• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення глибини зони зараження в залежності від еквівалентній кількості НХР

Розрахунок глибин зон хімічного зараження первинною (вторинною) хмарою при аваріях на технічних ємностях, сховищах та транспорті проводиться за допомогою таблиці 5.3, 5.9

У таблиці 5.3 приведені максимальні значення глибин зон зараження первинною Г₁ або вторинною Г₂ хмарою НХР , які визначаються у залежності від еквівалентної кількості НХР та швидкості витру. Глибини зон зараження для первинної і вторинної хмари за таблицею 5.3 визначаються окремо.Для цього у таблиці в першої строки знаходять значення еквівалентної кількості а в першому стовпці значення швидкості вітру – на перетинанні цих параметрів знаходять глибину зони (рисунок 5.1).

При відсутності в таблиці точного значення еквівалентної кількості НХР величину глибини знаходять інтерполюванням. Наприклад, у первинну хмару перейшло 6.8 тон НХР. Швидкість повітря 4м/с. Визначить глибину.

В таблиці 5.3 для еквівалентної кількості НХР приведені тільки глибини для 5 і 10 тон. Для швидкості повітря 4м/с глибина для 5тон дорівнює 4.36 км. Знайдемо, яка кількість кілометрів глибини дорівнює 1.8 тонам(це різність проміж нашою кількістю - 6.8т. і табличною – 5т.). Глибина для 10 т. в таблиці – 6.46 км., найдемо різницю глибин між 10 і 5 тонами і розділимо її на 5тон( це різниця між 10 і 5 тонами). Отримаємо: (6.46 – 4.36)/ (10 – 5) = 0.42. Така глибина приходиться на кожну тону еквівалентної кількості. Тоді на 1.8 тони приходиться: 0.42 * 1.8 = 0.756 км. Загальна глибина складає 4.56 + 0.756 = 5.316 км.

Рисунок 5.1 – Схема визначення глибини зони хімічного зараження

Повна глибина зони зараженняГ_п (км) визначається за формулою:

деГ¹ – найбільший, Г^ІІ – найменший з розмірівГ₁іГ₂.

Отримане значення Г_п порівнюється з максимально можливим значенням глибин перенесення повітряних мас при різних швидкостях вітру (таблиця 5.9). За кінцеву величину приймаємо менше значення.

Приклад 5.1.1 На хімічно небезпечному об’єкті сталася аварія на технічному трубопроводі з рідким хлором. Кількість рідини, яка витекла, не встановлена. У технічній системі знаходилося 40 тонн зрідженого хлору.

Метеоумови: швидкість вітру – 5 м/с, t_пов = 0°С, ізотермія. Визначить глибину розповсюдження хмари за час після аварії 4 години і тривалість дії джерела. Розлив НХР вільний.

Розв’язування: Так як кількість викиду не встановлена, приймаємо її рівною 40 тонам (згідно з прийнятим допущенням 1)

- Визначаємо еквівалентну кількість речовини в первиннійхмарі:

- Визначаємо час випаровування хлору з площі розливу за формулою:

Так як час випаровування хлору менше часу, який минув після аварії, то для визначення коефіцієнту К₆ приймається час випаровування. Оскільки він менше 1 години, то значення К₆ беремо для одної години. В даному випадку К₆ = 1.

- Визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:

- По таблиці 5.3 визначаємо глибину зони зараження первинною хмарою:

- Інтерполюванням знаходимо глибину зони зараження дляQ_Є2 = 11,8 m:

- Знаходимо повну глибину зони зараження:

Глибина зони зараження хлором у результаті аварії може скласти 6,84км.Тривалість дії джерела зараження – близько 40 хвилин.

Приклад 5.1.2 Оцінити: на якій відстані буде небезпека для населення при утворенні зони хімічного зараження у випадку руйнування ізотермічного сховища аміаку ємністю 30000 т.

Ємність обвалована на висоту 3.5 м. Температура повітря 20°С. Час від початку аварії – 4 години.

Розв’язування:

Оскільки метеоумови і кількість викиду невідомі, то приймаємо: метеоумови — інверсія, швидкість вітру — 1 м/с.

1) визначаємо об’єм викиду НХР - він дорівнює загальній кількості речовини, котра вміщується в ємності 30000 тонн;

2) визначаємо еквівалентну кількість НХР яка перейшла в первинну хмару:

Q _Є1 = 0.01* 0.04 * 1 * 1 * 30000 = 12 тонн

3) час випаровування аміаку за швидкості вітру 1 м/с:

Оскільки час випаровування аміаку складає 90 годин, то для визначення коефіцієнту К₆ беремо 4 години (згідно з прийнятим допущенням 3), за таблицею 5.7 він дорівнює 3.03.

4)

5) за таблицею 5.3 знаходимо глибину для первинної і вторинної хмари:

6)Порівнюємо знайдені значення Г₁ таГ₂ з максимально можливим значенням глибини перенесення повітряних мас за чотири години(таблиця 5.9), яка складає 20 км. Приймаємо кінцеву глибину зони зараження рівною 20 км.

Читайте також:

1. A) Оцінка захисних споруд за ємністю – визначення коефіцієнта Квм.
2. CMM. Визначення моделі зрілості.
3. I визначення впливу окремих факторів
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
8. А) Визначення захисних властивостей, якими володіє сховище, за захисту від іонізуючого випромінювання.
9. А) Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм
10. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
11. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
12. А.1.1. Розрахунок кількості автомобілів, що обслуговуються на СТОА за рік

Переглядів: 829