Поняття та види підвідомчості справ адміністративної юрисдикції

У ст. 17 Глави 1 „Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ” Розділу II „Організація адміністративного судочинства” КАС закріплено зміст юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Основні ж положення юрисдикції адміністративних судів закріплені ст. 124 Конституції, у якій визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У сучасному українському адміністративному праві та тлумачних словниках термін „юрисдикція” найчастіше визначається наступним чином: юрисдикція – [лат – суд, судочинство] – встановлена нормами права сукупність повноважень органів державної влади місцевого самоврядування, інших суб’єктів права розглядати та вирішувати правові спори, справи про правопорушення, встановлювати факти, надавати правові оцінки, застосовувати санкції. Залежно від виду правового спору та характеру справи виокремлюють конституційну, адміністративну, господарську, кримінальну та інші види юрисдикції (Великий енциклопедичний юридичний словник за заг ред. Ю.С. Шемшученка, С. 981). Або юрисдикція – наділення певного кола державних органів компетенцією щодо розгляду справ, які вони мають з правового спору чи порушення правової норми (Академічний курс за заг. ред. В.Б. Авер’янова, том 1, с. 515).

Томуюрисдикцію адміністративних судівслід розглядати як 1) визначене процесуальним законом коло питань, що підлягають вирішенню, та закріплений обсяг 2) відповідних повноважень. Частиною судової юрисдикції є судова підвідомчість.

Частиною 2 статті 4 КАС встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Пріоритет визначення підвідомчості справ адміністративної юрисдикції належить Вищому адміністративному суду України, який відповідно до положень ч. 3 ст. 125 Конституції України є вищим судовим органом для спеціалізованих адміністративних судів.

Отже, підвідомчість адміністративних справ – правова категорія, яка відмежовує публічно-правові спори, що мають розглядатись і вирішуватись адміністративними судами від спорів, які віднесені до компетенції інших судових органів.

Саме у такому розмежуванні і полягає практичне значення інституту підвідомчості адміністративних справ у адміністративному процесі. За допомогою категорії „підвідомчість” забезпечується нормальна діяльність та належне правосуддя не лише адміністративних судів, але й організується стабільне функціонування національної судової системи у цілому. Підвідомчість визначає, які судові органи мають розглядати та вирішувати ті чи інші правові спори чи конфлікти.

Значення підвідомчості безпосередньо пов’язане із процесуально-правовими наслідками недотримання правил про підвідомчість. Тобто якщо справа не підвідомча адміністративному суду, суддя на стадії подання позову та порушення адміністративної справи може відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі (ч. 1 ст. 109 КАС. Частину доповнено п. 6 - У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи). У випадку, коли непідвідомчість справи адміністративному суду виявляється на стадії судового розгляду, адміністративний суд закриває провадження у справі (ч. 1 ст. 157).

Зазвичай у літературі виділяють три загальних критеріїпідвідомчості справ (правових спорів) суду: 1) наявність і 2) характер спору про право; 3) особливий суб’єктний склад спору. Справи підвідомчі адміністративним судам у КАС отримали назву справ адміністративної юрисдикції,які відповідно до ст. 3 цього кодексу представляють собою переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно ч. 1 ст. 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

У ч. 2 ст. 17 КАС визначено, що адміністративним судам підвідомчітакі категорії справ:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Оскільки існує значний масив публічно-правових відносин а) урегульованих нормами не адміністративного права (наприклад, нормами конституційного права, кримінального права) та правовідносин, хоча й урегульованих адміністративно-правовими нормами, але б) віднесених законом до компетенції інших державних органів, то відповідно у ч. 3 ст. 17 закріплено вичерпний перелік публічно-правових справ, на які юрисдикція адміністративних судів не поширюється:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нормативно-правові акти	\|	Публічно-правові справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.