• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розвиток уяви в ранньому та дошкільному віці.

Яскравість та рухливість (жвавість) образів уяви мають свою фізіологічну основу: вони пов’язані із перевагою І сигнальної системи у ВНД дітей цього віку. Довірливість до витворів фантазії, змішування бажаного з уявним перебуває у зв’язку з недостатньо зрілими процесами коркового гальмування і недостатнім розвитком регулюючої функції ІІ сигнальної системи. Чим молодший дошкільник, тим помітніше виступають вищезгадані особливості його уяви.

У даному випадку проявилися яскравість та рухливість образів дитячої уяви.

Особливості образів уяви: яскравість, рухливість, антропоморфізм.

Таким чином ми бачимо, що досвід є базою для створення образів уяви. І чим більший досвід, тим багатша буде уява.

- Яку особливість дитячої уяви із приведеного прикладу можна виділити?

Із приведеного вище прикладу відразу можемо виділити таку особливість дитячої уяви, як антропоморфізм – наділення неживих предметів духовністю та здатністю мислити.

Причина анімістичного мислення дитини – «розчиненість» дитини у світі, нездатність відрізняти реальні предмети від явищ психіки та свідомості, тобто нездатність розділити себе і оточуючий світ, духовне та матеріальне, суб’єктивне та об’єктивне. Анімізм мислення, як туман розвіюється під дією практики та досвіду. Тому важливо збагачувати досвід дитини науковими знаннями, проводити різні дослідження та експерименти. (Література)

Про анімізм ми говоримо, коли дитина допускає чародійство в заборонену для неї сферу – сферу повсякденної реальності. Коли ж дитина звертається до нього у власній стихії – казці, грі, снах, а із сфери повсякдення виключає, то у дитини склався природничонауковий спосіб пояснення світу (світогляд).

Послухайте таку ситуацію та спробуйте виділити наступні особливості уяви:

«Діти п’ятого року життя грають у рольову гру «сім’я». Вони «побудували» будиночок, у якому всі «члени родини» живуть, спілкуються кожен виконує свою «роботу». Ролі розподілені, та ось один хлопчик залишився поза грою. Звичайно він теж хоче вступити у гру, як це зробити не знає. Тому він звертається до дітей, що знаходяться у «будинку»: «А я ваш будиночок пофарбую у зелений колір.», на що діти відповідають: «Не потрібно.», «А я пофарбую… Вже фарбую. Пофарбував.». Діти: «А ми змиємо.», «А я знову пофарбую…» Потім діти звернулися до вихователя зі скаргою, що С. фарбує їх будинок у зелений колір і заважаю цим гратися.

Жвавість проявляється у швидкій зміні напрямку роботи уяви під впливом зовнішніх вражень, у перевтіленні дітей в інших істот (прикладом можуть виступити також незавершені малюнки дітей). Яскравість проявляється у переживаннях дітей, які виникають у них при сприйманні казок, малюнків, вистав.Ось чому дорослі повинні бути розбірливими при виборі книжок для читання або розповіді дітям.

!!!!! І як тут не згадати дитячі страхи та сни, що є першими проявами мимовільної уяви, такими яскравими, рухливими, такими реальними!!!!

Центральним новоутворенням психічного розвитку дітей дошкільного віку є уява (Л.Виготський, Д.Ельконін, В.Давидов та ін.). Уява - один із важливих психічних процесів, що безпосередньо входить у будь-який творчий процес людини на різних етапах її життя та забезпечує засвоєння різних форм людської культури в онтогенезі. Уява формується разом із допитливістю дитини ще в ранньому віці, але свого інтенсивного розвитку і особливого значення набуває саме в дошкільному віці.

Психологія почала з того припущення, що дитина дошкільного віку володіє бурхливою, нічим не стримуваною уявою, і завершила констатацією того факту, уява дитини дошкільного віку обмежена можливостями безпосередньої пам’яті. Уява має відтворюючий характер. Тому істинна творча уява виникає на досить пізньому етапі розвитку.

Перші прояви уяви ми спостерігаємо наприкінці 2 на початку 3 року життя (мова, досвід, нові потреби). В цей час уява її буде тісно пов’язана зі сприйманням, тому маленькі діти із задоволенням слухають розповіді про знайомі об’єкти і неуважно про незнайомі. Уява має відтворюючий і мимовільний, скорозмінний характер, відсутні предмети-замінники.

Уява дітей середнього та старшого дошкільного віку більш стійка. Збагачення досвіду, розвиток вольової сфери, сюжетно-рольової гри: з’являються предмети-замінники, дитина повертається до певних сюжетів у грі, моделюванні, конструюванні.

Завдяки уяві дошкільник оволодіває сферою свого можливого майбутнього, будь-яка дитяча діяльність (малювання, ліплення, конструювання та ін.) набуває цілеспрямованого характеру. Уява бере безпосередню участь у виникненні передбачень, припущень, коли розв'язується будь-яке завдання. Г.Костюк підкреслював важливу роль уяви в розвитку здатності у дитини розуміти те, що вона сприймає: щоб схопити ціле, розкрити в ньому певні ознаки, риси, властивості, треба вийти за межі безпосереднього споглядання.

Із розвитком уяви та мови діти оволодівають довільними пізнавальними процесами: ставлять мету, наприклад, запам'ятати, спрямовують свої зусилля на її досягнення. Або вже старші дошкільники, відтворюючи прочитаний текст, шукають його основну ідею, передають зміст твору, вдаються до послідовного розгортання сюжету відповідно до складеного плану.

Поряд з репродуктивною уявою, образи якої стають складнішими (наприклад, під час слухання оповідань, казок, перегляду ілюстрацій до них) розвивається продуктивна уява, що дозволяє дитині створювати нові образи згідно із задумом. Тому діти малюють сюжетну картину на вільну тему, вигадують тварин, яких не існує, придумують нове закінчення казки тощо.

У властивостях уяви (жвавість, швидкість та багатство образів) криються всі здібності дитини: пізнавальні, художні, музичні.

Допитливість та уяву психологи вважають основою формування особистості дитини (Л.Божович), її бажань, інтересів, сподівань.

Уява забезпечує наступну діяльність дитини:

- побудова образу кінцевого результату його діяльності;

- створення програми поведінки в ситуації невизначеності;

- створенні образів, замінюючих діяльність;

- створення образів описуваних об’єктів. Всі ці функції неможливо виконати без активізації, разом з уявою, мислення і пам’яті.

Читайте також:

1. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
5. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
6. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
7. Бурхливий розвиток емпіричної соціології
8. Вiковi особливостi волi. Розвиток i формування волi
9. Валютна система та її розвиток
10. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
11. Великі географічні відкриття та їхній вплив на економічний розвиток Європи
12. Види мислення. Розвиток мислення. Поняття про інтелект.

Переглядів: 1890