Два джерела сировини, один ринок

Вебер підійшов до проблеми, де є два джерела сировини й один ринок, розглянувши перевагу від розташування виробничого підприємства щодо цієї ситуації з трьома кінцевими пунктами (терміналами). Тепер вплив характеристик сировинного матеріалу на транспортні витрати ускладнюється наявністю двох джерел сировини.

Вебер представив у формалізованому виді вплив місця розташування відносних ваг продуктів і транспортних витрат, що виходять у результаті, у різних терміналах через матеріальний індекс – відношення суми ваги локалізованих сировинних матеріалів до ваги готових продуктів. Якщо це відношення перевищувало 1, то місце розташування підприємства з мінімальними витратами рухалося від ринку в напрямку до джерел цієї сировини.

Щоб визначити, яке із джерел сировини є місцем розташування з мінімальними витратами, коли матеріальний індекс більше 1, Вебер прийшов до висновку, що виявляється взаємне притягання ваги локалізованого сировинного матеріалу. На завершення він запропонував ввести ваговий індекс місця розташування (англ. location weight index, LWI), що він визначив як відношення ваги матеріалів у терміналі до ваги кінцевого продукту. Тоді місцем розташування з мінімальними загальними транспортними витратами буде те джерело сировини, у якому індекс LWI більше, ніж сума інших LWI. Уявимо плоску пластину, на якій розташовуються ринок і джерела сировини у виді трикутника. Просвердлимо отвір у кожному терміналі і пропустимо шнур крізь кожен отвір. До одного кінця кожного шнура в терміналах прикріпимо вантаж з вагою, що відповідає вазі локалізованого сировинного матеріалу і вазі готового продукту. Потім зв'яжемо разом інші кінці шнура у вузол нагорі пластини. Якщо вантажі відпустити, то вузол під впливом відносних сил їх місць розташування стане переміщуватися і остаточна точка зупинки вузла є оптимальне місце розташування заводу.

Допустимо знову, що транспортна ставка перевезення постійна за вагу/відстань, наприклад, за т/милю. Спробуємо визначити оптимальне місце розташування заводу для кожної з чотирьох ситуацій, представлених на рис. 1.2.

У прикладі А на рис. 1.2 компанія об'єднує усюдисущий сировинний матеріал вагою 4 кг із двома видами локалізованих сировинних матеріалів з вагою 4 кг і 2 кг. Матеріальний індекс дорівнює (4 + 2) + 8 = 3/4, що менше 1. Це говорить нам, що місцем розташування з мінімальними транспортними витратами є ринок. У цьому прикладі очевидний вплив усюдисущої сировини, що притягує місце розташування заводу до ринку, як це було в попередньому прикладі з одним ринком. (Можна перевірити висновок з цього прикладу, а також висновки з наступних прикладів, прийнявши відстані між кожною парою терміналів і транспортні ставки, а потім розрахувавши загальні транспортні витрати для різних місць розташування заводу.)

У прикладі В на рис. 1.2 зображена ситуація, коли компанія використовує у виробничому процесі два чистих сировинних матеріали. Матеріальний індекс складає (2 + 2)/4= 1, і ми дійдемо висновку, що оптимальним місцем розташування заводу є ринок. У будь-якому іншому місці розташування заводу повинна буде збільшитися відстань транспортування товарів, і, отже, це було би місце розташування з більш високими витратами.

У прикладі С обидві сировини втрачають вагу при обробці. Матеріальний індекс складає (2 + 3) /1/2 = 10, і ми робимо висновок, що місце розташування має бути не на ринку, а поблизу родовища сировини. Щоб визначити конкретне розташування родовища, ми використовуємо ваговий індекс місця розташування (LWI). Так, індекс LWI для джерела R₁ дорівнює 2 / 1/2 = 4, для R₂ він дорівнює 3 / 1/2 = 6, і для пункту М він становить 1/2 / 1/2=1. (Індекс LWI для термінала на ринку завжди дорівнює 1). Потім ми порівняємо показник LWI для одного термінала із сумою інших терміналів і знайдемо, шо LWI для R₂ більше, ніж сума інших (6 > 4 + 1). Наш висновок – місце розташування заводу буде пересуватися в напрямку до джерела сировини R,.

Останній приклад D знову включає два види сировинних матеріалів, що утрачають вагу, але оптимальне місце розташування не знаходиться в жодному з цих трьох терміналів. Матеріальний індекс (4 + 4) / 3 = 2 2/3 говорить нам, що не слід розташовувати завод на ринку. Показники LWI такі: R₁ =4/3, R₂=2/3, і М = 1. Немає показника LWI, що перевищує суму інших, і робиться висновок, що не потрібно розташовувати завод у кожному з цих терміналів; оптимальне місце розташування знаходитиметься десь усередині цього трикутника.

Ми можемо визначити оптимальне місце розташування для прикладу D, оцінивши загальні витрати транспортування в нашому прикладі, що наша компанія буде мати при альтернативних місцях розміщення усередині цього трикутника. Однак для розгляду більше двох джерел включається більш складний математичний процес. При визначенні місця розташування виробничого підприємства з великим числом джерел сировини і великим числом ринків може допомогти мережна техніка обчислень, що, власне кажучи, представляє поширення підходу Вебера.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Один ринок, одне джерело сировини	\|	Фактори труда й агломерації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.