• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика апеляційного провадження в адміністративних судах

Конституційна гарантія судового захисту прав і свобод люди­ни та громадянина отримала ґрунтовне забезпечення у вигляді низки правових засобів. Так, законність та обґрунтованість постанов і ухвал адміністративних судів забезпечується, зок­рема:

— принципами адміністративного судочинства, якими є (ст.ст. 7-16 КАС України): 1) верховенство права; 2) за­конність; 3) рівність усіх учасників адміністративного про­цесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспо-зитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) за­безпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (нова редакція); 7) обов'язковість судових рішень; 8) мова адміністративного судочинства; 9) автоматизована система документообігу суду (ст. 15-1, нова редакція); 10) гарантування правової допомоги при вирішенні справ в адміністративно­му суді;

— участю в адміністративному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізич­них та юридичних осіб, які від свого імені можуть зверну­тись до адміністративного суду з адміністративними позо­вами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і бра­ти участь у цих справах (ст. 60, 61 КАС);

— встановленим порядком розгляду і вирішення адміністра­тивних справ (наприклад, закріплений в ст.ст. 1, 2, 25 КАС).

Разом з тим у судовій практиці ще зустрічаються помилки через суб'єктивні (некомпетентність, неуважність, спрощений підхід тощо) та об'єктивні (складність правовідносин, числен­ність співучасників тощо) причини, судами постановляються рішення, які не відповідають обставинам справи або нормам матеріального чи процесуального права.

Тому національним законодавством про адміністративне су­дочинство (Глава 1, Глава 2, Глава З, Глава 4 Розділу IV КАС) в якості ще однієї гарантії захисту прав та інтересів, постановлення законного та обгрунтованого рішення у справі передбачено можливість оскарження та перегляду ухвал і постанов адміністративних судів:

1) в апеляційному порядку;

2) у касаційному порядку;

3) перегляд судових рішень Верховним Судом України;

4) перегляд постанов або ухвал суду, що набрали законної сили у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Однією з найбільш давніх форм оскарження судових рі­шень є апеляція, яка походить ще із Стародавнього Риму. Апеляцією називалось прохання до імператора про його втру­чання у справи державних діячів.

У загальному розумінні апеляція(від лат. "звер­нення") — 1) оскарження якої-небудь постанови до вищої ін­станції, що має право переглянути справу; 2) одна з форм ос­карження судових рішень до суду вищої (апеляційної) інстан­ції; 3) звернення за підтримкою до якої-небудь авторитетної інстанції (організації, окремих осіб), до громадської думки; 4) звернення з промовою.

Сучасний інститут апеляційного оскарженняухвал і пос­танов адміністративних судів передбачає апеляційний перегляд ухвал і постанов суду першої інстанції, суть якої полягає в но­вому (повторному) розгляді і вирішенні справи судом апеля­ційної інстанції.

Можливість апеляційного оскарження гарантується ст.ст. 7, 13 КАС, в яких, зокрема, визначено:

1) принципами адміністративного судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених КАС;

2) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністра­тивного суду, крім випадків, встановлених КАС.

Водночасісторії процесу в країнах з романо-германським типом права відомі три основні форми перегляду судових рішень: апеляція, касація та ре­візія.

Стосовно апеляційне провадження слід навести такі йо­го основні риси:

— апеляційна перевірка постанов і ухвал є гарантією здійснен­ня права на судовий захист. Якщо сторони та інші особи, що беруть участь в справі, не погоджуються з рішенням суду, вважають його незаконним і необгрунтованим, то за їх скаргою справа розглядається судом апеляційної інстанції;

— предмет процесу залишається незмінним: апеляційна ін­станція розглядає лише вимоги, заявлені у суді першої ін­станції. Разом із тим суд цієї інстанції може вийти за межі доводівапеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи (ч. 1 ст. 195);

— при апеляційному оскарженні розгляд справи переноситьсядо вищого суду;

— перегляд постанов і ухвал в апеляційному порядку є також засобом судового нагляду вищого суду, який перевіряє за­конність і обґрунтованість постанов і ухвал суду першої інстанції, виправляє допущені помилки і формує судову практику.

Правила перегляду постанов і ухвал судів першої інстанціїє аналогічними правилами розгляду справи у нижчому суді.

Безпосередньо норми, які регламентують апеляційне прова­дження, містяться у ст.ст. 184-209 Глави 1 „Апеляційне провадження” Розділу IV „Перегляд судових рішень” КАС України.

Відповідно до ст. 184 КАС, судом апеляційної ін­станціїв адміністративних справах є апеляційний адміні­стративний суд,у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий адміністративний суд (місцевий загаль­ний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. Виняткомз цього прави­ла є те, що рішення окружного адміністративного суду щодо рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії (ч. 3 ст. 172 КАС України) у порядку апеляції без­посередньо оскаржуються до Вищого адміністративного су­ду України (ч. 6 ст. 177 КАС).

Право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанціїповністю або частково (ч. 1 ст. 185 КАС, нова редакція) мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, крім випадків, встановлених КАС.

Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постановисуду повністю або частково у випадках, встановлених КАС, (на­приклад, відповідно до ч. 5 ст. 22 КАС питання про передачу адміністративної справи суд вирішує ухва­лою, яку може бути оскаржено). Заперечення на інші ухва­ли можуть бути викладені в апеляційній скарзі на поста­нову суду першої інстанції.

Порядок і строки апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції визначено ст. 186 КАС, якою передбачено:

1. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

2. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

3. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (ч. 3 ст. 186 в редакціїЗУ від 17.11.2011).

Характеризуючи апеляційне провадженняслід зазначити, що воно, представляючи собою окрему стадію адміністратив­ного судочинства, водночас складається з таких частин:

• порушення апеляційного розгляду адміністративної справи;

• підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду;

• апеляційний розгляд адміністративної справи у судовому засіданні.

Порушення апеляційного розглядуадміністративної спра­ви здійснюється шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеля­ційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив ос­каржуване судове рішення. Одночасно копія апеляційної скар­ги надсилається особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції (ч. 1 ст. 186 КАС).

Скарга —звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів, порушених діями (бездіяльністю) адміністративних судів. Водночас у ст. 187 КАС встановлено вимоги до адміністративної скарги, а саме:

1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.

2. В апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;

4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

6) перелік матеріалів, які додаються.

3. В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.

4. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В апеляційній скарзі зазначається дата її подання.

6. До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (Стаття 187 в редакції Закону від 07.07.2010).

Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції(ч. 1 ст. 188 КАС, нова редакція). Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше на­ступного дня після їх надходження направляються до адмі­ністративного суду апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 188 КАС).

Якщо подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, яка не перешкоджає провадженню у справі, то суд першої інстанції, не зупиняючи провадження, направляє до адміністративного суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу та копії матеріалів справи, що необхідні для розгляду такої скарги. Після закінчення апеляційного провадження всі матеріали цього провадження приєднуються до матеріалів адміністративної справи (ст. 188 доповнено новою частиною 3).

Адміністративна справа реєструється у день її надходження до адміністративного суду апеляційної інстанції в порядку встановленому частиною третьою статті 15-1 КАС, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу (ч. 1 ст. 189 КАС, нова редакція).

Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність наведеним вище вимогам, закріпленим ст. 187 КАС, і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження (ч. 2 ст. 189).

Водночас слід вказати на істотні зміни статті 189 КАС, а саме:

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу (ч. 3 ст. 189 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010; в редакції Закону № 4176-VI від 20.12.2011).

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення (ч. 4 ст. 189 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010; в редакції Закону № 4176-VI від 20.12.2011).

Суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо:

1) справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства;

2) є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи від апеляційної скарги;

3) є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою (ч. 5 ст. 189 в редакціїЗакону № 4176-VI від 20.12.2011).

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала апеляційну скаргу, а апеляційна скарга залишається у справі. Іншим особам, які беруть участь у справі, надсилається копія відповідної ухвали (ст. 189 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010).

Ухвали про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені у касаційному порядку (ст. 189 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 4176-VI від 20.12.2011).

Суть підготовки справи до апеляційного розгляду (ст. 190 КАС), полягає у тому, що:

1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження:

1) з'ясовує склад учасників адміністративного процесу;

2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копією апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу (п. 2 ч. 1 ст. 190 із змінами, внесеними Законом від 07.07.2010);

3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі;

5) пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;

6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

7) вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції (п. 7 ч. 1 ст. 190 із змінами, внесеними Законом від 07.07.2010);

8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

2. Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.

3. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до апеляційного розгляду (ч. 3 ст.190 в редакції Закону від 07.07.2010 }.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргув письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку (ч. 1 ст. 191 КАС).

Таке заперечення має містити:

- найменування адміністративного суду апеляційної інстанції;

- ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає запе­речення на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'яз­ку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

- номер адміністративної справи в адміністративному суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеля­ційної інстанції;

- обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

- у разі необхідності — клопотання особи, яка подає запере­чення на апеляційну скаргу;

- перелік матеріалів, які додаються (ч. 2 ст. 191 КАС).

У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності (ч. 3 ст. 191 КАС).

Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, що його подає, або її представником, який додає оформлений на­лежним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в суді першої інстанції (ч. 4 ст. 191).

Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні пра­ва, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час доза­кінчення апеляційного розгляду мають право приєднатися доапеляційної скарги, підтримавши її вимоги (ч. 1 ст. 192 КАС).

Водночас слід вказати на зміну редакції ч. 2 ст. 192 КАС відповідно ЗУ № 3674-VI від 08.07.2011. Відтепер до заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Також слід враховувати нову редакцію ст. 193 (згідно Закону № 3719-VI від 08.09.2011), положення якої передбачають наступне:

1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи судом апеляційної інстанції, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині.

3. При відкликанні апеляційної скарги суддя-доповідач, який здійснював підготовку даної справи до апеляційного розгляду, постановляє ухвалупро повернення скарги.

4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу. Повторне апеляційне оскарження рішення, ухвали суду першої інстанції з тих самих підстав не допускається.

Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритисяу будь-який час до закінчення апеляційного розгляду (ст. 194). У разі відмови від позову або примирення сторін суд апе­ляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно довимог ст.ст. 112, 113.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
6. X Впровадження Зростання Зрілість Спад Час
7. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
8. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
9. Автокореляційна характеристика системи
10. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень.
11. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
12. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання

Переглядів: 2345