Основні принципи проектування службових приміщень та правила проектування робочого місця

Збереження високих показників продуктивності праці персоналу та досягнення стану помірного навантаження на робочу силу його працівників у процесі роботи великою мірою досягається шляхом правильного проектування індивідуальних робочих місць та службових приміщень загалом.

Вирішення задачі проектування взаємодії людини і техніки в умовах виробничого середовища (службових приміщень) на високому рівні може бути досягнуте на основі врахування тих зв’язків, які реально існують між технікою, технологією виробництва та умовами праці.

Робота з проектування службових приміщень має відповідати принципам ергономічності, науковості, естетичності, економічності та ін.

Існує ряд обмежень при проектуванні робочих місць. Так, при проектуванні робочого місця та використанні антропометричних даних не рекомендується:

? розраховувати параметри робочих місць та обладнання на основі тільки середніх арифметичних значень антропометричних ознак;

? використовувати антропометричні дані 20–25-літньої давнини;

? використовувати джерела (довідники і т.д.), у яких не зазначений рік збору даних, стать, вік, національність і т.д.;

? використовувати розміри тіла, обмірювані в положенні стоячи, при розрахунках параметрів робочих місць, призначених для роботи сидячи;

? виділяти основні і другорядні антропометричні ознаки, тому що вся їх безліч однаково необхідна;

? одержувати основні ергономічні ознаки шляхом додавання окремих класичних розмірів.

Загальні правила розрахунку параметрів робочих місць полягають у наступному [6]:

1. Визначається характер контингенту працюючих, для яких призначене робоче місце та проектоване обладнання (чоловіки або жінки, національність, вік і т.д.).

2. Визначається обсяг (у %) сукупності працюючих, розмірам тіла яких повинне відповідати проектоване обладнання, а потім його верхня і нижня границі.

3. Вибирається антропометрична ознака, що має бути основою для розрахунків тих або інших параметрів робочого місця і буде враховувати функціональне значення параметра виробничого обладнання, робоче положення тіла працюючого і пози, стать, вік, національність і т.д.

4. Вибираються границі (верхнього або нижнього) обсягу обстежуваної сукупності працюючих, достатні для надійного визначення параметра робочого місця.

5. При розрахунку різних параметрів обладнання і робочих місць використовують граничні значення антропометричних ознак, що відповідають верхній і нижній границі або обом одночасно обраного обсягу чисельності обстежуваних працюючих – частіше 5 або 95 перцентилям. Так, більшість нерегульованих параметрів робочих місць по висоті розраховують виходячи зі значень антропометричних ознак, що відповідають 95-му перцентилю тієї групи працюючих, у якої використовуваний для розрахунків розмір тіла має найбільше значення і т.д.

6. Знаходять числове вираження граничного значення антропометричної ознаки, характерної для вибіркової сукупності. Числові значення антропометричних ознак, що відповідають 1, 5, 50, 95, 99-му перцентилям, надані в антропометричних атласах і нормативних документах.

7. За бази відліку при вимірі габаритних параметрів робочого місця у цілому приймають уявлені обмежувальні площини, що торкаються до найбільш виступаючих усередину вільного робочого простору точок елементів робочого місця, що обмежує розмах рухів і проходів (органи управління і т.д.).

8. Виміри та розрахунки компонувальних параметрів варто проводити, розрізняючи серед них такі групи: параметри досяжності у моторному просторі; висота робочої поверхні, сидіння і підставки для ніг та їхнє співвідношення; параметри групування органів управління на панелях пультів, щитків, параметри проходів та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні чинники ефективності діяльності персоналу та завдання регулювання трудової діяльності працівників підприємства	\|	Регламентування діяльності посадових осіб. Розподіл посадових повноважень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.