Проведення клініко-експериментальних досліджень є важливим етапом дипломної роботи. Воно передбачає:
- формулювання нульової гіпотези, яка відкидає наявність ефекту в популяції (тобто різниця середніх дорівнює нулю, тому вірогідність не доведена);
- дотримання правил формування дослідних та контрольної груп тварин за принципом пар-аналогів (в кожній групі не менше 5 тварин) або збалансованих груп (груп-аналогів, чисельність у кожній групі не менше 10 тварин);
- відмінності за тим чи іншим показником у тварин-аналогів не повинні перевищувати 5%;
- під час проведення досліду тварини всіх груп повинні знаходитись в однакових умовах годівлі та утримання;
- для тварин дослідних груп створюють додаткові фактори (призначають різні лікувальні чи профілактичні засоби тощо), що впливають на стан тварин чи перебіг їх захворювання. При цьому враховують всі зміни у тварин експериментальної групи, порівнюючи їх з контрольною;
- важливим моментом контролю за станом тварин дослідних та контрольної груп є реєстрація даних клінічного дослідження (температури тіла, частоти пульсу та дихання, стану видимих слизових оболонок, лімфовузлів та ін.), яке проводять в одні й ті ж години доби, до годівлі та напування тварин;
- зважування тварин здійснюється в ранкові години до їх годівлі;
- кров для морфологічних і біохімічних досліджень беруть до годівлі тварин і проводять їх не пізніше 24 годин після взяття проб;
- дослідження молока, молозива і сечі здійснюється на протязі перших годин після взяття проб;
- для копрологічних досліджень кал беруть індивідуально за допомогою приладу для взяття фекалій у тварин;
- строки і кратність лабораторних досліджень регламентуються відповідними методиками та настановами Державної ветеринарної та фітосанітарної служби;
- статистичну обробку цифрових даних проводять обов’язково з визначенням таких показників згідно типу розподілу (нормальний чи ні): М – середньої, m – помилка середньої, Р – достовірність результатів, а також за необхідності визначити коефіцієнт кореляції – r.