Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні

У водному середовищі відкладання осадочного матеріалу залежить від розміру та густини частинок. Крупний матеріал осідає значно швидше і ближче до джерел зносу, дрібний – може переноситись досить довго й далеко. Зокрема, встановлено, якщо швидкість вільного падіння частинок буде менша від швидкості течії, частинка переноситься, а якщо швидкість падіння частинки більша від швидкості потоку, то вона осідає. Частинки з різною густиною також осідають по-різному. При рівних розмірах уламкові зерна значно швидше осідають, ніж органічні тканини рослин і тварин, густина яких майже однакова з густиною води.

Певний вплив на осідання частинок має в’язкість води, яка зростає при зниженні температури, підвищенні солоності та концентрації колоїдних частинок.

Швидкість осідання, зокрема, алевритових і більш дрібних частинок можна виразити формулою Стокса

,

де: V – швидкість осідання частинок; r – радіус частинок; d1 – густина частинок; d2 – густина води; µ – в’язкість води; g – прискорення вільного падіння.

Дана залежність в основному стосується круглих частинок, всі інші форми (призматичні, лускуваті, пластинчасті) осідають повільніше.

Колоїдний матеріал осідає після його коагуляції, яка відбувається при взаємодії частинок із протилежними зарядами, під впливом радіоактивного опромінення, внаслідок зміни середовища. При спокійній гідродинаміці осідання відбувається поблизу місця осідання, в рухомій на значних віддалях.

Розчини та гази перш чим перейти в осадок , в результаті життєдіяльності організмів і фізико-хімічних факторів переходять у тверду фазу.

Швидкість накопичення осадків у водному середовищі коливається у широких межах, від долів мм до декількох десятків см/рік. Найменші швидкості осідання в центральних ділянках океанів – 0,006-0,008 мм/рік.

Високі швидкості накопичення осадків у дельтах великих гірських рік, а також високо-мінералізованих басейнах (до 20 см/рік). Чим більша площа басейна, тим менша швидкість накопичення.

Осідання частинок в атмосфері відбувається при зменшенні швидкості вітру. Більш крупні піщані частинки осідають на континенті, або у прибережній частині морів і океанів. У пустелях, напівпустелях формуються дюни, бархани, пилуваті частинки виносяться в моря та океани, де часто є основною складовою частиною осадків. В областях із вулканічною діяльністю розноситься та осідає вулканічний кластичний матеріал. Швидше накопичується осадочний матеріал у геосинклінальних областях ніж на платформах.

Накопичення матеріалу, який переноситься льодом, відбувається на суші у вигляді морен, флювіогляціальних та інших відкладів в прибережних частинах морів та океанів, і навіть у відкритих, далеко від берега басейнах, куди цей матеріал відноситься айсбергами.

Льодовикові відклади характеризуються поганою відсортованістю у вигляді кутуватих валунів, щебеню, дресви та їх сумішей, часто зцементованих піщаним та глинистим матеріалом.

Найбільше накопичується осадочного матеріалу при обвалах, осипах, в дельтах крупних рік.


Читайте також:

  1. II. Вивчення нового матеріалу
  2. II. Вивчення нового матеріалу
  3. II. Вивчення нового матеріалу
  4. II. Вивчення нового матеріалу.
  5. II. Вивчення нового матеріалу.
  6. II. Вивчення нового матеріалу.
  7. II. Вивчення нового матеріалу.
  8. II. Вивчення нового матеріалу.
  9. II. Вивчення нового матеріалу.
  10. II. Вивчення нового матеріалу.
  11. II. Вивчення нового матеріалу.
  12. II. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 405

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.