Поняття мобільності та руху персоналу. Основні процеси руху персоналу

Ринкові умови діяльності підприємств потребують прийняття оптимальних управлінських рішень щодо визначення обсягів виробництва, обрання цільових ринків реалізації продукції, забезпечення прибуткової діяльності та стабільного фінансового стану підприємства, що передбачає оптимальне поєднання та ефективне використання всіх ресурсів підприємства.

Мобільність персоналу – кількісні і якісні зміни зайнятості на підприємстві внаслідок надходження працівників до нього, внутрішніх змін змісту праці на робочих місцях, робочих місць працівників, а також звільнення працівників з підприємства з різних причин [14, с. 478].

Під рухом персоналу розуміють зміну працівником територіального розміщення чи характеру робочого місця для постійної роботи. Остання обставина відрізняє рух кадрів від зміни робочих місць у рамках організації праці, коли протягом зміни працівник може бути зайнятий послідовно на двох і більш робочих місцях з метою більш повного завантаження, зниження монотонності праці і т.д.

З-поміж основних видів руху персоналу на підприємстві виокремлюють:

? плинність (звільнення і набір нових працівників);

? демографічний (плановий) рух;

? внутрішньовиробничий рух: міжцеховий, міжпрофесійний, кваліфікаційний.

Існує велика кількість підходів до класифікації факторів руху персоналу. У найбільш загальному виразі фактори руху персоналу поділяють на такі групи:

1) ті, які формуються на самому пiдприємствi (розмір заробітної плати, умови праці, рівень автоматизації праці, перспектива професійного росту i т.д.);

2) особисті фактори (вік працівника, рівень його освіти, досвід роботи i т.д.);

3) зовнiшнi по відношенню до підприємства фактори (економічна ситуація в країні або регiонi, сiмейнi обставини, поява нових підприємств i т.д.).

За класифікацією В. Р. Весніна виокремлюють такі суб’єктивні і об’єктивні фактори руху персоналу:

? біологічні (погіршення стану здоров’я);

? виробничі (скорочення штату);

? соціальні (досягнення пенсійного віку);

? особисті (сімейні обставини);

? державні (призив на військову службу військовозобов’язаних) та ін.

Масштаби, напрями і форми мобільності працівників, на думку Ф. І. Хміля, залежать від таких чинників, як:

? середовище діяльності підприємства (ситуація на локальному ринку праці; господарська кон’юнктура; норми, що регулюють трудові правовідносини; житлові умови працівників і умови добирання до місця праці);

? трудове середовище підприємства (місце розташування підприємства, його розміри і вид економічної діяльності, до якого воно належить; пропоновані умови праці та її оплати; можливість професійного розвитку; соціальні відносини);

? особистісно-ділові якості працівників (цілі, професійні вимоги, вік, стать, освіта, громадянський стан тощо).

Основними процеси руху кадрів є:

? уведення працівника в посаду, адаптація;

? професійні переміщення: ротація, підвищення по службі, пониження на посаді тощо;

? звільнення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Створення й підготовка резерву на заміщення вакантних посад керівників	\|	Необхідна та надлишкова плинність персоналу, фактори, що їх зумовлюють. Потенційна і реальна плинність персоналу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.