• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості апеляційного розгляду адміністративної справи у судовому засіданні

Апеляційний розгляд адміністративної справи у судово­му засіданні(ст. 196 КАС) здійснюється колегіально у складі трьох суддів за правилами роз­гляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливо­стей, встановлених Главою 1 Розділу IV КАС.

Так, після відкриття судового засідання і вирішення клопо­тань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач в необ­хідному обсязі викладає зміст судового рішення, що оскаржує­ться, апеляційної скарги та заперечень на неї (ч. 2 ст. 196).

Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим даєпояс­нення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім — інші особи, що беруть участь у справі (ч. 3 ст. 196).

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судо­вому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної Інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи (ч. 4 ст. 196).

Після закінчення перевірки підстав для апеляційного перегляду колегія суд­дів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рі­шення (ч. 5 ст. 196, нова редакція).

Апеляційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (ст. 197 КАС, нова назва) відбувається таким чином:

1. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі:

1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пп. 1, 2 ч. 1 ст. 183-2 (ч. 1 ст. 197 в редакції Закону від 07.07.2010).

2. Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні (ч. 2 ст. 197 в редакції ЗУ від 07.07.2010).

3. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції (ч. 3 ст. 197 в редакції ЗУ від 07.07.2010).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанціїсуд апеляційної інстанції має право (ст. 198 КАС):

— залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду — без змін;

— змінити постанову суду;

— скасувати її та прийняти нову постанову суду;

— скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

— визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі (увага – п. 6 ч. 1 ст. 198 виключено на підставі Закону № 4054-VI від 17.11.2011!!).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанціїсуд апеляційної інстанції має право (ст. 199 КАС):

— залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу су­ду — без змін;

— змінити ухвалу суду;

— скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду (нова редакція);

— скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без роз­гляду або закрити провадження у справі;

— визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі;

— скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу (нова редакція).

Підстави для реалізації владних повноважень щодо ухвал і постанов адміністративних судів першої інстанції можуть бути об'єднані у п'ять груп і викладені у ст.ст. 200-204 КАС.

Так, підстави для залишення апеляційної скарги без задо­волення, а судового рішення без змін — це, якщо суд апеля­ційної інстанції визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з до­триманням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 200 КАС). Але при цьому ст. 200 доповнено новою другою частиною: „Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань”

Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанціїє: 1) правильне по суті вирішення справи чи питан­ня, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань (ст. 201 КАС).

Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду до обставин справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до непра­вильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу (нова редакція підпункту) (ст. 202 КАС).

Постанова або ухвала суду першої інстанції також скасову­ється в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається:по-пер­ше, з підстав, встановлених ст.ст. 155, 157 КАС України; по-друге, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підста­вою для закриття провадження у справі, з'явилися після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення не­чинним і провадження у справі також закривається (згідно ст. 203 КАС).

Підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі,і на­правлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, визначено у статті 204 КАС (нова назва), а саме: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (нова редакція статті).

Після закінчення апеляційного провадженнясправа не піз­ніше, як у семиденний строк направляється до адміністратив­ного суду першої інстанції, який її розглянув (ч. 1 ст. 209 КАС). А у разі прийняття постанови або ухвали суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження справа повертається до адміністративного суду першої інстанції невідкладно після набрання постановою або ухвалою суду апеляційної інстанції законної сили (ст. 209 доповнено ч. 2 згідно із Законом № 4054-VI від 17.11.2011).

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності
9. Адміністративні справи, пов'язані із реалізацією вибор­чих прав (ст.ст. 172, 173, 174, 175, 176).
10. Адміністративної економіки.
11. Адміністративної юрисдикції
12. Аналіз фактичних обставин справи.

Переглядів: 779