• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Матеріали для складання проекту рекультивації земель . Вибір напряму рекультиваційних робіт

У проекті рекультивації територій мають бути розглянуті і вирішені наступні питання:

- напрям рекультивації і передбачуване цільове використання рекультивованих земель (сільське господарство, лісове господарство, промислове або цивільне будівництво );

- загальна організація робіт з рекультивації і порядок ведення робіт;

- дані послідовності операцій і розрахунок об'ємів грунтово-рослинних грунтів, що підлягають зняттю і подальшому використанню для рекультиваційних робіт або зберіганню ;

- структура механізації рекультиваційних робіт, а також число виїмкового, транспортного, відвального та допоміжного устаткування;

- визначення необхідних площ для розміщення відвалів рослинного грунту і вибір їх місця розташування ;

- календарний план поетапного вилучення і повернення земельних територій.

Проект повинен включати кошториси на рекультивацію, порядок фінансування, можливе збільшення собівартості корисних копалин від додаткових витрат на рекультивацію. При розробці проектів рекультивації порушених земель можуть бути розглянути два випадки:

- рекультивація порушених земель, потреба в яких відпала;

- рекультивація земель на діючих підприємствах та на тих підприємствах. які проектуються.

У першому випадку для складання проекту рекультивації необхідні наступні дані:

- характеристика порушених земель та їх вплив на довкілля, топографічна зйомка району порушених земель, характеристики порід тощо;

- результати гідрологічних дослідженнь;

- особливості та можливості природного самозаростання відвалів;

- об’єми розкривних пород і відходів виробництва, що складуються у відвали і можуть бути використані повторно;

- границі та площі зон шкідливого впливу порушених земель і оцінка їх впливу на довкілля;

- технічні умови на біологічну рекультивацію.

У другому випадку початкові дані повинні бути представлені наступним чином:

- положення гірничого підприємства по агрокліматичному району;

- перспективи розвитку підприємства (календарні плани проведення гірничих робіт);

- прогноз авідведення земель на перспективу;

- плани і карти землекористувачів;

- характеристика грунтового покриву площ, що входять в земельний відвід підприємства;

- можливість використання знятого родючого шару грунту для поліпшення родючості малоцінних земель;

- характеристика гірничотехнічних умов родовища і вимоги до формування порушених земель, що забезпечують наступну рекультивацію;

- картограма розміщення гірничих порід у розкривній товщі з різними агрохімічними властивостями;

- характеристика гірничих порід, що виносяться на поверхню відвалу в умовах природного зволоження;

- придатність порід для біологічного освоєння і забудови (згідно прийнятим класифікаціям);

- анналіз гідрологічних умов місцевості;

- технічні умови на біологічну рекультивацію.

Основними чинниками, що обмежують можливість біологічного відновлення, являються кислотність, засоленість, мала забезпеченість поживними речовинами, механічний склад і обводнює порід.Тому потрібно визначення придатності розкривних порід для біологічної рекультивації. Для цього необхідно проводити наступні аналізи:

- агрохімічний - визначає вміст органічних речовин в грунтах, міру і характер засолення грунтів, кислотність;

- гранулометричний - визначає механічний склад грунтів з метою поліпшення їх фізичних властивостей, водоутримуючу здатність грунту, накопичення і утримання поживних речовин і чинники грунтоутворюючого процесу.Залежно від гранулометричного складу проводиться класифікація грунтів за їх механічними і агрохімічними властивостями;

- спектральний – установлює наявність хімічних елементів в грунтах, що обмежують ріст рослин.

На відпрацьованих ділянках гірських робіт також необхідно проводити обстеження з метою визначення придатності розкривних порід для рекультивації.

При вирішенні питання раціонального повторного використання рекультивованих земель велике значення має правильний вибір напряму відновних робіт на порушених землях, що дозволяє надалі відтворити порушений ландшафт і забезпечити відновлення частково втраченої при гірських розробках флори району родовища.

На підставі практичного вітчизняного і зарубіжного досвіду по відновленню земель, порушених гірськими роботами, можуть бути виділені наступні головні напрями рекультиваційних робіт :

- сільськогосподарська рекультивація - відновлення територій для подальшого використання їх під ріллю, сади, луги, пасовища;

- лісова рекультивація - створення на відновлених територіях лісонасаджень різного цільового призначення (протиерозійних, водозахисних, зелених санітарно-захисних зон, лісопарків і парків, лісорозсадників для створення в майбутньому лісів промислового значення);

- використання відпрацьованих кар'єрів під різні водойми, водосховища, водні басейни в зонах відпочинку, ставки для рибництва тощо;

- використання відновлених територій під промислове або житлове будівництво.

Усі напрями рекультивації повинні відповідати найбільш раціональному і ефективному використанню територій і природних ресурсів району. При рекультивації відвалів порожніх порід для відновлення порушених ландшафтів можуть бути рекомендовані наступні напрями освоєння відвалів на діючих і проектованих гірничорудних підприємствах.

1.Для сільськогосподарського використання:

- при нанесенні грунтового шару на сплановану поверхню відвалів, утворену рихлими нетоксичними породами;

- без нанесення грунтового шару за наявності на поверхні потенційно родючих покриваючих порід для використання їх під косовиці.

2. Під посадку садів - при формуванні відвалів у верхній частині потенційно родючими породами.

3. Під посадку лісу :

- на придатних породах;

- на малопридатних і непридатних породах при нанесенні потенційно родючих різниць на поверхню для поховання токсичних непридатних для рослин порід.

4. Під промислову забудову об'єктів гірничорудного підприємства.

5. У разі придатності за біологічними властивостями розкривних порід для рекультивації родючий шар грунту, що знімається, може бути спрямований на підвищення родючості прилеглих найближчих до гірського підприємства малородючих земель.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
3. III Етап: Складання карти ризиків авіакомпанії й ранжирування виявлених ризиків
4. III. КРИТЕРІЇ ДОПУСКУ ДО СКЛАДАННЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ (ЕКЗАМЕНУ).
5. III. Основні обов'язки робітників та службовців
6. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
7. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
8. IV. ВИБІР КОНТРОЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ТА ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
9. IV. ВИСТАВКА ТА ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ
10. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
11. V. Робоче проектування та авторський нагляд.
12. VII. Етап проектування

Переглядів: 700