МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Методичні рекомендаціїДати визначення понять „пізнання” та „знання”. Показати зв’язок пізнавальної діяльності з рівнем суспільно-історичного розвитку людства та з практикою, виділити знання як продукт суспільно-трудової і розумової діяльності людей, що ідеально відтворюються у мовній формі об’єктивно-закономірних зв’язків практично перетвореного об’єктивного світу. Охарактеризувати види пізнання: життєво-досвідне, наукове, мистецьке, релігійно-містичне, екстрасенсорне. Проаналізувати особливості процесу пізнання на чуттєвому та раціональному рівнях. Означити форми чуттєвого відображення дійсності, дати визначення таких понять як відчуття, сприймання та уявлення. Окреслити форми раціонального, абстрактно-логічного пізнання, висвітливши його компоненти: мислення, поняття, судження, умовивід, категорії, розуміння, пояснення. Приділити увагу проблемі інтуїції у пізнавальному процесі, зосередити увагу на таких її інтуїції як безпосередність, несподіваність, неусвідомленість шляхів одержання нового знання. Вказати на особливості наукового пізнання та його відмінності від стихійно-емпіричного. Охарактеризувати емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, з’ясувати суть таких форм наукового пізнання як проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія, закон. Назвати основні методи наукового пізнання та розкрити їх специфіку. Слід зазначити, що існують специфічні методи, які застосовуються на емпіричному рівні пізнання (спостереження, експеримент, вимірювання) і методи, властиві рівню теоретичному (аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, метод сходження від абстрактного до конкретного, єдності логічного ті історичного). Заслуговують на увагу загальнонаукові методи пізнання, які використовуються на обох рівнях: аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування, узагальнення, аналогія, моделювання, ідеалізація. Проблемні питання та завдання для дискусії 1. Покажіть зв’язок між процесом пізнання та діяльністю. 2. Охарактеризуйте позиції гностицизму, агностицизму та скептицизму щодо можливостей людського пізання.. 3. Що вивчає гносеологія і як формулюється її основне питання? 4. На яких основоположеннях ґрунтується сучасна наукова гносеологія? 5. У чому полягає діалектичний взаємозв'язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в процесі пізнання? 6. Чому заблудження є постійним супутником істини в процесі пізнання? 7. Який зв’язок існує між істиною та заблудженням? 8. Через які поняття сучасна гносеологія конкретизує традиційну концепцію істини? 9. Завдяки яким своїм суттєвим характеристикам саме практика є основним критерієм істини? 10. У чому полягає діалектика абсолютності і відносності практики як критерію істини? 11. Що означає твердження: істина суб’єктивна за формою, але об’єктивна за змістом? 12. Завжди можна знайти такі твердження, які неможливо ні довести, ні спростувати експериментально. Чи не суперечить це тезі про практику як критерій істини? 13. Розкрийте значення методологічної свідомості для сучасної науки. 14. Які методи філософського пізнання є найавторитетнішими у сучасній філософії? 15. Яким є зв'язок парадигми філософського мислення із методологією? Читайте також:
|
||||||||
|