СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Оформлення титульного аркушу. Міжрядковий інтервал – одинарний, рядки пишуться щільніше. В кінці рядка крапки не ставляться. Титульний аркуш містить наступні реквізити: найменування міністерства, найменування учбового закладу і його структурних підрозділів, найменування і назву письмової роботи. Приклад оформлення титульного аркушу подано у додатку А.

Список використаних джерел.Зазначений аркуш починається зі слів «Список використаних джерел», посередині з першого рядка, рядковими буквами, починаючи із заголовної, 14 шрифтом. Відступ від назви аркуша – подвійний (2 рядки).Список пишеться за абеткою, залежно від першої букви прізвища автора або від першої літери назви книги, статті.
Вся література підрозділяється на дві групи: книги і періодичний друк. До книг відносяться підручники, монографії, довідники і енциклопедії, а до періодичного друку – журнали і газети. Книги бувають як «з автором», так і «під редакцією». У списку ставитися спочатку прізвище автора, а потім – назва книги. Книги «під редакцією» вносяться до списку, починаючи з назви книги. Обов'язково має бути видавництво: місто, потім – назва видавництва. Якщо це Київ, то пишеться К:, якщо Львів, то – Львів:. Статті журналів і газет можуть бути «з автором», так і «без нього». Спочатку вказується прізвище автора, ініціали, а потім – назва статті. Якщо стаття не має автора, то пишеться назва статті, а потім те ж саме. В кінці має бути вказаний рік випуску даного видання.

Зміст. Зміст пишеться на 2 сторінці письмової роботи і складається з наступних розділів: Вступ, Розділ 1 (пункти 1.1, 1.2), Розділ 2 (пункти 2.1, 2.2, 2.3), Розділ 3 (пункти 3.1, 3.2), висновок, список використаних джерел і додатка. Між словом «Зміст» і самим змістом ставитися подвійний відступ. Зміст пишеться без відступу від лівого поля. Приклад оформлення змісту подано у додатку Б.

Перед вступом при потребі необхідно дати перелік умовних позначень, термінів, скорочень, символів використаних у науковій роботі. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять – визначення, скорочення; справа – їх детальну розшифровку.

Вступ. Вступ починається з 3 сторінки. У вступі пишеться актуальність вибраної вами теми, мета вашої роботи і завдання. Вступ має невеликий об'єм, приблизно 2 сторінки.

У вступі звичайно обґрунтовують актуальність обраної теми, мету і зміст поставлених завдань, формулюють об'єкт і предмет дослідження, висувають припущення (гіпотезу), зазначають обрані методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів, теоретичну цінність і прикладну значущість отриманих результатів, її апробацію та публікації, репрезентують положення, винесені на захист, зазначають структуру роботи.

Вступ є особливо відповідальною частиною роботи, оскільки містить усі необхідні кваліфікаційні характеристики дослідження. Актуальність теми повинна бути вказана на початку дослідження, це обов'язкова вимога до будь-якої наукової роботи.

Від формулювання наукової проблеми, необхідно перейти до визначення мети і завдань дослідження. Як правило, при цьому вказують відповідні аспекти дипломної роботи, послуговуючись словами «вивчити…,дослідити.., встановити..., з'ясувати..., теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити…» і т.ін. Завдання необхідно формулювати якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення має скласти зміст розділів (глав) дипломної роботи. Це важливо і тому, що назви розділів (глав), як правило, узгоджуються з формулюваннями завдань дослідження.

Обов'язковим елементом вступу є визначення об'єкта(процесу, явища, що створюють проблемну ситуацію та обираються для вивчення) і предмета(того сутнісного, що міститься у межах об'єкта) дослідження. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, яка формулюється на титульному аркуші як її назва.

Відображають методи дослідження, зокрема, подають перелік використаних методів дослідження стисло та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме даних методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Лаконічно викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані автором особисто. При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі вирази: «вперше розроблено...», «досліджено і розроблено...», «доопрацьовано (відомий) метод (модель, технологію)... в частині...», «розроблено нову систему... з використанням відомого принципу...» тощо.

Основна частина роботискладається з розділів.Кожен розділ починається з нової сторінки.

Структура та зміст основної частини роботи:

Перший розділ, що складається з 3-х параграфів має орієнтовну назву – Розділ 1. теоретичні основирозвитку соціальності учнів(замість курсиву назва власної проблеми), завжди репродуктивний (описує існуючий стан проблеми у теорії та на практиці). В ньому розкривається ступень дослідженості проблеми, термінологічне поле дослідження, структура основних понять й існуюча класифікація соціально-педагогічних явищ, що вивчаються, містяться результати діагностики стану проблеми у практиці з наведенням критеріїв, показників та методик вивчення досліджуваного явища.

Перший підрозділ орієнтований на вирішення першого дослідницького завдання (1. Висвітлити стан дослідженості проблеми). Назву першого підрозділу, слід обрати опираючись на такі стилістичні зразки: «1.1. Проблема соціальності (власна проблема) в сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідженнях» або «1.1. Соціальність (власна проблема) як соціально-педагогічна проблема», що свідчать про наведений у змісті аналіз літератури з проблеми.

Наводимо орієнтовний текст щодо початку параграфу: «Окреслюючи коло питань, пов’язаних із досліджуваною проблематикою, які отримали висвітлення в сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідженнях, будемо виходити із розуміння того, що порушена проблема має складний, комплексний характер, який породжує нині значне розмаїття аспектів її вивчення у різних галузях знання й дослідження яких, у свою чергу, складає декілька проблемних наукових напрямів.

Аналізуючи такі напрями, ми виділімо ключові з них: …

Перший проблемний напрям складають результати наукового пошуку дослідників щодо розробки теорії і практики…».

У ході аналізу літератури слід враховувати до якої наукової галузі належить автор, робота якого висвітлюється у підрозділі й вказувати це у тексті. Наприклад: «Подібним чином цю проблематику розглядають не тільки філософи: …, а й представники інших галузей науки, зокрема: соціальної педагогіки – ...».

Зазначений підрозділ містить значну кількість посилань на наукові джерела, які власне й складають предмет дослідницького аналізу. Кожне згадування прізвищ авторів у тексті має супроводжуватися посиланням на їхні праці у квадратних дужках:

«Дещо пізніше ця категорія почала вживатися й у вітчизняних джерелах: у згаданому вище докторському дисертаційному дослідженні та монографії А. Рижанової [286; 423], монографії С. Харченка [254], періодичних наукових виданнях (Т.Алексєєнко, Н.Лавриченко, О. Рассказова, А. Рижанова, О. Пахомова, С. Харченко [9, С. 7-9; 257, с. 7-11; 365, с. 4-13; 410, с. 229-235; 411, с. 166-175; 412, с. 119-128; 414, с. 170-177; 415, с. 176-182; 424, с. 240-245; 521, с. 4-13; 522, с. 179-186]) та ін.»

Тож цей підрозділ містить найбільшу кількість посилань на роботи авторів, які іноді висвітлюються у тексті лише оглядово (ми враховуємо, що ці дослідження є, проте, не користуємося ними у подальшому тексті безпосередньо). Відзначимо, що загальний обсяг огляду літератури у п.п. 1.1 не повинен перевищувати 40% обсягу усієї роботи.

Наприкінці параграфу стисло, критично висвітливши роботи вчених дотичні до досліджуваної проблематики, автор повинен назвати питання, котрі залишилися невирішеними, і відповідно, сформулювати власні завдання щодо розв'язанні проблеми. Доцільно закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.:

«У цілому, аналіз тематики та змісту публікацій, монографій, дисертацій останніх років дозволяє зазначити, що простежується виразна тенденція щодо актуалізації категорії «соціальність» у науковому обігу різних наук, її входження до дослідницької проблематики нових галузей знання, зокрема соціальної педагогіки. Спостерігається значна локальна розробка проблематики …., зокрема дітей та підлітків, як у теоретичному, так і у практичному аспектах.

Нині актуальним стає спрямування існуючих концепцій та технологій на вирішення проблеми…, визначення організаційно-педагогічних умов для озброєння майбутніх соціальних педагогів цілісними знаннями щодо їх використання у педагогічному процесі освітніх закладів».

або: «Отже, аналіз тематики та змісту публікацій, монографій, дисертацій останніх років дозволяє зазначити, що простежується виразна тенденція щодо актуалізації категорії соціальність у науковому обігу різних наук, її входження до дослідницької проблематики нових галузей знання, зокрема соціальної педагогіки.

Нині необхідним є визначення специфіки розвитку соціальності різних соціальних суб’єктів, зокрема дітей з особливостями здоров’я і розвитку та їх оточення, у різних соціальних середовищах, зокрема в умовах інклюзивної освіти, з позицій соціальної педагогіки».

У другому підрозділі вирішується друге дослідницьке завдання, що може формулюватися по-різному (2. Висвітлення сутності та складових...(досліджуваного явища); 2. Виявлення специфіки або особливостей…), відповідно назва може варіювати (1.2. Сутність та складові… або 1.2. Особливості…). У будь-якому випадку у підрозділі обов’язково висвітлюються основні терміни, безпосередньо пов’язані з проблемою, наводиться класифікація досліджуваних явищ, визначаються їх складові частини (компоненти), визначаються особливості (специфіка) тощо. Цей підрозділ, що містить ідеї науковців, обов’язково висвітлює й авторську позицію дослідника, який обирає та упорядковує думки своїх попередників, доходячи власних висновків. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором, з обов’язковим посиланням на джерела. У висновках до підрозділу необхідно дотримуватися такого стилю:

«У цілому, проведене дослідження суті та ознак розвитку соціальності учнів дозволило нам дійти таких висновків:…»;

«При дослідженні проблеми розвитку соціальності учнів в умовах інклюзивної освіти ми будемо виходити з того, що соціальність є комплексною соціально детермінованою характеристикою індивіда,… (визначення свого базового поняття);

«Розвиток соціальності учня характеризується внутрішніми та зовнішніми ознаками, які формуються у соціальній ситуації розвитку. Серед внутрішніх ознак …; серед зовнішніх – …»;

«Структуру досліджуваного явища складють…»;

«Особливостями досліджуваного явища є, по-перше….».

У третьому підрозділі, що спрямований на вирішення третього дослідницького завдання (3. Вивчити стан досліджуваного явища на практиці) й має відповідну назву (1.3. Практичний стан назвати свою проблему), обов’язковим є опис об’єкта (соціальної групи – клас, сім’я; або соціальної категорії – люді хворі на СНІ, особи БОМЖ, сім’ї у СЖО) та умов проведення дослідження; виділення критеріїв та показників дослідження, а також рівнів розвитку у респондентів характеристик, що вивчаються. Наприклад:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПІДГОТОВКА ТЕКСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ	\|	Співвідношення критеріїв та показників представлено нижче.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.