Федералістська теорія європейської інтеграції

Автор ідеї – міністр закорд.справ Німеччини Йошка Фішер

Зміст традиційної федераліст концепції полягає в ідеї об'єднання Європи на основі федеративного принципу, який передбачав підпорядкування нац та регіональних органів управління спільним наднац структурам. Розглядаючи єдину Європу як основну й кінцеву мету своєї діяльності, європейські федералісти використовували такі аргументи, як історична та культурна єдність народів, що проживали на континенті, необхідність забезпечення миру й демократії, а також вирішення економ, політ та ін проблем, що виходили за межі компетенції нац держави. Можна виділити два основних методи досягнення федералістських цілей: кооперативний та інтеграційний. Кооперація представляє собою спільні дії держав, спрямовані на узгодження питань, що представляють, спільний інтерес. Рішення та угоди приймаються лише одностайно і мають силу лише для тих держав-членів, що їх і схвалили. В конституц плані корпоративним органам делегується незначна частка внутр повноважень держави, необхідна для впровадження узгоджених дій у життя. Інтеграція, напроти, передбачає делегування права прийняття рішень органам управління, функціонери яких не представляють інтереси країн, громадянами яких вони являються. Рішення інтеграційних органів мають виконуватися без подальших узгоджень і обговорень у національних законодавчих органах, що веде до формування нової юридичної структури наднац характеру, повноваження якої практично перевищують повноваження національних законодав та виконавч структур. Таким чином, різниця між двома підходами федералістської теорії полягає, у інституційно-юридичній формі європейського об'єднання, заснованій на принципі розподілу влади.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етапи розширення ЄС за П.Савоною та Ж.Карло	\|	Функціональна теорія європейської інтеграції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.124 сек.