• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація персоналу підприємства

Сьогодні у світі нараховується багато різних професій, при визначені загальної чи бодай приблизної кількості яких думки вчених різко розходяться.

В Україні кількість усіх можливих професій визначена ДК 003:2010 „Класифiкатор професій”. Класифікатор професій, у якому зібрано біля 1,5 тисячі найменувань спеціальностей (професій) та понад 7 тисяч професійних назв робіт (для порівняння у ДК 003:2005 було зібрано 8250 найменувань професій та професійних назв робіт), складається з таких розділів професій:

1) законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі);

2) професіонали;

3) фахівці;

4) технічні службовці;

5) працівники сфери торгівлі та послуг;

6) кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства;

7) кваліфіковані робітники з інструментом;

8) робітники з обслуговування, експлуатації, складання та контролювання за роботою технологічного устаткування та машин;

9) найпростіші професії.

Персонал за посадами охоплює такі категорії працівників: робітники, інженерно-технічні працівники, працівники управління (службовці), молодший обслуговуючий персонал, учні, працівники усіх видів охорони.

На промислових підприємствах персонал за характером трудових операцій поділяють на промислово-виробничий (персонал основної діяльності) та персонал непромислових організацій, що перебувають на балансі промислового підприємства (персонал неосновної діяльності) [16, с. 57].

Робітників за рівнем кваліфікації, виконуваними роботами та термінами підготовки поділяють на чотири групи (табл. 2.1) [14, с. 56].

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів і службовці характеризується рівнем освіти та досвідом роботи на певних посадах і, згідно Н. А. Сафронової, включає такі групи, як [14, с. 57]:

? найвищої кваліфікації (це працівники, що мають наукові ступені та звання);

? вищої кваліфікації (це працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом);

? середньої кваліфікації (це працівники із середньою спеціальною освітою та певним досвідом роботи);

? практиків (це працівники, що обіймають певні посади, але не мають спеціальної освіти).

Таблиця 2.1

Класифікація робітників за рівнем і терміном їхньої підготовки

У складі персоналу підприємства можуть бути постійні працівники, сезонні і тимчасові. Є такі, що зайняті повний робочий день, інші працюють у режимі неповного робочого дня або тижня. Одна людина може працювати на двох підприємствах на засадах сумісництва. При цьому основним місцем роботи вважається те підприємство, де зберігається трудова книжка працівника.

Підприємство може приймати на навчання, підвищення кваліфікації, стажування тощо учнів, студентів-практикантів, стажистів з інших підприємств, але ці люди до складу персоналу не входять, хоча клопотів, пов’язаних з їхнім перебуванням на підприємстві, може бути багато. Можливо, саме це впливає на рішення керівництва підприємств відмовити у прийнятті на практику студентів денної та заочної форми навчання.

Багатьом підприємствам не лише в Україні, а й в усьому світі, бракує висококваліфікованих, ініціативних, з творчим потенціалом працівників усіх посадових рівнів, але в першу чергу менеджерів зі стратегічним мисленням і вмінням ефективно вирішувати тактичні завдання.

Вже тривалий час на ринку праці існує дисбаланс між попитом і пропозицією професій: випускники шкіл надають перевагу таким спеціальностям, як політологія, правознавство, філологія, туризм, соціальна робота і управління, юридична та економічна наука, тоді як ринок праці потребує кваліфікованих інженерів, учителів, медиків, токарів і слюсарів. Найпопулярнішими професіями, на які сьогодні спостерігається попит у роботодавців, є професії висококваліфікованих робітників – слюсарів, токарів, електрогазозварників, водіїв, робітників з ремонту електричного обладнання та інших представників робітничих професій. Залишається великим попит на фахівців вищого рівня, топ-менеджерів, а також економістів, менеджерів, лікарів, інженерів з відповідним досвідом роботи та високим рівнем кваліфікації та ІТ-фахівців.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
3. III. Ризики виробничого травмування та професійних захворювань механізаторів, допоміжного персоналу та сторонніх осіб при експлуатації сільськогосподарської техніки
4. IV група- показники надійності підприємства
5. IV класифікація боргу.
6. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
7. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
8. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
9. V розділ. Товарна політика підприємства
10. V. Класифікація і внесення поправок
11. V. Класифікація рахунків
12. WEB - сайт підприємства в Інтернет

Переглядів: 2723