську мову в ІУ Державній думі. З’ясуйте місце українського питання у поглядах лідера кадетів П.Мілюкова і лідера трудовиків В.Дзюбинського. Визначіть позицію українських депутатів з поміщицько-клерикального табору в Думі Никона, М.Родзянка ін. Продемонструйте антиукраїнську позицію російського суспільства, особливо консервативно-націоналістичних кіл. Дайте характеристику дискусії 1910-1914 рр., розпочатої П.Струве, навколо українського питання. Чому найнепримиреннішу позицію в дискусії зайняли націонал-радикали, на роль головного ідеолога яких у 1913 р. впевнено претендував Д.Донцов? Назвіть основні положення книги “Украинский вопрос”, написаної О.Лотоцьким та П.Стебницьким, яка стала підсумком цих дискусій.

Охарактеризуйте розвиток культурного руху на Наддніпрянщині. Визначте значення для національно-культурного життя України відкриття пам’ятника І.Котляревському у Полтаві, вшанування композитора М.Лисенка, письменника І.Нечуй-Левицького ін. Які соціальні верстви взяли найактивнішу участь у боротьбі проти національного гніту? Чому?

Доведіть, що у підросійській Україні систематично піднімалося питання припинення утисків українського слова. Розгляньте діяльність комісії Академії наук на чолі з Ф.Коршем та проаналізуйте розроблену нею записку “Про відміну обмежень малоросійського друкованого слова”. Прокоментуйте зміст “Доповіді особливої комісії з членів ради [Київського] університету з питання про відміну заходів, що обмежують свободу друку на малоросійській говірці різних книг”, підготовленої комісією на чолі з М.Дашкевичем. Дайте характеристику “Записці з питань про цензуру книг на малоруській мові” комісії Харківського університету, яку очолив М.Сумцов. Чому акції університетських вчених не мали вагомих наслідків? Висвітліть діяльність учительських організацій, зокрема, Української учительської спілки.

У 1905 р. влада надала автономію університетам (чому?). З 1906 р. було дозволено курси української мови, літератури та історії у деяких приватних гімназіях (яких саме?). Дослідіть боротьбу інтелігенції за утворення українських кафедр. З 1906 р. в народних школах дозволялося вживати українську для “роз’яснення того, що учні не розуміють” (прокоментуйте). Доведіть, що надія на дерусифікацію внаслідок скасування антиукраїнських мовних заборон була невиправданою, оскільки асиміляційні процеси зайшли надто далеко і українське місто дедалі більше денаціоналізувалося.

Назвіть перешкоди на шляху масштабного поширення просвітництва, піднесення самосвідомості, посилення здатності до самозбереження. Позитивним результатом просвітницького руху початкуXX ст. стало утворення за галицьким зразком таких культурно-національних організацій, як “Просвіти” (висвітліть їх діяльність). Б.Грінченко зазначав: “Наші просвітні Товариства понесуть хвилі розумного життя, світло науки і мистецтва в найдальші закутки Вкраїни, поширять і зроблять популярними надбання культури нашої української і світової”. Доведіть справедливість висновку Лесі Українки, що “Просвіти” – єдиний “ясний пункт на темному тлі українського життя”. Чому наддніпрянським “Просвітам” не вдалося скоординувати свою роботу так, як західноукраїнським? Які заходи здійснював російський уряд з метою обмеження поширення “Просвіт”?

Прокоментуйте зміст указів від 24 листопада 1905 р. та 26 квітня 1906 р., які уможливили появу легальної української преси. З жовтня 1905 р. по червень 1907 р. українці декларували готовність видавати 64 періодичні видання, хоча у 1905 р. вийшло 3 українські видання, у 1906 р. – 12, у 1907 р. – 7 (чому?). Обґрунтуйте той факт, що преса була не тільки важливою складовою національного руху в Україні, але й виступала політичним чинником, сприяла зростанню національної свідомості українців. “Хлібороб”, “Громадська думка”, “Нова громада”, “Літературно-науковий вістник” ін. Яка кількість українських газет і журналів виходила у 1914 р.? Зміцненню позицій українства сприяло перенесення М. Грушевським зі Львова до Києва “Літературно-Наукового Вістника” (обґрунтуйте). Проаналізуйте українську видавничу справу.

Чому українська політична еліта надто мало уваги приділяла питанню місця церкви та ролі релігії в житті української нації? З’ясуйте причини відсутності в українському русі на Наддніпрянщині, на відміну від Галичини, священиків.Доведіть, що попри всі недоліки, слабкості і суперечності у своїй діяльності, українська інтелігенція виявилася здатною до розбудови життя нації, тобто відбувалися повноцінні інтелектуальні процеси в організмі нації.

Порівняйте роль світської інтелігенції і греко-католицького духовенства в українському національному русі на поч. ХХ ст.

Польська шляхта позбавляла українство не лише культурних, економічних, але й політичних прав (доведіть). З’ясуйте способи, за допомогою яких українська нація була, за висловом М. Грушевського, “обібрана польською”.

Назвіть причини домінування польських впливів на систему освіти в Галичині (“цивілізаційна молодшість” українців). Чому не був реалізований польсько-український компроміс, ініційований у січні 1914 р. А.Шептицьким?

Дайте характеристику українському шкільництву поч. ХХ ст. Дослідіть українсько-польський конфлікт навколо Львівського університету. Доведіть, що університетська “справа” перейшла “зі сфери теоретичних дискусій” на “поле дійсної боротьби”, перетворилася в головне питання національного життя.

Починаючи з 1908 р., польсько-українське протистояння в Галичині вилилося у цілу серію кривавих конфліктів (проаналізуйте на основі “аналізу ситуації”, див. додаток 5.1). Дайте характеристику діяльності ультранаціоналістичних організацій Польщі. Чому місцеве єврейство в основному підтримувало антиукраїнську урядову політику?

Проаналізуйте становище закарпатських українців, буковинців на початку століття. Охарактеризуйте процеси мадяризації на Закарпатті. Висвітліть спроби української інтелігенції чинити опір мадяризації. Українська преса на буковинській землі: “Руська Бесіда”, “Неділя”, “Україна”, “Селянин”, “Народний Вістник”, “Праця”, “Руська Рада” ін.

Проаналізуйте діяльність і культурно-просвітніх організацій на західноукраїнських землях. Визначіть напрямки діяльності товариства “Просвіта”, його значення для розгортання національного руху. Доведіть, що видання “Просвіти” відзначалися високим рівнем підготовки. Яких істотних перетворень домоглася “Просвіта” у захисті соціально-економічних, національно-політичних, духовно-культурних прав української нації?

Висвітліть активізацію спортивно-пожежного руху і пошук нових форм військово-патріотичного виховання молоді. “Пласт”, “Січові стрільці”, “Стрілецький курінь”.

Продемонструйте успіхи українства Західної України у сфері науки і культури. Наукове товариство імені Т.Шевченка як українська Академія наук. “Записки НТШ”, “Хроніки НТШ”, “Літературно-науковий вістник”. Висвітліть громадську і наукову діяльність у Львові М.Грушевського (підготуйте інтерв’ю з М.Грушевським).

Дослідіть взаємовпливи українців російської та австро-угорських частин України у сфері культури. Назвіть представників національного руху Наддніпрянщини, які друкували свої твори в Галичині. Підбийте підсумки щодо розгортання українського національного руху на поч. ХХ ст., його ролі у піднесенні національної свідомості та прагненні українців відстоювати свої культурні і політичні права.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема. Робітничий, селянський і загальнодемократичний рух в Україні напередодні Першої світової війни	\|	Тема Україна в Першій світовій війні (1914-1916 рр.) (2 год.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.