Наукові основи кваліфікаціі злочинів

У диспозиціі статті міститься опис конкретного складу злочину, наприклад ст.185 – крадіжка – таємне викрадення чужого майна. Треба вміти правильно застосувати відповідну статтю КК., тобто правильно кваліфікувати злочин.

Застосування статтей КК відбувається на основі з’ясування ознак окремих складів злочину.

У науковій літературі є таке поняття як функціі складу злочину – фундаментальна, розмежувальна, проценсуальнва і гарантійна.

а) Фундаментпальна функція – означає, що склад злочину є єдиною,законною, необхідною підставою кримінальноі відповідальності. Ч.1 ст. 2 КК до кримінальноі відповідальності при наявності ознаків складу злочину;

б) Розмежувальна функція - тобто ознаки складу злочину виконують роль відмежування злочинні діі від проступку, один вид злочину від іншого. Приклад, розмежування крадіжки і грабіжа (злочинець вважає, що ніхто не бачить факт споєння злочину);

в) Процесуальна роль складу злочину в тому, що він виступає як базове поняття при визначенні предмету доказу;

г) Гарантійна функція складу злочину – охороняє права і законні інтереси громадян. Опис точних складфів злочину гарантує громадян від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності.

Правильна кваліфікація злочину має велике значення для зміцнення законності, охорони правопорядку, укріплення авторитету судово-слідчих органів, гарантією прав особи.

Неправильна кваліфікація призводить до неправильної правової та соціально-мороальноі оцінки діяння. Як результат цього – незаконне засудження, більш суворе покарання (по іншій статті) і навпаки.

Найбільш поширені помилки – розбій кваліфікується як грабіж, умисне убивство – як по необережності, крадіжка як шахрайство.

Кваліфікація злочину передбачає повне і всебічне встановлення фактичних обставин справи. Неповнота слідства приводить до неправильної кваліфікаціі.

Звідси вимога – кваліфікація передбачає точний юридичний аналіз елементів складу злочину: об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивноі сторони.

Так, потрібно встановити об’єкт, тобто на які суспільні відносини посягає злочин. Приклад – Ст. 193 (Привласнення) - особа знайшла схований кимось скарб і привласнила – об’єкт відносини власності, але якщо знайшов пістолет і не здав – ч.1 ст.263 КК –незаконе зберігання зброї так як об’єкт є відносини громадської безпеки.

В деяких випадких для правильноі кваліфікаціі має значення особа потерпілого.

Так, п.8 ч.2 ст.115 – умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.

Це – загальна норма. Її об’єктом є життя людини (розд. 2 Особливої частини КК). А от наприклад ст. 112 Посягання на життя державного чи громадського діяча. В диспозиції цієї статті вказується перелік потерпілих осіб, а саме Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем’єр – міністр України і т.д. Це спеціальний склад злочину саме за суб’єктом потерпілого, у зв’язку з цим він віднесений до розділу 1 Особливої частини КК і його родовим об’єктом буде вже національна безпека України, а життя людини – безпосереднім додатковим обов’язковим об’єктом.

Норма ст. 443 – Посягання на життя представника іноземної держави – є також спеціальною. Тут суб’єктом потерпілого є представник іноземної держави або інша особа, яка має міжнародний захист. Коло потерпілих визначає об’єкт цього злочину, а саме – міжнародний правопорядок, що відносить цей злочин до розділу ХХ Особливої частини КК – Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку.

Об’єктивна сторона – прямовказана в диспозиціі статті. Тут треба з’ясовувати на якій стадії скоєний злочин (закінчений, готування, замах (ст. 14, 15 КК), а також співучасть у злочині (виконавець, організатор, підбурювач, посібник (ст. 27 КК). При кваліфікаціі необхідно посилатися на ці статті Загальноі частини.

Які настали наслідки, що також впливає на кваліфікацію. Ряд статей передбачають настання тяжких наслідків (ч. 2 ст. 286).

Спосіб вчиненя діяння, місце, час і обставини, якщо вони передбаченні диспозицією статті, становляться обов’язковою ознакою і впливають на кваліфікацію Напр. ч.3 ст. 409 КК – Ухилення від військової служби шляхом самоскалічення є особливо кваліфікуючим складом в умовах воєнного стану (обов’язкова ознака об’єктивної сторони – обставина); ст. 201 – Контрабанда переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, (обов’язкова ознака – місце, саме митний кордон); п. 4 ч. 2 ст. 115 – убивство вчинене з особливою жорстокістю (спосіб).

Суб’єктивна сторона – її ознаки вина, мотив, мета (наприклад ч.1 ст.115 – Умисне вбивсто, умисел, як форма вини, на позбавлення життя ст.119 – Вбивство через необережність, умислу на позбавлення життя. Форма вини – необережність.

Ст. 187 – Розбій – напад із метою заволодіти майном обов’язкова ознака – мета. Якщо не буде цієї мети нападу, йтиметься про інший склад злочину.

Ст. 199 – Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилення, ввезення в Україну з метою збуту...підроблених грошей. Саме мета є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони цього злочину. За відсутністю мети збуту – сам факт виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилення, ввезення в Україну підроблених грошей не є злочином. П. 6 ч.2 ст.115 – Умисне вбивство з корисливих мотивів ) саме мотив визначає цей склад). При відсутності цього мотиву мова може йти про просте умисне вбивство – ч. 1 ст. 115 .

Суб’єкт – при кваліфікації злочинів потрібно визначити суб’єкт конкретного складу злочину. При наявності загального суб’єкта треба визначитись з якого віку наступає кримінальна відповідальність за даний злочин згідно зі ст. 22 КК, тобто з 16-ти чи з 14-ти років, чи є спеціальний суб’єкт в цьому складі злочину. Так, наприклад, ст.111- Державна зрада способом шпигунства та ст. 114. Шпигунство – ці склади злочину відмежовуються між собою саме по спеціальному суб’єкту: по ст. 111 – спеціальним суб’єктом є громадянин України а по ст. 114 – іноземець або особа без громадянства.

А якщо діяння містить ознаки двох і більше складів злочину чи одне і те саме діяння охоплюється ознаками різними статтями КК.

У першому випадку – має місце кваліфікація за сукупністю злочинів. Наприклад, під час хуліганства заподіяні тяжкі тілесні ушкодження – за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) і ч.1 ст.121 КК (Умисне тяжке тілесне ушкодження).

Удругому випадку має місце конкуренція статтей КК, тобто загальноїта спеціальноїнорми. Застосовується спеціальна норма. Приклад – вбивство працівника міліціі: п.8 ч.2 ст.115 передбачає відповідальність за умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Це загальна норма, а ст.348 – Посягання на життя працівника правоохоронного органу спеціальна, яка і застосовується.

Треба правильно тлумачити норму кримінального права. Так, розбій і насильницький грабіж відрізняються за ступенем тяжкості; розбій – усічений склад і закінчений з моменту нападу, а грабіж – матеріальний склад і закінчений з моменту заволодіння майном.

Питання для самостійного контролю:

1. Визначіть поняття Особливої частини кримінального права України.

2. Розкрийте значення Особливої частини кримінального права України.

3. З’ясуйте систему Особливої частини кримінального права України.

4. Назвіть види норм Особливої частини кримінального права України.

5. В чому полягають наукові основи кваліфікації злочинів?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та система Особливоі частини кримінального права	\|	Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України та їх види.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.