ТЕМА 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Спеціальність 5.03050901 Бухгалтерський облік

Галузь знань 0305 Економіка та підприємництво

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ

Методичної ради

Протокол засідання

ЗАТВЕРДЖЕНО

ДОНЕЦЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ

ДОНЕЦЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

для вищих начальних закладів 1-2 рівнів акредитації

№___ від _____2011

для вищих начальних закладів 1-2 рівнів акредитації

Політична економія.- Конспект лекцій. – Донецьк: ДІПТ, 2011.

Для викладачів статистики вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації.

Укладач:. – Редька Л.М	к.е.н., викладач вищої категорії спеціальних дисциплін Донецького індустріально-педагогічного технікуму.
Рецензенти: - Третьяк М.В.	к.е.н., викладач вищої категорії Донецького індустріально-педагогічного технікуму;

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії спеціальних дисциплін бухгалтерського обліку (протокол № 1 від 30.08.2011р.).

Кожна наука має свій предмет вивчення. В сучасних умовах загальним об’єктом вивчення виступає суспільне виробництво як цілісний організаційно – соціально-економічний комплекс (економіка).

Але політекономія вивчає не все виробництво. Технічні його аспекти вивчають інші технічні науки. Предметом же політекономії є лише соціально-економічна суть виробництва, тобто ті виробничі (економічні) відносини, які виникають між людьми в процесі функціонування суспільного виробництва.

Вивчаючи виробничі (економічні) відносини людей, вона розглядує не лише організаційно-економічні та техніко-економічні питання (надаючи їм досить важливого значення), але й вивчає соціально-економічні умови, в яких відбувається життєдіяльність людей. Тому політекономія дає можливість відповісти не тільки на питання: що, як і для кого потрібно виробляти, але й на питання більш суттєві: чим визначається характер виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ?

Своїм предметом політекономія відрізняється й від прикладних економічних наук. Останні вивчають умови, які формують кінцевий вибір оптимального варіанту використання ресурсів для найбільш вигідного виробництва товарів (послуг) у конкретних галузях (сферах).

Те же саме можна сказати і про відмінність від мікро- і макроекономіки. Мікроекономіка вивчає ці процеси на рівні підприємства (фірми). Макроекономіка – на рівні суспільства (держави). Політична ж економіка розглядає виробничі відносини як на мікро- так і на макрорівнях.

Досліджуючи свій предмет, кожна наука використовує певні методи.

Узагальнюючим науковим методом, яким користуються політекономісти, досліджуючи закономірності функціонування соціально-економічної системи або її окремих елементів, є діалектичний метод. Він передбачає вивчення явищ і процесів економічного життя:

а) в їх загальному зв’язку й взаємозалежності;

б) в стані безперервного розвитку;

в) коли кількісні зміни, які виникають у процесі розвитку, ведуть до змін якісних.

Джерелом розвитку будь – яких процесів згідно з цим методом визначається єдність і боротьба протилежностей.

Конкретно діалектичний метод реалізується політекономії (бо тут неможливо застосувати метод лабораторного аналізу або експерименту) через метод наукової абстракції. Абстрагування в політекономії означає мисленне очищення уявлень про процеси, що вивчаються, від випадкових, минулих, одиничних явищ, фактів і характеристик і виділення в них явищ і фактів стійких, типових, основоположних. Такий підхід дозволяє встановити суть процесів і не змішувати її з формою, в якій дані процеси постають перед нами на основі їх безпосереднього сприйняття. На підставі цього з’являється можливість формулювати категорії і закони науки.

Процес пізнання в політекономії передбачає розгляд будь – якого явища як частку єдиної цілісної системи, яку являє собою людське суспільство. Тому важливим завданням процесу пізнання в політекономії є приведення оптимальних висновків до системи, виявлення координації і субординації категорій і законів, які б відображали об’єктивну структуру суспільного організму, що вивчається. Отже, метод пізнання повинен носити системний характер.

Абстрактний метод включає в себе й такі методи пізнання виробничих відносин, як аналіз і синтез. Зокрема, в процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. В процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв’язку і взаємодії його складових частин. Мислення тут іде в зворотному порядку – від абстрактного до конкретного, від розуміння суті відносин до прояву їх у конкретній ситуації.

Наукові пізнання суспільних процесів передбачає також використання в політекономії економіко-математичних і статистичних методів, що дає можливість визначати не лише якісні, а й кількісні параметри процесів, що вивчаються. Нарешті, неодмінною умовою з’ясування суті й конкретних форм прояву процесів і явищ економічного сьогоденного буття є поєднання логічного й історичного підходів при вивченні предмету політекономії.

Завершальною ланкою методу політекономії виступає суспільна практика. Тільки в процесі практики може бути визначена істинність або хибність теоретичних абстракцій, вироблених наукових мисленням.

Необхідно приділити увагу функціям політекономії.

Зміст науки проявляється в тих функціях, які вона виконує. Які ж функції виконує політекономія?

Пізнавальна. Суть її в тому, що політекономія покликана вивчати та пояснювати процеси та явища економічного життя суспільства, досліджувати умови та характер функціонування суспільного виробництва та його вплив на соціальні процеси.

Теоретична. Проте політекономія не може обмежуватися простою констатацією і описом фактів економічного господарського життя. Вона повинна проникати в саму його суть і розкривати закони, що управляють господарськими процесами, обґрунтовувати механізм їх дії. В цьому полягає її теоретична функція.

Практична. Будь-яке значення, навіть те, що проникає в глибинні основи життя, цінне не саме по собі, а тим, що може бути керівництвом до дії, служити практичним цілям перетворення суспільства або підвищення ефективності суспільного виробництва з метою підвищення добробуту народу. Тому політекономія повинна виробляти рекомендації, концепції, програми практичної реалізації суспільством (фірмами) вимог економічних законів.

Ідеологічна. Цю функцію політекономія виконує, насамперед формуючи в людей (суб’єктів господарської діяльності) сучасне економічне мислення, яке дає можливість правильно зрозуміти й пояснити економічні процеси, що відбуваються, здійснювати практичний аналіз наявних проблем, робити теоретично правильні висновки щодо ефективного вирішення практичних завдань.

Методологічна. Політекономія виступає як теоретичний фундамент комплексу економічних наук (галузевих, функціональних, стикових).

Економічна політика – це сукупність науково сформульованих ідей і положень, довгострокових і найближчих завдань, цілеспрямованих дій, з допомогою яких здійснюється керівництво економікою (підприємством). Тобто – це розробка й проведення в життя системи господарських заходів, скерованих на розвиток і підвищення ефективності виробництва.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДІЕЛЕКТРИКИ	\|	ТЕМА 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.