Виникнення різниці в оцінках

У результаті розбіжності дат відображення доходів і витрат у бухгалтерському і податковому обліку виникають тимчасові різниці. Тимчасова різниця- це різниця між оцінкою активу і зобов'язання за даними фінансової звітності і відповідно податковою базою цього активу чи зобов'язання.

Тимчасова різниця буває двох видів:

1 Тимчасова різниця, що підлягає оподатковуванню. Іншими словами,
це тимчасова різниця, що буде включена в податковий прибуток (збиток) і
підлягати оподатковуванню в майбутніх періодах, тобто в даному звітному
періоді поточний податок на прибуток нижче бухгалтерського й у майбутньому
підлягає «донарахуванню».

Найбільш типовим прикладом такої різниці є сума виданого авансу, що включена у валові витрати в момент перерахування і, отже, зменшила оподатковуваний прибуток звітного періоду. У бухгалтерському обліку сума авансу буде визнана витратами тільки в момент одержання придбаного товару покупцем, тому що витрати визнаються витратами визначеного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого вони здійснені (п. 7 П(С)БО 16).

2 Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню. Це тимчасова різниця,
що приводить до зменшення податкового прибутку (збільшенню податкового
збитку) майбутніх періодів.

Як приклад можна привести отриманий аванс, що включений у валові доходи і, отже, збільшив оподатковуваний прибуток звітного періоду. У бухгалтерському обліку сума такої передоплати буде визнана доходом у момент відвантаження товару покупцю, оскільки доход визнається в момент збільшення активу чи зменшення зобов'язання (п. 5 П(С)БО 15).

Постійна різниця- різниця між податковим прибутком (збитком) і обліковим прибутком (збитком) за визначений період, що виникає у звітному

періоді і не анулюється в наступних звітних періодах. Іншими словами, це різниця між податковим і бухгалтерським прибутком, що ніколи не буде погашена.

Яскравий приклад постійної різниці - сума визнаних економічних санкцій (штрафи, пені, неустойки) за недотримання підприємством законодавства й умов договору. Така постійна різниця враховується у склад інших витрат операційної діяльності, відображається на субрахунку 948 і ніколи не попадає у валові витрати в податковому обліку і, відповідно, не зменшить податок на прибуток.

Постійні різниці можуть збільшувати чи зменшувати як оподатковуваний, так і бухгалтерський прибуток. Але незалежно від цього, якщо у звітному періоді мають місце тільки постійні різниці, за дебетом субрахунку 981 відображають суму податку на прибуток, нарахованого за даними податкового обліку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Бухгалтерський і податковий прибуток	\|	Приклад 2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.