Основні принципи переміщення через митний кордон товарів та транспортних засобів

Основні принципи переміщення через митний кордон товарів та транспортних засобів встановлено у гл. 13 МК України.

Згідно зі ст. 95 МК України переміщення здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися через спеціально визначені пункти пропуску на митному кордоні. Перелік таких пунктів затверджує Кабінет Міністрів України^[22].

За ст. 96 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України товари:

1) заборонені до ввезення в Україну;

2) заборонені до вивезення з України;

3) заборонені до транзиту через митну територію України;

4) щодо яких не було здійснено митне оформлення;

5) які переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог МК України та інших законів України.

До переміщення через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях забороняються культурні цінності.

Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, прийнятим 16 квіт. 1991 р.^[23], забороняється експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу; імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров’ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища; імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду і т.п., які суперечать відповідним нормам Конституції України; експорт та імпорт товарів, який здійснюється з порушенням прав промислової та інтелектуальної власності.

На окремі товари можуть запроваджуватися обмеження в разі їх переміщення через митний кордон України (товарні обмеження). Пропуск таких товарів здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції.

Переліки товарів, переміщення яких через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів, а також порядок видачі таких дозволів та органи державної влади, уповноважені їх видавати, визначає Кабінет Міністрів України.

Обмеження можуть бути встановлені в торгівлі з окремими групами країн (географічні обмеження); обмеження можуть діяти впродовж визначеного строку (обмеження за часом).

Обмеження переміщення можуть встановлюватися в актах вітчизняного, а також у джерелах міжнародного права: міжнародних договорах, рішеннях міжнародних організацій (про режим міжнародних санкцій тощо). Про існування обмежень Держмитслужба України повідомляє регіональні митні органи.

Щодо актів українського законодавства, які встановлюють обмеження на ввезення чи вивезення товарів, то підставою для їх прийняття є інтереси економічної політики; захист економічної основи суверенітету; захист внутрішнього споживчого ринку; відповідний захід на дискримінаційні акти іноземних держав та їх союзів; виконання міжнародних зобов’язань тощо. Прикладом введення таких обмежень є постанови Уряду України з цих питань, які приймаються щорічно. З метою формування раціональної структури експорту та імпорту окремих видів товарів і виконання відповідних міжнародних угод ними встановлюються кількісні обмеження шляхом введення квотування товарів, ліцензування залежно як від обраного режиму переміщення (експорт чи імпорт), так і від укладених міжурядових угод, що мають економічний характер (наприклад, експорт визначених видів товарів у окремі держави та їх союзи), або на підставі міжнародних договорів та рішень міжнародних організацій (наприклад, експорт / імпорт озоноруйнівних речовин згідно з Монреальським протоколом)^[24].

Законом України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” від 15.03.1995 р.^[25] заборонено ввезення особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до списків № 1, 2, обіг яких в Україні заборонено згідно з законодавством, а також передбачено, що обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до списку № 3, допускається лише в цілях, передбачених ст. 7 цього Закону.

Законом України “Про брухт” від 05.05.1999 р.^[26] заборонено експорт брухту та відходів кольорових металів; експорт металобрухту, який утворився у військових частинах, військових установах, військових навчальних закладах Збройних Сил України та інших військових формуваннях, експорт списаних на металобрухт агрегатів машин, кораблів, плавзасобів, військової техніки, рухомого складу залізничного транспорту в нерозібраному вигляді; експорт брухту легованих чорних металів (легованого металобрухту). Вивезення за межі митної території України як давальницької сировини брухту та відходів кольорових металів забороняється.

Законом України “Про ветеринарну медицину” в редакції від 15.11.2001 р.^[27] заборонено ввезення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на територію України продукції тваринного походження для власного споживання.

За Законом України “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” від 21.09.1999 р.^[28] не підлягають вивезенню з України: культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання; культурні цінності, включені до Національного архівного фонду; культурні цінності, включені до Музейного фонду (ст. 14).

Заборони, встановлені на міжнародному рівні, мають назву “ембарго” та застосовуються на підставі рішень міжнародних організацій. Ембарго бувають повними або частковими. Наприклад, за резолюціями Ради Безпеки ООН може бути встановлена повна або часткова заборона (обмеження) експорту товарів військового призначення або подвійного використання до відповідних держав. Такі заборони, встановлені на міжнародному рівні, застосовуються Україною на підставі Конституції України та Закону України “Про міжнародні договори України” від 29 черв. 2004 р.^[29]

Статтею 27 МК України передбачено, що товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Митне оформлення цих товарів завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції. Органи державної влади, уповноважені видавати такі дозволи, та порядок видачі дозволів визначає Кабінет Міністрів України.

Наприклад, фітосанітарний контроль запроваджується з метою запобігання завезенню та поширенню на території України небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур’янів. Відповідно до ст. 11 Закону України “Про карантин рослин” від 30 черв. 1993 р.^[30] ввезення в Україну матеріалів, що підлягають фітосанітарному контролю, проводиться за наявності:

–фітосанітарного сертифіката, що видається державними органами з карантину і захисту рослин країни-експортера;

–карантинного дозволу на імпорт, що видається Головною державною інспекцією з карантину рослин України.

Перелік підкарантинних матеріалів та об’єктів визначається Статутом з карантину рослин в Україні, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Фітосанітарний контроль поширюється на всі продукти рослинного походження і здійснюється згідно з Правилами фітосанітарного контролю на державному кордоні України.

Державний ветеринарно-санітарний контроль і нагляд за якістю продукції тваринного походження і безпекою ї переміщення здійснюється відповідно до Закону України “Про ветеринарну медицину”^[31].

Санітарно-епідеміологічний контроль. Проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи стосовно розробки, виробництва і застосування продукції, що може негативно впливати на здоров’я людини, покладено на органи Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я. Основні положення та вимоги щодо захисту населення від застосування недоброякісної продукції визначено Законом України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24.02.1994 р.^[32] Під дію санітарно-епідеміологічного контролю підпадають продукти харчування, лакофарбові вироби, будівельні матеріали, побутові прилади та вироби, транспортні засоби, обчислювальна техніка. Згідно із Законом України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17.07.1997 р.^[33] підлягає обов’язковому санітарно-епідеміологічному контролю сільськогосподарська продукція, що ввозиться на митну територію України.

Ввозити такі товари з-за кордону і реалізувати чи використовувати їх в Україні можна лише за наявності гігієнічного висновку санітарно-гігієнічної експертизи.

Екологічний контроль запроваджується в пунктах пропуску через державний кордон з метою гарантування екологічної безпеки при ввезенні на територію України небезпечної для здоров’я населення і навколишнього середовища продукції (відходів, вторинної сировини тощо). Перелік пунктів пропуску (митних постів) через державний кордон, в яких здійснюється цей вид контролю, затверджує Кабінет Міністрів України.

Екологічному контролю підлягають: транспортні засоби, у тому числі літаки, судна, військові кораблі; вантажі, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні, хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров’я людей речовини, засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, добрива; всі види риб, диких тварин і рослин, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій, мисливських трофеїв.

Для переміщення через митний кордон України деяких товарів необхідно пред’явити при їх митному оформленні спеціальні дозволи або додаткові документи. Наприклад, з метою гарантування національної безпеки і виконання Україною міжнародних зобов’язань з нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеження передач звичайних видів озброєння запроваджено Державний експортний контроль. Це комплекс заходів, які застосовують державні органи з метою забезпечення контролю за міжнародними передачами озброєння, військової і спеціальної техніки, окремих видів сировини, матеріалів, устаткування і технологій, що можуть бути використані для їх виготовлення^[34].

Відповідно до Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” від 18 листопада 1997 р.^[35] Державний гемологічний центр проводить незалежну експертизу та контроль за якістю сировини і виробів із дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння і виробів з них. Експертний висновок встановленого Міністерством фінансів зразка відносно експертизи вартості та якості дорогоцінного, напівдорогоцінного і декоративного каміння у виробах і сировині є обов’язковим для надання митним службам.

Із метою реалізації єдиної технічної політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації, захисту інтересів споживачів і держави в питаннях безпеки продукції для життя, здоров’я і майна громадян, охорони навколишнього середовища Декретом Кабінету Міністрів “Про стандартизацію і сертифікацію” від 10 трав. 1993 р. за № 46-93^[36] було введено сертифікуванняімпортних товарів (продукції), що переміщуються через митний кордон України з метою подальшої купівлі-продажу або обміну.

Перелік товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації при ввезенні на митну територію України, визначено низкою законодавчих актів.

Ці питання врегульовано Законом України “Про підтвердження відповідності” від 17 трав. 2001 р.^[37] Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні затверджено наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 30 серп. 2002 р.^[38]

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Глава 4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ	\|	Поняття та види митних режимів. Загальні правила їх застосування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.