• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 4.2.

Питання 3. Подвійний запис, його сутність та значення

Економічна суть господарської операції полягає в тому, що вона викликає подвійні й рівновеликі зміни засобів та джерел їх формування. Двоїстий характер господарської операції зумовлює необхідність відображення її на рахунках методом подвійного запису.

Подвійним записом називається відображення кожної господарської операції двічі, за дебетом одного і за кредитом другого рахунків в одній і тій же сумі.

Взаємозв’язок між рахунками у господарській операції, що виникає шляхом подвійного запису, називається кореспонденцією рахунків, а такі рахунки кореспондуючими.

Як синонім кореспонденції рахунків використовуються терміни: бухгалтерська проводка, контировка (від лат. konto – рахунок).

Алгоритм складання кореспонденції рахунків такий:

1. Визначається які об’єкти обліку беруть участь у господарській операції. Знайти їх відповідні рахунки в Плані рахунків.

2. З’ясовується, до активу чи пасиву належать дані об’єкти обліку і, відповідно, установити, активними чи пасивними є рахунки цих об’єктів.

3. Визначається, як господарська операція вплинула на кожний об’єкт бухгалтерського обліку: «збільшився» він чи «зменшився».

4. Виходячи з побудови активних і пасивних рахунків, визначається який з рахунків у даній господарській операції дебетується, а який кредитується.

5. Складається кореспонденція рахунків.

Приклади складання кореспонденцій рахунків шляхом подвійного запису.

Операція 1. У касу підприємства надійшли грошові кошти з банківського рахунку в сумі 2000 грн.

Коментар: В операції беруть участь два об’єкти обліку – «Каса» і «Рахунки в банках». Обидва об’єкти є активами і, відповідно обліковуються на активних рахунках. Господарська операція вплинула на об’єкти наступним образом: кошти в касі збільшились на 2 000 грн., а на банківському рахунку – зменшились на 2 000 грн.

Отже, рахунок «Каса» дебетується, а рахунок «Рахунки в банках» кредитується на суму 2 000 грн. і складається кореспонденція рахунків за одним з варіантів:

- горизонтальний запис:

Д-т «Каса» К-т «Рахунки в банках» - 2 000,0;

- вертикальний запис:

Д-т «Каса» - 2 000,0

К-т «Рахунки в банках» - 2 000,0

Підставою для складання даної кореспонденції рахунків є первинний документ – прибутковий касовий ордер.

Залежно від кількості кореспондуючих рахунків в господарській операції розрізняють прості й складні кореспонденції рахунків.

Простою називають кореспонденцію рахунків, за якою один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну й ту ж суму, тобто між собою кореспондують тільки два рахунки (див. операцію 1).

Складною називають кореспонденцію рахунків, за якою один рахунок дебетується, а декілька кредитуються на загальну суму, або, навпаки – один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму (див операцію 2).

Операція 2. З каси підприємства видані кошти: заробітна плата – 10 000 грн., у підзвіт на відрядження – 2 500,0 грн., дивіденди працівникам – 5 000, 0 грн.

Коментар: В операції беруть участь чотири об’єкти обліку – «Каса», «Розрахунки з оплати праці», «Розрахунки з підзвітними особами», «Розрахунки з учасниками». З них рахунки «Каса» і «Розрахунки з підзвітними особами» є активними, а рахунки «Розрахунки з оплати праці» й

«Розрахунки з учасниками» - пасивними. Господарська операція вплинула на об’єкти наступним образом: кошти в касі зменшились на 17 500 грн., зобов’язання з оплати праці та перед учасниками зменшились відповідно на 10 000, 0 грн. і на 5 000, 0 грн., а заборгованість підзвітних осіб перед підприємством збільшилась на 2 500,0 грн.

Отже, рахунки «Розрахунки з оплати праці», «Розрахунки з учасниками», «Розрахунки з підзвітними особами» дебетуються відповідно на 10 000,0 грн., 5 000,0 грн. і 2 500,0 грн., а рахунок «Каса» кредитується на загальну суму 17 500,0 грн. і складається складна кореспонденція рахунків за варіантом вертикального запису:

Д-т «Розрахунки з оплати праці» - 10 000,0

Д-т «Розрахунки з учасниками» - 5 000,0

Д-т «Розрахунки з підзвітними особами» - 2 500,0

К-т «Каса» - 17 500,0

У складних операціях не порушується принцип подвійного запису, оскільки зберігається взаємопов’язане відображення господарської операції за дебетом і кредитом різних рахунків на одну і ту ж суму.

Питання 4. Синтетичні та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок

Рахунки бухгалтерського обліку поділяють на синтетичні й аналітичні.

Термін «синтетичний» (від лат. syntesis – зведений, узагальнений) – означає об’єднання в одне ціле окремих елементів.

Синтетичними рахунками називають рахунки, які призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику. Прикладами синтетичних рахунків є рахунок «Основні засоби» (код 10), рахунок «Розрахунки за податками й платежами» (код 64) тощо.

Особливості синтетичних рахунків:

- облік ведеться тільки в грошовому вимірнику;

- кількість і назви регламентовано Планом рахунків, затвердженим Міністерством фінансів України;

- у Плані рахунків рахунки мають двоцифровий код;

- синтетичні рахунки є рахунками 1-го порядку.

В межах синтетичних рахунків відкриваються субрахунки, призначенням яких є надання інформації про наявність і зміни (рух) однорідних підгруп майна та його джерел. Наприклад, до синтетичного рахунка 10 «Основні засоби» Планом рахунків подано 9 субрахунків, до рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи» - 7 субрахунків тощо.

Особливості субрахунків до синтетичних рахунків:

- облік ведеться тільки в грошовому вимірнику;

- кількість і назви регламентовано Планом рахунків, але підприємства можуть в разі потреби відкривати додаткові субрахунки;

- у Плані рахунків субрахунки мають трицифровий код;

- субрахунки є рахунками 2-го порядку.

Синтетичні рахунки відкриваються на підставі статей вступного балансу. Залишки із синтетичних рахунків є підставою для складання балансу на кінець періоду.

Синтетичним обліком називають облік, який здійснюють на підставі синтетичних рахунків.

Дані синтетичного обліку використовуються при складанні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності.

Термін «аналітичний» (від лат. analysis - розкладання) означає розчленування цілого на складові (елементи).

Аналітичними рахунками називають рахунки, на яких ведеться облік наявності та руху конкретних видів (окремих найменувань) майна, його джерел і господарських процесі.

Аналітичні рахунки конкретизують інформацію, що міститься на синтетичних рахунках. Аналітичним обліком називають облік, який здійснюють на підставі аналітичних рахунків.

Мета аналітичного обліку - надання докладної інформації про облікові об’єкти.

Приклади аналітичних рахунків:

- до рахунку «Готова продукція» відкриваються аналітичні рахунки за видами готової продукції: рахунки «Стільці», «Крісла», «Дивани» тощо;

- до рахунку «Розрахунки за виплатами працівникам» відкриваються аналітичні рахунки за прізвищами працівників.

Вимірники, які використовуються в аналітичному обліку: грошові, натуральні, трудові.

Особливі ознаки аналітичних рахунків:

- для відкриття рахунка потрібно мати детальну інформацію про об’єкт обліку; правильність облікових записів на цих рахунках періодично перевіряється за допомогою інвентаризації;

- залежно від призначення рахунків облік ведуть у грошовому вимірнику або і в грошовому, і в натуральному вимірниках;

- кількість і назви аналітичних рахунків визначаються кожним підприємством самостійно;

- аналітичні рахунки – це рахунки 3-го, 4-го, 5-го,…, n- порядку. Кількість порядків аналітичних рахунків визначається підприємством залежно від інформаційних потреб управління

Схематичний зв'язок між синтетичними рахунками, субрахунками та аналітичними рахунками має такий вигляд:

Синтетичні рахунки Субрахунки Аналітичні рахунки

Питання для самоконтролю за лекцією 4.2.

1. В чому полягає економічна суть господарської операції?

2. Чим обумовлена необхідність відображення господарської операції на рахунках методом подвійного запису?

3. Дайте визначення терміну «подвійний запис».

4. Що означає термін «кореспонденція рахунків»?

5. Які рахунки називаються кореспондуючими?

6. Які існують синоніми терміну «кореспонденція рахунків»?

7. Який алгоритм складання кореспонденції рахунків?

8. Які існують варіанти запису кореспонденцій рахунків?

9. Що є підставою для складання кореспонденцій рахунків?

10. Наведіть приклади складання кореспонденцій рахунків.

11. Які розрізняють кореспонденцій рахунків залежно від кількості кореспондуючих рахунків?

12. Що означає термін «проста кореспонденція рахунків»?

13. Що означає термін «складна кореспонденція рахунків»?

14. Які існують варіанти запису кореспонденцій рахунків?

15. В чому полягають переваги складання складних кореспонденцій рахунків?

16. Дайте визначення синтетичного рахунку і синтетичного обліку. Наведіть приклади синтетичних рахунків.

17. Які особливості синтетичних рахунків?

18. Яке призначення субрахунків? Який взаємозв’язок між синтетичним рахунком і субрахунками?

19. Назвіть особливості субрахунків.

20. Що є підставою для відкриття синтетичних рахунків?

21. Які вимірники використовуються у синтетичному обліку?

22. Дайте визначення аналітичного рахунку і аналітичного обліку. Наведіть приклади аналітичних рахунків.

23. Мета аналітичного обліку?

24. В чому полягає взаємозв’язок аналітичних і синтетичних рахунків?

25. Які вимірники використовуються в аналітичному обліку?

26. В чому полягає взаємозв’язок між синтетичними рахунками, субрахунками і аналітичними рахунками?

Читайте також:

1. Блок 3.2. Лекція 9. Небезпеки техногенного характеру
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вид заняття: лекція
7. Вступна лекція
8. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
9. Заняття . Лекція № .
10. Заняття 10. Лекція № 8
11. Заняття 12. Лекція №9.
12. Заняття 13. Лекція №10.

Переглядів: 503