• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правові основи функціонування підприємства

Підприємство як суб’єкт господарювання, його характерні ознаки

Інформаційне забезпечення економічної діяльності підприємства.

Зовнішнє середовище і взаємодія підприємства з ним.

Класифікація підприємств.

Правові основи функціонування підприємства

Підприємство як суб’єкт господарювання, його характерні ознаки.

ЛК-1 Підприємство в сучасній системі господарювання.

Економіка підприємства – наука про ефективність ведення виробництва, шляхи та методи досягнення підприєм-ством найкращих результатів при найменших затратах.

Підприємство – це самостійний господарюючий статут-ний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність для задоволення потреб ринку і отримання прибутку.

Основними ознаками підприємства є:

· проведення підприємницької діяльності;

· повна самостійність у прийнятті господарських рішень;

· володіння правами юридичної особи;

· ведення автономного бухгалтерського обліку та складання балансу;

· єдність і цілісність майнового комплексу.

Як самостійний господарюючий суб’єкт підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також товарний знак.

Для ефективного здійснення діяльності треба правильно визначити цілі створення підприємства та його функціонування. Головну мету створення підприємства називають місією, на основі якої встановлюються загальні цілі підприємства. Цілі повинні бути:

- конкретними і вимірюваними;

- орієнтованими у часі;

- реальними до виконання (тобто досяжними);

- взаємно підтримуючими, збалансованими.

Найважливіші цілі виробничого підприємства такі:

* одержання прибутку;

* забезпечення споживачів продукцією згідно з ринковим попитом;

* своєчасна виплата заробітної плати;

* створення робочих місць;

* охорона навколишнього середовища;

* створення належних і безпечних умов праці для працівників;

* створення можливостей для професійного зростання працівників.

Для досягнення поставлених цілей підприємство здійснює ряд конкретних видів діяльності, які за ознакою спорідненості можна об’єднати в такі головні напрямки діяльності:

· вивчення ринку товарів (маркетингова діяльність);

· виробнича діяльність;

· інноваційна діяльність;

· комерційна діяльність;

· після продажний сервіс;

· економічна діяльність. ;

· соціальна діяльність.

Підприємство має діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрямки його діяльності. З великої кількості юридичних актів визначальними є Закон України „Про власність”, Закон України „Про підприємництво”, Закон України ”Про підприємства в Україні”, та інші.

Внутрішня діяльність кожного підприємства регулюється його статутом і колективним договором.

Статут підприємства – це зібрання певних правил і обов’язків, якими регулюються його відносини з іншими суб’єктами господарювання. Статут затверджує власник майна за участю трудового колективу. У статуті містяться такі основні відомості:

* найменування власника підприємства;

* місцезнаходження, предмет і цілі діяльності підпри-ємства;

* органи управління, порядок їх формування;

* повноваження трудового колективу і його виборних органів;

* порядок утворення майна підприємства;

* умови реорганізації, та припинення діяльності підприємства.

Колективний договір – це угода між трудовим колективом і адміністрацією, що регулює виробничі, трудові, економічні відносини; складається щорічно і не може суперечити законодавству

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Будь–яке підприємство може бути створене:

ü відповідно до рішення власника (власників) майна чи уповноваженого ним органу;

ü внаслідок примусового поділу іншого підприємства;

ü шляхом відокремлення зі складу діючого підприємства одного або кількох підрозділів за рішенням трудового колективу чи власника майна.

Кожне створене підприємство має бути зареєстроване у відповідному виконавчому комітеті Ради народних депутатів за певну плату і внесене до державного реєстру України згідно зі своїм ідентифікаційним кодом. При цьому видається свідоцтво „Про державну реєстрацію”.

Підприємство має право створювати свої філіали, відділення, представництва. Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії).

Підприємство може бути ліквідоване:

ü коли визнане банкрутом;

ü з ініціативи власника;

ü при забороні діяльності;

ü при реорганізації.

Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, створеною власником, а при банкрутстві – судом чи арбітражем. Підприємство є ліквідованим чи реорганізованим з моменту його виключення з державного реєстру України.

Управління підприємством здійснюється відповідно до його статуту власником майна або уповноваженою ним особою. У колективному підприємстві керівним органом є загальні збори власників. Питання участі трудового колективу в управлінні підприємством регламентує колективний договір.

Майно підприємства утворюється за рахунок таких джерел:

-- грошові і матеріальні внески засновників;

-- кредити банків та інших кредиторів

-- доходи від реалізації продукції, цінних паперів;

-- надходження до бюджету (для державних підприємств);

-- благодійні внески;

-- надходження від приватизації.

Кожне підприємство самостійно планує свою діяльність, визначає перспективи свого розвитку, реалізує виготовлену продукцію на основі прямих угод за самостійно встановленими, вільними (регульованими) цінами і здійснює матеріально-технічне забезпечення свого виробництва. Підприємство самостійно розпоряджається отриманим прибутком (згідно статуту після сплати податків). Підприємство може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

Держава гарантує дотримання законних прав та інтересів підприємства, але не може втручатися у його господарську діяльність, за винятком випадків передбачених законодавством.

3. Класифікація підприємств.

В ринкових умовах щоб забезпечити ефективне господарювання та кваліфіковане управління підприємствами важливо провести їх чітку класифікацію за певними ознаками. З цією метою підприємства можна класифікувати:

· за метою та характером діяльності:

а) комерційні – працюють за рахунок власного майна і метою їх діяльності є отримання прибутку;

б) некомерційні – це доброчинні, освітянські, медичні, наукові та інші організації невиробничої сфери народного господарства.

· за формою власності майна:

а) приватні – засновані на власності окремих громадян з правом найму робочої сили;

б) колективні – засновані на власності трудового колективу підприємства чи кооперативу;

в) комунальні – засновані на власності адміністративно – територіальних одиниць;

г) державні – засновані на державній власності; до державних відносять також казенні підприємства, тобто ті , які не підлягають приватизації;

д) спільні – об’єднання майна іноземної юридичної або фізичної особи і суб’єкта державної власності.

· за належністю капіталу:

а) національні – капітал належить підприємцям своєї країни;

б) закордонні – капітал частково або повністю є власністю іноземних підприємців;

в) змішані --– капітал належить підприємцям двох або кількох країн;

· за правовим статусом і формою господарювання:

а) одноосібні – засновником і власником підприємства є одна особа або родина;

б) кооперативні – створені громадянами , що об’єдналися на основі членства для спільного здійснення діяльності;

в) орендні – створені на базі орендованого майна ;

г) господарські товариства – залежно від характеру обєднання осіб чи капіталу та міри відповідальності за зобов’язаннями розрізняють:

повне товариство, товариство з обмеженою відповідаль-ністю, товариство з додатковою відповідальністю, коман-дитне товариство, акціонерне товариство.

· за галузево-функціональним значенням:

промислові, транспортні, торговельні, будівельні, сільськогосподарські, банківські, туристичні , підприємства тощо.

· за технологічною(територіальною) цілісністю і ступенем підпорядкованості

а) головні (материнські) ;

б) дочірні;

в) асоційовані;

г) філії;

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. IV група- показники надійності підприємства
3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
4. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
5. WEB - сайт підприємства в Інтернет
6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
7. Автопідприємства вантажних автомобілів
8. Адміністративні правовідносини
9. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
10. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
11. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
12. Адміністративно-правові відносини

Переглядів: 4551